Схилимо голови. Двоборець з Івано-Франківщини загинув на Харківщині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує майстра лижного двоборства Богдана Бухонка, який віддав життя за Україну 26-річним, рівно два роки тому, 6 травня 2024 року.

Слід у спорті

Богдан Бухонко народився 24 травня 1997 року у Ворохті на Івано-Франківщині. Ще з дитинства хлопець виявляв надзвичайну витримку та спортивний хист, захопившись лижним спортом. Юнак займався лижним двоборством в Івано-Франківській обласній комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі зимових видів спорту, де неодноразово демонстрував високі результати і виконав норматив кандидата в майстри спорту.

Після закінчення дев’яти класів Богдан продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання, поєднуючи освіту з тренуваннями. Згодом він здобув професію педагога та тренера-інструктора з лижного спорту, передаючи власні знання і навички новому поколінню. Бухонко працював на курорті Буковель, де і познайомився зі своєю коханою дівчиною Діаною. З 2021 року він навчав дітей футболу в комунальному клубі «Олімп» у селі Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Бойовий досвід

З початком повномасштабного вторгнення росії Богдан 11 березня 2022-го року був мобілізований до Збройних сил України, служив у лавах Державної прикордонної служби. Пройшовши підготовку, він проходив службу на Сході країни – спершу в Луганському прикордонному загоні, де обіймав посаду водія першої групи мінометів вогневого відділення, а пізніше — у 4-й прикордонній комендатурі швидкого реагування.

Богдан мужньо воював на ділянках, які постійно піддавалися ворожим обстрілам з мінометів та артилерії, неодноразово брав участь у відбитті штурмових атак загарбників, демонструючи стійкість, рішучість та героїзм. У районі села Піщане Куп’янського району на Харківщині Бухонко і його побратими забезпечували оборону позицій зведеного підрозділу, стримуючи наступ агресора.

Загибель

6 травня 2024 року, незважаючи на складні умови та постійні обстріли, молодший сержант Бухонко виконував бойове завдання з оборони ротно-опорного пункту «Кристал» у Піщаному. Під час атаки російських сил FPV-дронами Богдан отримав поранення, які виявилися смертельними.

У воїна залишилася мама, тато, брат, сестра і кохана дівчина.

Поховали Богдана 12 травня 2024 року в рідній Ворохті.

За особисту мужність, відвагу та самовідданість у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Богдан Бухонко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Читайте також:

Схилимо голови. Два роки тому на війні загинув 27-річний футбольний рефері