Схилимо голови. Баскетболіст, що поліг у перші години повномасштабної війни

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні, у день четвертих роковин, Sport.ua згадує одну з перших жертв повномасштабного вторгнення, першого загиблого спортовця, баскетболіста з Білої Церкви Богдана Рудківського, який поліг 24 лютого 2022 року на Херсонщині, назавжди залишившись 27-річним.

Життєвий шлях і слід у спорті

Богдан Рудківський народився 12 вересня 1994 року у Білій Церкві на Київщині, у рідному місті навчався в школі №22 та чотири старші класи в спортивному ліцеї №18. Повну загальну середню освіту юнак отримав у Київському ліцеї фізичної культури та спорту. Вищу освіту Богдан здобував в Уманському аграрному університеті, згодом перевівся до Білоцерківського аграрного університету.

Богдан з дитинства жив спортом. Із п’ятого класу хлопець почав займатися у секції баскетболу, згодом — у спортивному класі школи №18. Він був серед найкращих білоцерківських гравців свого покоління. Маючи зріст 195 см, Рудківський на дорослому рівні грав за білоцерківський «Спорт-ліцей», команді, яка після початку повномасштабного вторгнення розпалася.

Бойовий досвід

Паралельно з грою в баскетбол Богдан працював на різних роботах, їздив на заробітки до Польщі, а 2019 року підписав контракт зі Збройними силами України. Він служив у Білоцерківській зенітно-ракетній бригаді 1129 імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського, був на посаді старшого солдата, механіка-водія ракетних комплексів, брав участь у бойових діях, за що отримав посвідчення «Учасник АТО». У війську Богдан мав позивний Рудік.

Загибель

Улітку 2021 року воїн поїхав зі своєю частиною на Херсонщину – охороняти повітряний простір України. У березні 2022 року вони мали повернутися до Білої Церкви. Та 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна.

Захисники їхали на Херсон, а під Олешками ворог зустрів їх артилерійським обстрілом. Москалі влучили в першу і останню машини колони. В останній машині їхав Богдан. Троє військових вискочили і заховалися, а Богдан не встиг. Він отримав поранення в ногу, дуже була пошкоджена артерія. Побратим спробував відтягнути бійця в безпечне місце, але десь через дві хвилини Богдан відпустив руку. Ще двоє побратимів – Олександр Волошин з Луганщини і Владислав Улізько з Полтавщини – згоріли заживо.

З любові до баскетболу Богдан в машині возив баскетбольне кільце і м’яч. Під час фатального обстрілу все згоріло.

Воїна поховали не одразу — ворожа навала просувалася вперед, територія була окупована. Побратим відтягнув тіло Богдана в посадку. Місцеві жителі, ризикуючи життям, шукали загиблих, щоб поховати по-людськи. Знайшли лише 7 березня. Священник відспівав усіх трьох загиблих у тій машині. І поховали їх поруч — у селі Раденськ біля Олешок на Херсонщині. Оскільки територія досі окупована, рідні – батьки і старший брат Олександр – побувати на могилі Богдана досі не змогли.

Вшанування

За відвагу і вірність Україні Богдан посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Учасника бойових дій» та званням «Почесний громадянин міста Біла Церква».

У другі роковини з дня загибелі Богдана Рудківського в білоцерківській спортивній школі №1 відбувся перший турнір з баскетболу на його честь.

Додамо, що в перший день великої війни, за попередніми даними Книги Пам’яті полеглих за Україну, загинули 223 військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної Служби надзвичайних ситуацій.

Читайте також:

Схилимо голови. Чемпіон України з велоспорту загинув на Харківщині