Усик ледь не програв Верховену. Настав час думати про пенсію?

В ніч на 24 травня в Гізі, Єгипет, відбувся поєдинок між чемпіоном WBA, WBC, IBF і The Ring у надважкій вазі й 3-разовим абсолютом у професіоналах Олександром Усиком (25–0, 16 КО) та нідерландським екскікбоксером Ріко Верховеном (1–1, 1 КО у боксі).

На кону стояло два пояси (WBC і The Ring), але не тільки. Ще стояв авторитет і можливості. Авторитет першого спортсмена, що зароблений роками праці. Та можливості для другого. Впоралися із завданнями не всі.

Усик був близьким до поразки. Врятували важкі удари та суддя

Піраміди Гізи. Перший боксерський вечір у їхній тисячолітній історії. Принаймні, перший відомий. І поєдинок, який дістав більше хейту, ніж будь-який інший у кар'єрі чемпіона.

Олександр Усик неодноразово казав про спадщину. Не просто про гроші, не просто про титули – про місце в історії. І його дії у ринзі цю тезу підтверджували раз по раз.

Абсолютне чемпіонство в крузервейті – перше після Евандера Холіфілда. Навіть Девід Хей з усіма своїми амбіціями не зміг. Усик зміг. І з якою опозицією: Мурат Гассієв, Майріс Брієдіс, Майкл Хантер. Не просто імена – це реальні претенденти та чемпіони свого часу.

Опісля – перехід до надважкої. І два абсолютних чемпіонства там теж не випадкові. Ентоні Джошуа двічі. Тайсон Ф'юрі двічі. Даніель Дюбуа двічі. Дерек Чісора – так само в рекорді. Це – легендарний шлях, з яким складно сперечатися.

Саме тому до бою проти Верховена поставилися так погано. Якийсь боєць з інших єдиноборств проти людини, яка побила всіх у надважкій вазі. Незрозуміла суть зустрічі. Ще й із поясом на кону, що додало хейту окремо. Бо на свій шанс чекали реальні претенденти: Кабаєл, Ітаума, Вордлі. Й кожен із них мав більше підстав стояти навпроти Усика, ніж кікбоксер.

І все ж ставитися до Верховена зневажливо – помилка. Він домінував у кікбоксингу майже 13 років. Перемагав легенд і просто сильних претендентів. Утримував титул там, де це дуже складно, впродовж такого довгого відрізку. Це окреме досягнення, і це потребує визнання.

Великий, сильний боєць. Понад 70 поєдинків за плечима. Досвід, якого бракує більшості боксерів за всю кар'єру. Й головне – мотивація. Перемога над Усиком стала б найбільшим фіаско в кар'єрі чемпіона. Й найбільш шокувальним результатом у боксі за останні роки.

Для Ріко на кону стояло все. Не лише два пояси – WBC і The Ring. А статус мегазірки, доступ до найбільших гонорарів у боксі й доведення того, що перехід із кікбоксингу може бути не просто шоу, а реальним спортивним викликом. За це варто було боротися.

Чи міг він перемогти? Теоретично – так. Один важкий удар вирішує все в надважкій вазі. Верховен знає, як бити, й бив усе своє кар'єрне життя. Практично – питання зовсім інше. Бо Усик не дає бити просто так. Ніколи.

Так здавалося до виходу в ринг. Та, можливо, Усика все ж дістала старість.

Ріко Верховен одразу взявся до справи. Це було логічно. Олександра слід ловити там, де він не може впоратися. В раундах, де він не дотискає. А це – перші.

Раніше Усик проводив їх в активній розвідці. Тепер – переслідував суперника та ловився на епізоди активності нідерландця. Здавалося, не страшно. Такий старт. Проте що далі – то гірше.

До половини бою не було зрозуміло, хто веде на записках. Перемогу могли віддавати як Усику, так і Верховену. Однак, враховуючи активність Ріко, його силові удари, здавалося, що судді будуть більш схильні до нідерландця.

Не можна сказати, що з плином раундів Олександр прям провалювався. Та краще не ставало. Він пропускав удари там, де зазвичай спокійно йде від влучань. Не дотискав у моменти, коли просто очевидною була потреба в активізації.

У суцільній боротьбі, спуртах Верховена та намаганнях відборотися та відбитися ми дійшли до чемпіонських раундів. У бою проти спортсмена, який ніколи не бився понад п’ять раундів.

І тут нарешті Усик прокинувся. Почав бити, не відпускати. Й головне – влучати силовими. Диво, але спрацювало!

Олександр влучив дуже важко. Здавалося, що нідерландець може й не піднятися. Проте той встав, продовжив, але був добитий. Рефері, може, й поквапився, але Ріко вже не розумів, де він і що відбувається. ТКО 11. Страшенно складна для Олександра Усика.

Що тепер?

Для Ріко відкритий весь світ. Він може вимагати реваншу проти Усика – Туркі Аль аш-Шейх його організує. Він про це заговорив просто в ринзі.

Може хотіти бою проти Джошуа. Вже домовлялися про нього, й Ентоні був готовий. Можливо, зустріч із Тайсоном Ф’юрі знову зірветься. Якраз тут буде Ріко. За хороші гроші на нього вийде будь-хто – це гарантовано.

Усику потрібно обирати. Варіант перший – реванш. Туркі заплатить, але чи цікаво це Олександру. Й чи хоче він це переживати повторно?

Другий – Агіт Кабаєл. Німець піднявся у ринг і викликав на бій Олександра. Той заявив, що готовий до поєдинку. Це буде захист по лінії WBC, на який Агіт чекає доволі довго й де є заслуженим кандидатом.

Третій – пенсія. Це логічно та заслужено. Стало складно, повільніше. Відкрита бійка – не шлях Усика. У фінальному бою переміг, хай хто б що казав. Нокаутував велетенського суперника. Досягати більше нічого. Можливо, час?