Французи на вершині, домашня нагорода й шведи поза п’єдесталом

Чоловіча естафета

15 січня на старт заключної перед Олімпійськими іграми естафети вийшли й чоловіки. Після вчорашньої, сповненої інтриги жіночої естафети палкі прихильники біатлону воліли побачити схожі на емоції перегони й сьогодні.

Перший етап приніс невеличкі проблеми одразу двом найбільшим фаворитам гонки: норвежцям і французам. Якщо Йоханнес Дале-Шевдаль те відставання, яке він дістав на стрільбищі, зумів надолужити гарною швидкістю на трасі, то Фаб’єн Клод – ні. За підсумками другого вогневого рубежу він відправив свою команду на коло штрафу. Як наслідок, його збірна опинилася на 16-му місці, щоправда, з відставанням у 26,5 секунди.

Своєю чергою норвежець зумів скоротити секунди програшу й передати естафету 5-м, із мінімальним відставанням від лідера – 5,9 секунди.

Скористалося помилками фаворитів чимало команд. Зокрема італієць Патрік Браунхофер, попри не надто високу швидкість на трасі, завдяки використаному лише одному додатковому патрону, зміг вивести свою збірну на поточну 1-шу позицію. Позаду нього, в 0,9 секунди, опинилася команда Швеції зусиллями Віктора Брандта. Чільну трійку закрила естонська збірна, забійником якої був Рене Захна.

На другому етапі спостерігалася щільність результатів серед лідерів гонки. Ба більше, на передачі естафети в 4-х секундах розташувалося 6 збірних на чолі з німцем Даніло Рітмюллером, на радість місцевій публіці. Позаду нього опинилися представники Швейцарії, Італії, Естонії, Норвегії та США.

Шведи дещо відстали. Єспер Нелін затримався на другому для себе вогневому рубежі, використовуючи додаткові патрони. Тож, як наслідок, 11-та позиція на передачі й майже 0,5 хвилини відставання від результату лідерів.

Те саме було й у французів. Оскар Ломбардо хоча й був ідеальним на обох стрільбах, не зумів відіграти секунди. Тож його збірна опинилася одразу позаду шведської.

На третьому етапі вже потроху мала б вимальовуватися ситуація з реальними претендентами на нагороди. На третю стрільбу водночас прибуло 7 збірних. Найкраще впорався американець Пол Шумер, який це зробив не лише якісно, а й швидко – за 22,8 секунди.

Кантен Фійон-Має та Мартін Понсілуома намагалися скорочувати відставання. Потроху в них це виходило, і перед заключною стрільбою етапу вони обидва впритул наблизилися до провідної групи з п’яти спортсменів.

Останній вогневий рубіж був одним із ключових. І найкраще з ним впорався... Мартін Понсілуома (!). Швед влучно, якісно та швидко (за 21 секунду) вибив 5 із 5-ти мішеней та на дистанцію вирушив 1-м. На цьому самому місці він і передав естафету.

Позаду нього опинилася норвезька збірна завдяки старанням на колі Мартіна Улдаля. Він максимально, на скільки це було можливо, скоротив відставання своєї команди. 3-ми стали німці.

Ох, і який фінал естафети на нас чекав! Чотири абсолютно найсильніші команди світу вступили в цю боротьбу. Фінішери збірних водночас прийшли на першу стрільбу. Себастьян Самуельссон і Філіп Наврат були змушені затриматися, використовуючи по одному додатковому патрону. А ось Ерік Перро та Ветле Шостад-Кріcтіансен зробили це набагато швидше та якісніше.

На колі дует лідерів знову швидко перетворився на квартет. Тож на нас чекала основна боротьба на стрільбищі. Й краще з нервами впорався молодий Ерік Перро. Французу на закриття мішеней знадобилося лише 17,3 секунди. Крістіансен і Наврат потягнулися за одним додатковим патроном, а ось Самуельссон – за двома. Це, в принципі, й вирішило подіумні місця.

На трасі саме Себбе відстав і наприкінці дистанції зовсім припинив спроби кинути виклик у боротьбі за нагороди. Ба більше, схоже, чимало сил він витратив на другому колі, наздоганяючи суперників.

А ось Крістіансен точно дав знати майже одразу, що третьої позиції для його збірної не вистачить. Норвежець, схоже, планував, як і вчора Марен Кіркейде, наздогнати свого французького опонента, але сил вже забракло.

Отже, французи перервали гегемонію норвежців у естафеті, вигравши золоту медаль. 2-ю стала команда Крістіансена.

Останнє місце на подіумі залишилося за німцями. Вони нарешті цього сезону опинилися на п’єдесталі пошани.

Себастьян Самуельссон зумів втримати свою збірну на 4-му місці.

5-ми змагання завершили естонці. Це їх найкращий результат ще від далекого 2003 року.

Першу шістку закрили чехи завдяки гарній роботі впродовж усієї гонки. Фінішером був Міхал Крчмарж, який провів напрочуд вдалий старт.

Українська збірна

Забійником нашої команди був Тарас Лесюк. Гонка для нього склалася не дуже добре. Розпочав він доволі класно, показавши гарну швидкість на колі й вибивши 5 із 5-ти мішеней. А ось надалі ситуація погіршилася. Українець почав програвати на трасі, та й на стрільбі ледь уникнув штрафного кола, використавши всі додаткові патрони. За показником ходу Антон став найгіршим – 22-м. У підсумку він передав естафету теж 22-м.

Віталій Мандзин біг на другому етапі. Для нього теж вийшов тяжкий старт. Використав два додаткові патрони на першій стрільбі, та й швидкістю Віталій теж сьогодні не може похизуватися: 17-й результат, і майже хвилина відставання. Як наслідок, 20-те місце.

Богдану Борковському, як і минулої естафети, випала честь представляти українську збірну на третьому етапі. Вже на стрільбі лежачи він використав два додаткові патрони. Зі стрільбою стоячи ситуація була дещо кращою, і він потягнувся лише за одним додатковим патроном. На трасі Богдан також не був серед лідерів – 12-те місце й майже 50 секунд відставання. І перед останнім етапом українська збірна так і залишилася 20-ю.

Фінішером команди був капітан Дмитро Підручний. Він багато часу провів на стрільбищі. А на заключному для себе вогневому рубежі ледь уникнув кіл штрафу. Ходом Дмитро став найкращим серед наших, показавши 7-й результат. У підсумку українська команда стала 17-ю.

Завтра на нас чекатимуть вже перші особисті перегони п’ятого етапу. На дистанцію вирушать жінки, змагаючись у спринтерській гонці.

Кубок світу. Рупольдинг (Німеччина). Чоловіча естафета

1. Франція (1+4) 1:08:58,1

2. Норвегія (0+7) +6,2

3. Німеччина (0+5) +7,9

...

17. Україна (0+13) +4:07,5

Євгенія АНТОНОВА