Схилимо голови. 18-річний каратист загинув у боях на Донеччині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує каратиста Тараса Стахіва, який аішов на фронт добровольцем першокурсником і загинув у боях за Україну рівно три роки тому, 15 січня 2023-го. До 19-річчя воїн не дожив всього трьох днів.

Життєвий шлях і слід у спорті

Тарас Стахів народився 18 січня 2004 року в Івано-Франківську. Після закінчення Івано-Франківського спеціалізованого ліцею № 1 він вступив на факультет іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

З дитинства Тарас займався карате під керівництвом тренера Івана Хмілевського, представляв на всеукраїнській арені Івано-Франківську міської федерацію Зендокай карате-до, мав чорний пояс із цього виду спорту, був переможцем міжнародних і всеукраїнських змагань.

«Він, коли прийшов до мене, був таким веселим хлопцем, але бунтарем. Пригадую, ми з дітьми їздили в табори, то Тарас завжди був активним і вмів біля себе зібрати дітей. Він навіть, можна сказати, їх повчав. Раніше іноді були російськомовні тренери, то він мав сміливість їх виправляти, щоб вони говорили українською мовою», — розповідає Іван Хмелівський.

Бойовий досвід і загибель

Як представник громадської організації «Незламна Нація», Тарас Стахів охороняв громадський порядок і брав участь у вишколах штабу оборони Прикарпаття у лавах 127 окремої бригади територіальної оборони. У жовтні 2022 року він приєднався до підрозділу «Хартія» і від листопада 2022 року перебував на фронті. Тарас брав участь у боях на Харківщині та Донеччині, був кулеметником, а потім помічником гранатометника. У війську в хлопця був позивний Стах.

Загинув Тарас Стахів 15 січня 2023 року в боях пыд Опитним Покровського району на Донеччині.

Поховали воїна 21 січня 2023 року в Івано-Франківську.

Родина

У Тараса залишилися батьки, сестра і двоє братів.

«Мій син був завжди усміхненим, непосидючим, впертим, цілеспрямованим у досягненні мети. Він багато читав, любив фантастику. Найперше ми були друзями. Ще з дитинства я брав його з собою на товариські посиденьки, рибалку, де ми з товаришами часто обговорювали історію і сьогодення України», – згадує батько Тараса Володимир.

«Син вже у два роки спав і їв з різними енциклопедіями. Він дуже рано почав вивчати історію України, зокрема, його цікавила історія УПА. У 9 класі на уроці історії висловився про те, що повномасштабної війни не уникнути. Сказав: «росія нападе на нас!». Вчителька обурилася: «Тарасе, ми мирні люди. Хто піде воювати?» Він відповів, що піде першим. Так і зробив. Студент-першокурсник. Написав заяву на академвідпустку. І з непохитним рішенням, впевнений у своєму виборі, став добровольцем ДФТГ «Хартія». І загинув за Україну», – розповідає мама Надія.

Вшанування

14 березня 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Тарас Стахів посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Читайте також:

Схилимо голови. Шахіст-медик поліг, рятуючи під щільним вогнем побратима