Схилимо голови. 23-річний маріуполець поліг, захищаючи рідне місто

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната маріупольського «Металурга» Миколу Маслова, який віддав життя за Україну рівно чотири роки тому, 4 травня 2022 року, назавжди залишившись 23-річним.

Слід у довколафутболі

Микола Маслов народився 27 листопада 1998 року в Маріуполі на Донеччині, в рідному місті навчався у школі №11, після чого здобував професійно-технічну освіту. З дитинства Микола займався дзюдо та кікбоксингом, був учасником міських змагань. Його тренування відображали ту наполегливість і дисципліну, що сприяли його розвитку як людини в подальшому. Також хлопець захоплювався футболом, завжди був рухливою і енергійною людиною, це дозволяло вільно себе почувати під час зайнять паркуром.

В 2013 році Микола Маслов прийшов на фанатську трибуну маріупольського «Металурга», який тоді носив огидну назву «Ільїчьовєц». Микола, якого в фанатському середовищі називали Капустою, підтримував команду на домашніх матчах та об’їздив зі своїми одноклубниками більшу частину країни. Неодноразово він стояв пліч-о-пліч з іншими маріупольськими фанатами під час навколофутбольних акцій.

Бойовий досвід

У 2018 році Капуста став до лав «Азову», де на той час перебували чимало його одноклубників. Він брав участь у боях на Світлодарській дузі в складі артилерійського розрахунку. Одночасно з військовою службою Маслов продовжував навчання на заочній формі у Приазовському державному технічному університеті (ПДТУ). Вільний час Микола присвячував тренуванням та завжди мав наснагу до вивчення нового.

Близькі та друзі згадують Миколу, як цілеспрямовану, надійну та дуже охайну людину. Іноді служба вимагала від нього бути трохи суворим, але в душі він був чуйним та дбайливим, любив справедливість і завжди дотримувався того, аби все було чесно. А ще дуже любив Маріуполь, виступав за розвиток і чистоту міста, не дозволяв ані собі, ані комусь зі свого оточення кидати недопалок повз урну, кажучи, що кожен має починати зміни з себе, а вже потім звинувачувати когось. З великою пошаною хлопець ставився до родини. Микола був заручений з коханою Світланою, з якою мріяли створити сім’ю.

На початку повномасштабного вторгнення Капуста перебував у рідному місті на посаді сержанта Окремого загону спеціального призначення «Азов». Побратими згадують історію, як під час одного завдання, коли захисникам міста потрібно було зачистити район від ворожих сил, Микола вночі вдягнув цивільний одяг та пішов по квартирах «шукати воду та їжу», дізнавшись таким чином про місце знаходження зовсім не цивільних.

Навіть під час найжорсткішого бомбардування Маріуполя Маслов знайшов сили та можливість забрати рідних у безпечне місце – один з бункерів заводу «Азовсталь». Микола отримав контузію, але продовжував обороняти рідну землю, а також не забував провідувати своїх сусідів, яким допомагав продуктами та медикаментами. Завдяки цьому вони вижили і були евакуйовані спільними силами ООН 3 травня 2022 року, як і його мати та бабуся.

Загибель

Життя Миколи Маслова обірвалося на 71-й день оборони Маріуполя, 4 травня 2022 року, після того, як дорогою на позиції, Капуста зі своєю групою потрапили під ворожий артилерійський обстріл.

Посмертно Микола Маслов нагороджений орденами «За мужність» III і ІІ ступенів.

Читайте також:

Схилимо голови. Назавжди 27: на війні поліг вірний фанат Чорноморця