Василь БАРАНОВ: «Я не впізнав свою команду»

Головний тренер «Кудрівки» Василь Баранов прокоментував нічию у матчі 17-го туру Української Прем'єр-ліги проти луганської «Зорі» (2:2).

– 1-й тайм був за «Зорею». Як можете його прокоментувати?

– Я з вами згоден, «Зоря», можливо, не тільки в 1-му таймі, а хвилин 55-60 переважала нас, забила 2 якісні м’ячі. Ми говорили про стандарти, «Зоря» нас переважає в антропометрії, вказували на це, але пропустили. Вказували, що треба не давати подавати – побігли й забили. Я не впізнав свою команду, не вистачило, мабуть, на перші 60 хвилин емоцій – якісь хлопці були скуті, не бачив іскри в їхніх очах. Я їм сказав це в перерві, не підіймав голос, тільки зробили коригування замінами, тому що треба було хоча б замінами встряхнути хлопців.

Дуже гарно, що ми так закінчили програшну, можна сказати, гру, витягнули на нічию. Але останні хвилини ми вже були схожі самі на себе, ці 15-20 хвилин вже втрачати не було чого, йшли великими силами вперед – і за це нас фортуна нагородила набраним балом.

– Хочу запитати про 1-й забитий м’яч Бєляєва. Якщо чесно, я не побачила радості на Вашому обличчі, хоча гол змотивував команду. Чому Ви так зреагували?

– Ну, можливо… Не знаю, не хочу вдаватися, десь теж моїх емоцій не вистачило, не зарядив їх сьогодні на цю гру. Для мене це непроста гра, «Зоря» – це команда, яка мене виховала в усіх компонентах, я там був гравцем і тренером, дали футбольне життя. Дуже було складно. Для мене це була дуже важлива й принципова гра. Те, що забили – я розумів, що це добре, але треба було ще один м’яч забивати й радіти. От я радів, коли ми 2-й гол забили, якщо Ви побачили мої емоції. Це були щирі емоції.