Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну
Україна
| Оновлено 07 сiчня 2026, 16:22
1660
0

5 січня зареєструвався для участі в ЧУ і того ж дня ввечері загинув

Черговою втратою для українського спорту став альпініст Володимир Василишин

| Оновлено 07 сiчня 2026, 16:22
1660
0
5 січня зареєструвався для участі в ЧУ і того ж дня ввечері загинув
Фото з соцмереж. Володимир Василишин

Захищаючи Україну, 5 січня 2026 року на Запорізькому напрямку загинув альпініст, любитель екстремального бігу і рятувальник, а в Збройних силах України бойовий медик Володимир Василишин. Воїнові було 33 роки.

Володимир Василишин народився 8 грудня 1992 року в Яремчі на Івано-Франківщині. Він був альпіністом, рятувальником, гідом і скайранером, кандидатом у майстри спорту зі спортивного туризму, чемпіоном України в цій дисципліні. У його альпіністському доробку – успішні сходження на Казбек (5033 м), Монблан (4810 м) та Маттерхорн (4478 м).

"Давно обіцяв дружині Монблан", - підписав цю світлину Володимир в Instagram

«5 січня зранку Володимир зареєструвався для участі в чемпіонаті України зі скі-альпінізму, який має відбутися через кілька днів. Це мав бути його перший старт у цій дисципліні. Він дуже цього чекав і хвилювався, що зможе вийти лише на один забіг через службу. 5 січня ввечері його командир повідомив що Вова загинув», – йдеться у повідомленні Федерації альпінізму і скелелазіння України.

Василишин служив парамедиком у 241-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ. Мав звання сержанта. Він боронив Україну від початку повномасштабного вторгнення рф.

«Володимир – людина дії, - пише його друг, альпініст Тарас Поздній. – Постійно наповнений доброю енергією та посмішкою. Незважаючи на обставини та як складно йому було самому, він завжди посміхався та підтримував інших. Мабуть, саме тому і позивний у нього був Веселий. Коли Вова вів групи, я знав на 100%, що всі учасники будуть задоволені, а організаційні проблеми вирішені. У нього була мета – піднятися на 8000, на Манаслу. Вова пішов до лав ЗСУ в ролі бойового медика. Він постійно удосконалював свої знання і постійно хотів діяти. Навіть коли його частина була на відведенні, шукав варіанти, як бути корисним ближче до фронту та рятувати побратимів. І з колективом він вивіз та врятував не один десяток бійців. Вова як ніхто вмів жити та любив це життя. Навіть поблизу фронту він продовжував бігати та підтримувати форму. А за можливості – брав участь у трейлових забігах і показував дуже хороші результати».

Вдома у Володимира залишилися батько й дружина.

Оцініть матеріал
(19)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.