Схилимо голови. Фанат Чорноморця, етнічний росіянин загинув на Херсонщині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната одеського «Чорноморця» Максима Вратського, котрий був майстром бразильського джіу-джитсу. Чорний пояс Максимові був присвоєний посмертно, оскільки рівно два роки тому, 5 січня 2024-го він 32-річним поліг у боях за Україну.

Життєвий шлях

Народився Максим Вратський 30 листопада 1991 року в Холмську Сахалінської області (рф). У 1999-му родива Вратських переїхала в Одесу, де Максим і провів усе свідоме життя. Навчався він у школі-ліцеї «Чорноморський», а в 2014-му закінчив Одеський національний морський університет за спеціальністю «Організація перевезень і управління на транспорті (морському)». Працював за фахом. Останнім його місцем роботи було ТОВ «Ексім Фуд», де займався організацією логістики і транспортних перевезень.

Вратський – чемпіон і призер всеукраїнських та міжнародних турнірів, зокрема з бразильського джіу-джитсу, яким займався професійно і популяризував цей вид спорту в Одесі. Бойовому мистецтву він навчав дітей і дорослих у різних спортивних клубах міста, отримавши у 2023 році коричневий пояс. Також Максим тренував курсантів військово-морських сил.

З самого дитинства Максим полюбляв історію та багато читав, мав великі пізнання в кінематографі та музиці. Обожнював дивитись кліпи на МТВ, що у майбутньому дало змогу бути одним з найкращих гравців у «вгадай мелодію» або «вгадай кадр». Максим полюбляв гуляти пішки, довгий час був вегетаріанцем та піклувався про безпритульних тварин.

Слід у довколафутболі

До фанатського руху «Чорноморця» Вратський, якого називали Максоном, прийшов у 2018-му, а до того відвідував матчі команди час від часу. Історія ця пов’язана також із головним спортивним захопленням Максима, адже представники руху почали ходити на тренування в той зал, де він вже займався.

Згодом Максим поринув у довколафутбольне життя з виїздами, спільними тренуваннями та щотижневими зборами. Вмілий на татамі та борцівському килимі, Вратський зробив значний внесок в процес становлення колективу «Сегедка». Багато хлопців фактично не вміли боротися, а він детально та терпляче все показував і пояснював.

Брат Микола згадує, як Максим пробивав виїзд на матч полтавської «Ворскли», з фанатами якої представники «Сегедки» мають дружні відносини. Як він, незважаючи на труднощі з авто під час дороги, намагався якнайшвидше дістатися Полтави, адже хлопці вже чекали. Як вони колесо міняли під час подорожі, адже наїхали на якусь яму. Максим розповідав із великим захопленням про цей виїзд.

Окрім одеського клубу, Вратський також симпатизував «Мілану», адже ще в дитинстві він отримав футболку Андрія Шевченка часів гри за італійський клуб. Якось воно так і повелося і Макс постійно спостерігав за іграми «Мілана», його улюбленим гравцем був Кака.

Родина

У червні 2018-го Максим познайомився із майбутньою дружиною Софією, з якою одружився через чотири роки, а ще за рік у подружжя народився синочок Марк.

Бойовий досвід і загибель

На початку повномасштабної війни Вратський активно займався волонтерською діяльністю. Він мав «білий квиток» через відсутність однієї нирки та міг взагалі не йти до війська, але вже в березні 2022-го долучився до лав 126-ї бригади територіальної оборони, де виконував бойові завдання в складі підрозділу «Бузький Ґард», кістяк якого складають представники однойменного фанатського колективу з Миколаєва.

Військовий шлях Максона проходив на Південному напрямку. Спочатку він перебував на посаді радиста, займався аеророзвідкою, а пізніше став номером обслуги мінометного розрахунку. Вратський брав участь у визволенні Миколаївщини і правобережжя Херсонщини та власне Херсона, був учасником контрнаступальних дій 2023 року (плацдарм Пойма, плацдарм Кринки). Багато вільного часу Максим приділяв військовій літературі та прагнув бути корисним чим тільки міг.

За спогадами рідних, війна майже не змінила Максима. Як і раніше він постійно був на зв'язку із дружиною, намагаючись час від часу приїжджати додому аби бачитись із Софією та новонародженим сином.

Максим Вратський загинув 5 січня 2024 року внаслідок ворожого удару високоточним снарядом під час боїв за плацдарм Кринки в населеному пункті Тягинка Бериславського району на Херсонщині.

Вшанування

13 березня 2024 року Максим Вратський посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

На честь воїна у будівлі Одеського національного морського університету, де колись навчався, встановлено пам’ятну табличку на його честь.

Також після загибелі Вратському посмертно присвоєно чорний пояс з бразильського джіу-джитсу.

Читайте також:

Схилимо голови. Назавжди 27: на війні поліг вірний фанат Чорноморця