Спритність Марен, повернення команди Еберг і француженки поза подіумом

Сьогодні жіночою класичною естафетою продовжилося німецьке біатлонне свято. Щоправда, після холодного й туманного Обергофу на спортсменів чекало більш привітне й сонячне місто Рупольдинг.

В усіх збірних була остання можливість перевірити так звану «бойову» естафетну четвірку перед Олімпійськими іграми. Й варто додати, що на нас чекала напрочуд цікава гонка з погляду щільності результатів до останніх метрів дистанції.

Французька збірна не змінила поетапної розстановки. Лу Жанмонно знову була забійницею своєї збірної. Вона провела гарний етап: якісна безпомилкова стрільба та пристойна швидкість (3-й показник за цим компонентом). Відтак француженка передала естафету 1-ю.

В кількох секундах позаду Лу опинилися представниці чималої кількості збірних: Італії, Австрії, Естонії, Швеції та Німеччини.

Завалів на стрільбищі серед провідних команд не було. Всі фаворити залишалися серед претендентів на нагороди.

На другому етапі фактично жодних істотних змін не сталося. Багато команд трималося разом, і лише француженки дещо відстали від інших. Осеан Мішлон була змушена використати один додатковий патрон на першому й два на другому вогневих рубежах. Своє відставання на колах вона також не зуміла відіграти. В підсумку французька збірна, яка вирушила на етап лідером, закінчила його 8-ю з відставанням у 15,5 секунди.

Ну а вивела свою команду на поточне 1-ше місце перед двома найсильнішими етапами шведка Лінн Гестблом (Перссон). Попри загалом два додаткові патрони, вона на останнє для себе коло вирушила 5-ю, програючи кілька секунд. На трасі Лінн зуміла швиденько надолужити своє відставання та впевнено почала всіх випереджати. Як результат, Перссон передала естафету молодшій із сестер Еберг 1-ю, з мінімальною перевагою в 0,6 секунди над найближчою конкуренткою.

А найближчими конкурентами, на радість місцевій публіці, стали німкені зусиллями Юлії Танхаймер, яка за показником чистого лижного ходу виграла в усіх. Молода спортсменка за підсумками двох стрільб використала лише один додатковий патрон. А позаду неї опинилася італійська збірна в особі Доротеї Вірер, яка, як завжди, швидко стріляла на обох вогневих рубежах.

На третьому етапі боротьба розгорнулася не на жарт. Ельвіра Еберг дуже довго виконувала другу стрільбу, за результатами якої вона була змушена потягнутися за двома додатковими патронами. Її затримкою на стрільбищі скористалися суперниці. Однак хоча й відставання шведки перед заключним колом становило понад 18 секунд, в тому, що вона його мінімізує, не сумнівався ніхто.

Крім того, гарно виявила себе й італійка Мікела Каррара, яка за показником швидкості не поступалася своїм суперницям. Ба більше, вона зуміла протриматися разом з Ельвірою на заключному колі й навіть виграти в неї фінішний спурт.

В трьох секундах позаду лідерського дуету зуміла передати естафету представниця Чехії Тереза Воборнікова. Хоча й вона поступалася чимало на трасі, але на стрільбі була ідеальною, вибивши безпомилково 10 із 10-ти мішеней.

На нас очікувала неймовірна розв’язка у боротьбі за призові місця. Адже шанс опинитися на п’єдесталі пошани мало багато збірних, серед яких були й господарки етапу – німкені.

На стрільбу водночас прибуло п’ять команд, а дещо позаду, в кількох секундах й улюблениці етапу в Рупольдингу. Тоді, як Ліза Вітоцці, Жулья Сімон і Франциска Пройс були безпомилковими, а Марен Кіркейде й Тереза Вінкларкова були змушені використати по одному додатковому патрону, справжні проблеми виникли в шведки. Ханна Еберг не закрила найбільше мішеней серед інших – аж дві – й була змушена затриматися на стрільбищі.

На колі саме шведка була найшвидшою та намагалася звести нанівець своє відставання. Практично в неї це вийшло, й завдяки цьому до лідерського дуету наблизилися і Кіркейде, й Пройс.

Заключна стрільба практично вирішила все, але фактично вона викреслила з боротьби чеську та німецьку збірні. Якщо в Терези Вінкларкової шансів практично не було, навіть якщо б вона відстрілялася на нуль, то Франциска Пройс до незакритих мішеней ще й додала кола штрафу, чим повністю викреслила себе з боротьби.

Вітоцці, як і Сімон ідеально провела стрільбу. Позаду них, у більш як 10-ти секундах опинився скандинавський дует. Здавалося, що все йде до того, що італійки їдуть за перемогою, але не так вирішили дівчата позаду. Й перед останньою позначкою Еберг-старша та Кіркейде штурмом атакували результат Сімон. Про 2-гу сходинку французької збірної вже не йшлося. Жулья про це подумала та змирилася.

А ось дві скандинавки вирішили, що срібла замало, й просто на заключних метрах дистанції атакували Вітоцці, яка, здавалося, вже просто не мала сил опиратися. Еберг-старша не зуміла ув’язатися у боротьбу. Видно було, що вона чимало енергії віддала на другому колі, коли надолужувала згаяне відставання. Й шведка певною мірою спокійно довела команду до бронзової медалі.

Ну а Кіркейде просто бачила фініш попереду себе: щоснаги виринула за спиною Вітоцці та випередила її просто на останніх кількох метрах дистанції, принісши першу перемогу для своєї команди, починаючи від березня 2024 року.

Італійки ж удруге цього сезону стали 2-ми.

Жулья Сімон довела французьку збірну на 4-те місце. 5-ми стали чешки: Тереза Вінкларкова зуміла втримати свою позицію. Першу шістку закрили німкені. Франциска Пройс не змогла потішити місцеву публіку та своїх вболівальників результатом на п’єдесталі пошани.

Українська збірна

Забійницею естафетних перегонів стала знову Христина Дмитренко. На стрільбі лежачи вона використала два додаткові патрони. З другим вогневим рубежем ситуація склалася набагато краще, й Христина за 20,5 секунди вибила всі п’ять мішеней. Ходом українка продемонструвала 14-й показник.

Естафету Дмитренко передала на 11-му місці з 35-секундним відставанням. Це на 17 секунд краще, ніж у попередній естафетній гонці.

Дарина Чалик, як і минулої гонки, також вийшла за нашу збірну на другому етапі. Вона загалом на кожній зі стрільб використала по одному додатковому патрону. За показником лижного ходу Дарина стала 17-ю серед 19-ти учасниць. Чалик за цим компонентом програла хвилину шведці Лінн Гестблом. Естафету вона передала 15-ю з відставанням у більш як удвічі більшим, ніж воно було на початку етапу.

Нагода виявити себе випала Валерії Дмитренко. Українка на обох вогневих рубежах не була ідеальною та була змушена використати по одному додатковому патрону. Та й на трасі вона програвала багатенько – останній показник серед усіх й більш як 1,5 хвилини відставання від француженки Жустін Бреза-Буше. Як наслідок, та сама 15-та позиція та майже 3 хвилини програшу лідеру.

Фінішеркою команди знову була Олена Городна. На стрільбі лежачи вона використала додатковий патрон. А ось на заключному для себе вогневому рубежі Олена за 21,5 секунди зуміла влучити в усі мішені. Щоправда, ходом Олена теж не вражала: 15-й результат і більше хвилини відставання. В підсумку наша збірна фінішувала 14-ю.

Кубок світу. Рупольдинг (Німеччина). Жіноча естафета

• 1. Норвегія (0+9) 1:07:06,2
• 2. Італія (0+4) +0,9
• 3. Швеція (0+7) +3,0
• 14. Україна (0+7) +3:51,5

А завтра останню естафету перед Олімпійськими іграми проведуть чоловіки. Ми чекаємо на не менш захопливу боротьбу й у них. Стежте за новинами.

Євгенія АНТОНОВА