Схилимо голови. Снайпер Азова, фанат Металіста загинув у Маріуполі
Чотири роки тому не стало Дмитра Лінського
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната харківського «Металіста», снайпера «Азова» Дмитра Лінського, який поліг у боях за Маріуполь рівно чотири роки тому, 28 лютого 2022 року, назавжди залишившись 27-річним.
Слід у довколафутболі
Дмитро Лінський народився 8 січня 1995 року в Краснограді на Харківщині, у рідному місті навчався в ліцеї №2, а потім в багатопрофільному ліцеї №4.
Любов до футболу привела Дмитра на фанатську трибуну «Металіста», а згодом і до колективу WTF, який на початку своєї історії був зосередженням молоді більш відомого Kharkiv City Patriots. З початком революційних подій в країні, як і переважна більшість фанатського загалу, Дмитро чинив опір злочинному режиму. Прагнучи волі для української нації, він з 2015 року долучився до Азовського руху. Спочатку це був Національний корпус, а в 2016 році вже підрозділ «Азов».

Бойовий досвід
Перед вступом до «Азову» Лінський якийсь час жив у Києві, де спілкувався із представниками столичних фанатських рухів. Рідні згадують, що Дмитро заздалегідь усвідомлював, що буде повномасштабне вторгнення в Україну, і постійно до цього готувався. Він ніколи не боявся викликів долі та був готовий віддати життя за Батьківщину. Серед побратимів Дмитро, який мав позивний Сектант, був завжди другом та шанував кожного, а головне – вмів цінувати дружбу. Останніми роками він допомагав своєму командиру Станіславу Парталі, так вони і стали приятелями. Дмитро мав нагороди від Президента України за участь в АТО.

Сектант мав багато хобі та полюбляв активний відпочинок. Окрім тренувань на полігоні, змагань з боксу та футболу, займався водолазними курсами, стрибками з гелікоптера з парашутом, хотів поїхати на змагання зі снайперської стрільби. Він читав багато книжок зі снайперської тактики, а улюбленим фільмом був «Американський снайпер».
Дуже на Дмитра вплинула смерть побратима «Баррета» в березні 2018-го. Можна казати, що ця втрата його сильно змінила. Близькі азовця згадують, що він надзвичайно болісно сприймав кожну втрату. В ці миті у його очах була жага помсти за кожного з друзів.

Родина
Разом з тим, Дмитро був добрим та щирим, дбайливим сином, чоловіком та батьком, наприкінці кожного дня телефонував мамі та бабусі, що було для нього дуже важливим.
Дмитро жив у громадянському шлюбі з коханою та мав багато планів на майбутнє. Він мріяв одружитися офіційно навесні 2022 року, купити будинок у Маріуполі, зробити з нерідного сина, якого виховував з шести років, чемпіона світу з боксу. Та, на жаль, цим планам не судилося збутися.

Загибель
Дмитро Лінський поліг 28 лютого 2022 року. Снайпер 2-го відділення розвідки спецпризначення першого батальйону «Азов» виконував бойове завдання у Маріуполі. Останніми його словами коханій були: «Все буде добре, я завжди з тобою!» Між 17:00 та 18:00 Дмитра не стало.
17 березня 2022 року Лінський нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Тіло воїна вдалося повернути не відразу. Прощання з Дмитром відбулося лише 3 червня 2024 року в крематорії на Байковому цвинтарі в Києві. 11 червня 2024-го з Лінським попрощалися в рідному Краснограді, де й і поховали його на Алеї Слави.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ілля прокоментував інцидент наприкінці гри
Екснаставник збірної України може повернутися до Угорщини
