Спідвей. Парніцький повертається до еліти. Прев'ю польської Екстраліги-2026

Вже в п'ятницю, 10 квітня, двома матчами першого туру розпочнеться сезон 2026 у польській Екстралізі, найсильнішій спідвейній лізі світу, у якій виступатиме лідер українського спідвею Назар Парніцький. Sport.ua в ексклюзивному матеріалі пропонує прев'ю Екстраліги-2026.

Що таке спідвей та що таке Екстраліга?

Перш ніж перейти безпосередньо до подання Екстраліги-2026, пробіжимося за правилами спідвею та Екстраліги. Спідвей – дисципліна мотоциклетного спорту, що відноситься до позашляхових перегонів. Точна дата народження спідвею невідома, проте точно відомо, що ще на початку ХХ століття в Австралії проводилися змагання з гонок на мотоциклах на овальному ґрунтовому треці завдовжки 440 ярдів (402.34 метри), а характерне для спідвею проходження поворотів у бічному заносі було відомо до 1914 року – американський гонщик Дон Джонс, який використовував таку техніку проходження поворотів, міг проїхати все коло з повністю відкритим газом.

У Польщу спідвей прийшов у 1930-х роках, одночасно із поширенням у всьому світі. У 1932 році пройшов перший індивідуальний чемпіонат Польщі зі спідвею, а 1948 року стартував клубний національний чемпіонат. До 1999 року елітний дивізіон клубного чемпіонату Польщі назвався Перша ліга, а 2000 року було створено Екстралігу, яка взяла під своє керівництво весь професійний спідвей у країні. Зараз до структури Екстраліги входять два найвищі дивізіони чемпіонату Польщі – власне Екстраліга та Екстраліга 2, – по вісім команд у кожному. Є також третій дивізіон, Крайова Ліга із семи команд, яким керує безпосередньо Польський союз моторних видів спорту.

Правила спідвею та правила Екстраліги

Суть спідвею - короткі, по чотири кола, заїзди на ґрунтовому овальному треку завдовжки, в яких беруть участь чотири спортсмени. Сам трек теж короткий, хоча його довжина не обумовлена ​​жорстко. В Екстралізі довжина треку коливається від 318 метрів на стадіоні імені Маріана Росе в Торуні до 38 метра на «Бест-Ауто-Арені», домашньому стадіоні люблінського «Мотора».

У національних клубних лігах у кожному заїзді виступають по дві людини від кожної команди, яким перед початком матчу присвоюються кольори шоломів: Одна з команд виступає у червоних та синіх шоломах, їхні суперники – у білих та жовтих. Райдер, який виграв заїзд, приносить команді три очки, за друге місце – два очки, за третє – одне очко. Також райдер, який фінішував другим чи третім одразу позаду свого колеги по команді, отримує бонусне очко чи бонус у особисту статистику.

Командні матчі, та Екстраліга – не виняток, зазвичай коротші за індивідуальні. Якщо в індивідуальних турнірах, як Гран-прі, основна сітка складається з 20 заїздів, після яких може бути плей-офф з одного або двох півфіналів і фіналу, то в Екстралізі матч складається з 15 заїздів. Склади перших 13 заїздів визначаються жеребкуванням перед матчем так, щоб усі семеро райдерів зі складу команди на матч проїхали однакову кількість заїздів та стартували як мінімум по одному разу з кожної із чотирьох стартових позицій з різними напарниками та суперниками. Іншими словами, склади учасників заїздів з 1 по 13 не повинні повторюватися. Після 13-го заїзду головні тренери команд визначають склади пар на 14-й та 15-й заїзди. Виграє матч та з команд, яка за підсумками 15 заїздів набере більше очок без урахування бонусів. Якщо очок порівну – то матч завершується внічию. Нічиї в Екстралізі – рідкість. Наприклад, минулого сезону в регулярній частині лише в одному матчі не виявили переможця: у другому турі в Гожуві місцева «Сталь» розійшлася миром із «Торунем» з рахунком 45:45.

Регулярна частина сезону Екстраліги складається з 14 турів – кожна команда зустрічається з кожною вдома та в гостях. За підсумками регулярної частини чотири найкращі команди виходять у плей-офф із двох півфіналів, матчу за третє місце та фіналу сезону, в якому визначають чемпіонів Польщі. У свою чергу команди, які посіли місця з 5 по 8, виступають у «плей-дауні» за збереження місця в еліті наступного сезону. Ті, хто програв у півфіналах плей-дауну у двох матчах, між собою визначають клуб, який вибуває в Екстралігу 2. А переможець фіналу плей-дауну проводить стикові матчі з командою, яка посіла друге місце за підсумками сезону в Екстралізі 2. Наприклад, за підсумками минулого сезону у фіналі плей-дауну гожувська «Сталь» розгромила РОВ із Рибника з рахунком 105:75 за сумою двох матчів. У результаті РОВ вибув до Екстраліги 2, а «Сталь» у стикових матчах не без проблем переграла «Полонію» з Бидгоща з рахунком 96:84 за сумою двох матчів.

Унія (Лєшно) – Парніцький та повернення до еліти

Представлення команд Екстраліги сезону 2026 розпочнемо з «Унії» з Лєшно, найтитулованішого клубу в історії клубного чемпіонату Польщі, у складі якого виступає лідер українського спідвею, «радивілівський діамант» Назар Парніцький. «Бики» – 18-разові чемпіони та восьмиразові віце-чемпіони країни, які, однак, минулий сезон провели в Екстралізі 2. Там «Унія» прогнозовано здобула впевнену перемогу, вигравши 13 матчів регулярної частини з 14. Плей-офф, щоправда, клуб Парницького провів не так впевнено – у півфіналі в гостях мінімально поступилися жешувській «Сталі» з рахунком 43:44, але потім удома обіграли «журавлів» з рахунком 54:35. Фінальний поєдинок з «Полонею» Бидгощ «бики» знову розпочали проблемами в гостях, де зіграли внічию 45:45, але потім виграли домашню зустріч з рахунком 50:40.

Назар Парницький у минулому сезоні, своєму третьому у складі «Унії», був одним із лідерів команди – на його рахунку 167 очок та 33 виграних заїзди у 18 матчах – третій результат після досвідчених Януша Колодзея та Гжегожа Зенготи, але за середнім набором за заїзд молодий українець наразі лише четвертий – 2.055.

У міжсезоння «Унія» провела помірну, але якісну трансферну кампанію. З ченстоховського «Влукняжу» прийшов досвідчений Пьотр Павліцкі, який минулого сезону мав середній набір за заїзд 2.157. Також «бики» придбали 23-річного австралійця Кінана Рью з друголігівської «Сталі» Жешув та підписали 16-річного британського вундеркінда Купера Рашена. При цьому «Унія» відпустила Джошуа Пікерінга, який минулого сезону набрав 110 очок – з ним не стали продовжувати контракт. А відходи в Екстралігу 2 Антоні Менцеля та Максима Боровяка тим більше не можна назвати серйозними втратами для «биків».

У передсезонних товариських матчах «Унія» двічі впевнено обіграла вроцлавську «Спарту», ​​третього призера Екстраліги 2025 – 53:37 та 50:40. Крім того, бики розгромили познанський ПСЖ з Екстраліги 2, але примудрилися в гостях мінімально програти «Ожелу» з Лодзі, який також виступає у другому дивізіоні.

Можна з упевненістю сказати, що «Унія» в нинішньому сезоні точно не буде боротися за збереження місця в еліті. Мінімум для «биклв» – вихід у плей-офф, а максимум, якщо всі лідери будуть у формі та не буде травм, вони зможуть поборотися за чемпіонство.

Мотор, Спарта та Торунь – лідери останніх років

Останніми роками чемпіонський титул незмінно розігрували люблінський «Мотор», вроцлавська «Спарта» та «Торунь». З 2022 до 2024 року чемпіоном ставав клуб з Любліна, але минулого сезону титул повернули собі торуняни. Чи зможе «Мотор», у складі якого виступає чемпіон світу і легенда світового спідвею Бартош Змарзлік, відігратися? Складне питання.

Взимку з «Мотора» пішли одразу троє лідерів – Джек Холдер. Домінік Кубера та Віктор Пшиємскі. Холдер та Кубера, окрім іншого – учасники чемпіонату світу SpedwayGP. Австралієць пішов у гожувську «Сталь», звідки у зворотному напрямку відправився словацький ветеран Мартін Вацулік, а поляк продовжить кар'єру у «Фалубажі». І лише Пшиємскі перебрався до Екстраліги 2, де виступатиме за «Полонію» Бидгощ. А із придбань, крім Вацуліка, варто відзначити ще одного учасника чемпіонату світу Кацпера Ворину із «Влукняжу». До того ж «Мотор» не провів жодного спарингу – єдиний запланований товариський матч проти «Унії» Лєшно було скасовано через дощ.

При цьому «Торунь» та «Спарта» всіх своїх лідерів зберегли. «Янголи» підписали молодого німця Норіка Бльодорна з познанського ПСЖ, одного з лідерів «скорпіонів» минулого сезону, який виступить на першому етапі SpeedayGP 2026, Гран-прі Німеччини, як володар домашнього уайлд-кард. А «Спарта» відпустила Якуба Кравчика, який пішов до Екстраліги 2, але у світлі повернення Франсіса Густса та Міккеля Андерсена навряд чи це можна назвати серйозною втратою.

Вроцлав'яни виграли три своїх товариських матчі з п'яти – програли лише дві зустрічі з «Унією» Лєшно, а «Торунь» зі своїх п'яти спарингів виграла лише один при чотирьох поразках, у тому числі від «Полонії» Бидгощ з Екстраліги 2.

ГКМ та Фалубаж – темні конячки

Головна темна конячка – «Фалубаж» із Зельоної Гури. Клуб з історією, титулований, але в останні роки з однаковою ймовірністю може бути як у верхній частині турнірної таблиці, так і вести боротьбу за виживання – при чому з однаковою ймовірністю її виграти та програти. Взимку «миші» попрощалися з легендою польського спідвею Ярославом Хампелем, який завершив кар'єру, а також у нижчі дивізіони пішли Расмус Єнсен та Йонас Кнудсен. Проте, ніхто з цієї трійки не був беззаперечним лідером команди, а у світлі трансферів учасників SpeedayGP Домініка Кубери з «Мотора» та Анджейса Лебедевса зі «Сталі» Гожув, а також придбання датського вундеринда Вілладса Педерсена можна говорити про те, що за складом «Фалубаж» цілком може боротися за чемпіонський титул.

Так само ефективно провів трансферне вікно ГКМ із Грудзьонджа. «Голуби» втратили Джейміона Лідсі та Якуба Мішковяка, які пішли у «Влукняж», але більш ніж якісно замінили їх, підписавши Масіма Драбіка з РОВ і Бастіана Педерсена з «Торуні». Плюс із Крайової Ліги повернувся Еміл Бреум, який показав гарну статистику у складі латвійського «Локомотива» з Даугавпілса. Минулого сезону ГКМ вийшов у плей-офф з четвертого місця і цілком здатний повторити цей результат у нинішньому сезоні.

Сталь та Влукняж – непередбачувані

Гожувська «Сталь» та «Влукняж» із Ченстохови минулого сезону боролися за виживання, а в нинішньому сезоні, мабуть, найнепередбачуваніші команди Екстраліги. Обидва клуби взимку практично повністю оновили склади – у «Сталі» з торішніх лідерів залишилися лише Андерс Томсен та Оскар Палух, а у «Влукняжа» – один Мадс Хансен.

«Сталевари», проте, змогли підписати учасника Гран-прі Джека Холдера з «Мотора» і повернули в Екстралігу Павела Пшедпелскі, який виступав за жешувську «Сталь» в Екстралізі 2. Також до складу гожув'ян повернувся молодий норвежець Маттіас Поллестад і, що, можливо, найважливіше – «Сталь» зберегла свій головний актив: чеського вундеркінда Адама Беднаржа. З таким складом «сталевари» здатні поборотися за вихід у плей-офф і точно можуть зіпсувати життя будь-якому з лідерів.

«Влукняж», у свою чергу, таким посиленням похвалитися не може. Австралійський ветеран Роуен Тангейт, який прийшов із РОВ, минулий сезон провів далеко не на своєму найкращому рівні. Але якщо він зможе повернути свою форму сезону 2024 року, то шанси команди з Ченстохови зберегти пропсику в еліті збільшаться. А поки що «Влукняж» видається головним претендентом на виліт за підсумками нинішнього сезону.

Українці у нижчих лігах Польщі

За межами Екстраліги у полькому клубному чемпіонаті виступають троє українців. У складі «Полонії» з Бидгоща, яка минулого сезону була близька до підвищення у класі, виступає Олександр Локтаєв. Але, схоже, тренерський штаб на українця, який минулого року був одним із лідерів команди, вже не розраховує – у заявку на стартовий матч сезону 2026 проти «Вілків» із Кросно Локтаєв не потрапив і ходять чутки, що він шукатиме новий клуб.

А у Крайовій Лізі до складу «Кракова» взимку перейшли Марко Левішин та Станіслав Мельничук. Левішин у сезоні 2025 був одним із лідерів «Унії» Тарнув, яка вибула з Екстраліги 2. На рахунку українця 111 очок та 14 перемог у заїздах у 18 матчах за «ластівок» при середньому наборі 1.427 очка за заїзд – третій показник в «Унії». А Мельничук перейшов до «Кракова» з опольського «Колеяжу», який минулого сезону був аутсайдером Крайової Ліги – шосте місце з п'ятьма очками у 12 матчах. Для обох українців перехід у «Краків», амбітний проект щодо відродження спідвею у цьому місті – чудова можливість перезавантажити кар'єру. Особливо це стосується молодого Левішина, прогрес якого останніми роками сповільнився.

***

Спідвей у Польщі – більше, ніж просто ще один вид спорту. Екстраліга за глядацькою аудиторією та відвідуваністю матчів на рівних конкурує з футбольною Екстраклясою, причому час від часу навіть її випереджає. А наявність у ній українця Назара Парницького, якому всього 19 років і якого вже давно вважають одним із головних талантів покоління – чудова нагода відкрити для себе цей видовищний вид спорту у найсильнішій лізі світу