З поверненням. Лівий Берег переміг Олександрію
«Лелеки» за сумою двох поєдинків переграли «містян», оформивши вихід в УПЛ
Підпишіться на новини Sport.ua
Якби хтось сказав, що наприкінці сезону «Олександрія», яка здобула звання віце-чемпіона УПЛ, знаходилася серед аутсайдерів, то багато хто вважав би це невдалим жартом. Але так склалася доля, що «містяни» повністю провалили цей сезон, та за спортивним принципом покинули УПЛ, але через зняття «Руха», команда Шарана (який очолив «поліграфів» після звільнення Нестеренка) отримала шанс довести всій футбольній спільноті те, що «Олександрія» гідна грати у еліті.
Інша справа «Лівий Берег», який також змінив тренера впродовж сезону (керманичем «лелек» став Олександр Рябоконь, змінивши Андрія Гаврюшова), мав усі шанси на вихід в УПЛ напряму, але опинився у стиках, і вже у першій грі проти «Олександрії» показав своє бажання грати у найвищому дивізіоні.
Порівнюючи стартові склади з першими поєдинками, то Рябоконь зробив лише дві заміни, випустивши Воробчака та Назара Волошина замість Дієго Енріке та Венделла. Шаран же вдався до чотирьох перестановок: Огаркова, Беїратче, Мишньова та Кастільйо поміняли Власюк, Боль, Родрігеш та Жонатан.
Вже на старті матчу «Лівий Берег» традиційно побіг вперед, та почав тиснути на «містян». Особливо виділялися Шастал та Волошини, які неодноразово загрожували воротам гостей, але по-справжньому потурбувати Макаренка «лелекам» не вдалося. Натомість «Олександрія» мала чудовий момент відкривати рахунок у швидкому виході з оборони в атаку, але Родрігеш загальмумав з прийняттям рішенням, і його удар по порожнім воротам встиг накрити Сідней. Непоганим також був удар від Шулянського, м'яч після удару якого пролетів трохи повз ворота.
Все йшло до того, що команди підуть на перерву з нулями на табло, але «Лівий Берег» відкрив рахунок у саму роздягальню. Сідней після навісу з кутового від Шастала скинув на дальню, де самотній Банада влучно пробив головою, забивши у ворота своєї колишньої команди.
Другий тайм почався з небезпечного удару у виконанні Шастала, який пролетів повз стійку. Не менше загрозливим був постріл Булеци, після якого Жмурко врятував свою команду. Непогано також пробивав Яде, але Жмурко і цього разу був напоготові. Під кінець зустрічі, у «Лівого Берега» почали з’являтися вільні зони, адже підопічні Шарана всіма силами намагалися врятувати безнадійний поєдинок. Остаточно знімати всі питання з переможця мали Венделл та Воробчак, але якщо бразильский легіонер «лелек» пробив над воротами, то Назарію завадив забити Макаренко.
«Олександрія» в останні хвилини намагалася створити щось схоже на штурм, але подолати рубіж у вигляді неприступної оборони господарів їй не вдалося. Таким чином, «Лівий Берег» повертається в УПЛ після паузи у один рік, а «Олександрія» вперше з 2015 року прощається з елітним дивізіоном.
Наші оцінки:
«Лівий Берег» (заміни): 
Венделл – 6,0, Тіщенко – 6,0, Бонсу – б/о
«Олександрія» (заміни): Кастільйо – 5,5, Туаті – 5,5, Беїратче – 5,0, Кремчанін – б/о
Українська Прем'єр-ліга. Перехідний поєдинок.
«Лівий Берег» – «Олександрія» - 1:0 (перший матч – 1:1)
Гол: Банада, 45
Попередження: Венделл, 87, Шастал, 90, Косовський, 90+1 – Ващенко, 67, Беїратче, 87
«Лівий Берег»: Жмурко – Сідней, Самар, Коваленко, Соколов – Банада, Косовський – Шастал, В. Волошин (Тіщенко, 69), Воробчак (Бонсу, 90+2) – Н. Волошин (Венделл, 63)
«Олександрія»: Макаренко – Власюк (Беїратче, 86), Боль (Туаті, 79), Кампуш, Шулянський (Кремчанін, 86) – Ващенко – Жонатан (Кастільйо, 46), Булеца, Родрігеш, Цара – Яде
Арбітр: Дмитро Панчишин (Харків)
Стадіон: «Арена Лівий Берег» (Київ)
Удари (у площину): 15 (4) – 9 (2)
Кутові: 5 – 6
Офсайди: 1 – 1
ЛІВИЙ БЕРЕГ – ОЛЕКСАНДРІЯ. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ
Температура: 21°C
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Варфоломєєв отримав перший виклик до національної команди
У вирішальному парному поєдинку українки здолали Кемпен та Сальден
Хоча я очікував, що Шаран зможе зібрати і налаштувати команду на пару матчів і витягне плей-офф.
ПроЕкт серйозний,а Олександрія усіх продала,ще й не розвивається)
Цирк,а не футбол😸🥶
Бабло - переможе зло🤧
Персона Николая Николаевича Лавренко заинтересовала экспертное сообщество Украины в 2016 году, когда он возглавил ООО «ВС Энерджи Интернешнл Украина», сменив на этом посту Михаила Спектора.
Тут стоит уточнить, дабы не было путаницы – ООО «ВС Энерджи Интернешнл Украина» через некоторое время сменило название и теперь именуется ООО «ВС Груп Менеджмент». Почему и зачем произошел ребрендинг – отдельная захватывающая история, но в данном случае нас больше интересует фигура нынешнего руководителя «ВС Энерджи» (или VS Energy, как часто пишут название этого ООО) Николая Лавренко. Впрочем, разделить Лавренко и ООО «ВС Груп Менеджмент» (VS Energy) трудно. Потому в своем повествовании о трудовом пути нынешнего руководителя этой структуры поневоле коснемся и причин переименования – основной, конечно, была попытка уйти от шлейфа негатива, связанного с предыдущим названием, но не только.
Перед тем, как перейти к фигуре Николая Николаевича, стоит напомнить – ООО «ВС Груп Менеджмент» владеет несколькими облэнерго Украины: «Херсоноблэнерго», «Житомироблэнерго», «Кировоградоблэнерго», «Ривнеоблэнерго» и «Черновцыоблэнерго». Ее называют крупнейшим частным игроком на энергетическом рынке в Украине после ДТЭК Рината Ахметова.
В этом бы не было ничего особенного, если бы не существенный нюанс: ООО «ВС Груп Менеджмент» практически полностью принадлежит российским бизнесменам Александру Бабакову, Евгению Гинеру, Михаилу Воеводину (он же – Миша Лужнецкий) и Сергею Шаповалову, входящим в так называемую «лужниковскую ОПГ».
Бабаков, кстати, в качестве депутата Госдумы голосовал за аннексию Крыма:
Правда, некоторые эксперты немного сужают число владельцев ООО «ВС Груп Менеджмент», утверждая, что владеют ним только Гинер, Воеводин и Бабаков. Но от этого не меняется суть – все они являются, если можно применить это слово в данном контексте, бенефициарами одной из самых мощных российских ОПГ – лужниковской.
Лавренко работал в этой структуре с 2006 года, занимая пост первого вице-президента, а Спектор управлял энергетическими активами «лужниковских» в Украине с конца 2005 года.
Что касается лужниковоской ОПГ, то зашла она на отечественный энергетический рынок давно, еще во времена Кучмы. Тогда она, кроме энергетических активов, сосредоточилась на горнорудных. Смена власти с Кучмы на Ющенко, а потом на Януковича, которые сильно отличались в своем отношении к России, отнюдь не повлияла на успехи VS Energy в нашей стране
С одной стороны, хроническое лидерство ей обеспечивали разносторонние связи бенефициаров – Михаила Воеводина-Лужнецкого, Сергея Шаповалова, Евгения Гинера и Александра Бабакова. Но главной составляющей успеха является способность этих российских бизнесменов найти общие точки соприкосновения с любой украинской властью.
Самый яркий пример – это события 2005 года, когда после президентских выборов в Украине «лужниковцы» сменили управляющего центральным офисом в Киеве Александра Притыку, ассоциировавшегося со временами опального Кучмы, на Михаила Спектора, который работал полномочным представителем в РФ тогда еще популярного среди украинцев Ющенко.
Потом пришла пора и Спектора – с очередной сменой власти (дело было уже при Порошенко) его сменил Лавренко. Правда, в данном случае вряд ли мотивы были политическими – очень походило на то, что Лавренко просто «подсидел» Спектора. Во-первых, Михаил Спектор, что бы там о нем не говорили, был весьма мудр в своих контактах с властями Украины и не портил ни с какой из них отношений. Вспомните хотя бы, что работа представителем Ющенко никак не повлияла на его отношения с Януковичем. Сотрудничество с Януковичем тоже никак не сказалось на отношениях с Порошенко. На фоне любви к футболу и сошлись Лавренко и представители лужниковской ОПГ, которые в конце девяностых активно заходили в Украину и, естественно, им требовались исполнители на местах. Продвигали представителей этой группировки небезызвестные Виктор Медведчук и Григорий Суркис, бывшие в конце девяностых ключевыми фигурами украинской власти.