Віцечемпіонство Анни Музичук у бліці: довга дорога в Досі

Що казати, тривалий час – аж 4 ігрові дні – чемпіонати світу з рапіду й бліцу в катарському столичному місті Доха не тішили українських уболівальників. Скажімо, в чоловічому рапіді наші титуловані гросмейстери Василь Іванчук і Руслан Пономарьов (колись, на початку цього сторіччя матч між ними за світову шахову корону навіть анонсував тодішній Президент України Леонід Кучма в своєму новорічному зверненні, наголосивши, що чемпіоном світу точно стане українець) опинилися десь у кінці першої сотні. В жіночому рапіді Анна Музичук посіла місце якраз згідно зі своїм рейтингом (14-те), а Марія Музичук стала 18-ю, маючи 12-й стартовий коефіцієнт. Інші представники України як у відкритій, так і в жіночій секціях зіграли відчутно гірше.

Щодо чоловічого, або відкритого бліцу ситуація змінилася на краще, адже до півсотні кращих увійшли Ігор Самуненков (19-те місце за 143-го стартового рейтингу), Руслан Пономарьов (фінішував 41-м за 69-го коефіцієнту на старті) й Олександр Бортник (49-те місце, однак за 11-го коефіцієнту до початку змагання). Додам, що Самуненков записав до свого активу перемоги над чинним чемпіоном світу в класичних шахах індійцем Доммараджу Гукешем, майстровитими американськими семисотниками Самуелем Севяном і Гансом Моке Німанном, а також над знаним в’єтнамцем Ле Куанг Льємом. Й, зрештою, очковий доробок Ігоря (12,5 очка в 19-ти партіях) відповідав очковим надбам таких знаних гросмейстерів, як Даніїл Дубов, Ян Непомнящий, Аліреза Фіруза, Ян-Кшиштоф Дуда, Владислав Артем’єв тощо. А за призовими в Ігоря вийшло потрапити до зони 3-тисячних сум в євровалюті (переможець – Магнус Карлсен – дістав 70 000 євро, додавши цю суму до аналогічної за чемпіонство в рапіді).

Читайте також:

Анна Музичук здобула срібло на чемпіонаті світу з бліц-гри у шахи

По ходу жіночого бліцу здавалося, що наші сподівання на медалі марні. Так, Марія Музичук, Наталія Букса трималися серед лідерів, але все ж таки на певній віддалі від медальних позицій. Трохи нижче йшла Анна Музичук, чергуючи дуплети яскравих перемог із поодинокими прикрими поразками. Однак на фініші швейцарки в Анни вийшов чудовий спурт: 3,5 очка в 4-х останніх турах! Звісно, в цьому контексті осібне місце належить перемозі чорними в останньому турі над нерукоподаваною для українок (що, власне, Анна й продемонструвала) безпрапорною прихильницею кремлівського диктатора Валентиною Гуніною. Перед партією українська шахістка відставала від путіністки (як же та на початку змагань у Досі хизувалася своїм вбранням зі стилізованою матрьошкою: мовляв, прапора немає, а символ є!) на 1-не очко, й Анні, щоб розраховувати на продовження боротьби за нагороди (до півфіналу кваліфіковувалися 4 найкращі шахістки за підсумками швейцарки), конче потрібна була перемога. Що ж, в іспанській партії тривалий час точилася позиційна боротьба. В якийсь момент українка припустилася позиційної помилки, й ініціатива перейшла до білих. Намагаючись дістати контршанси, Анна пожертвувала легку фігуру. Коректність жертви – під величезним знаком питання, однак безпрапорна шахістка схибила, надто розкривши короля та здійснивши малозрозумілий маневр турою по першій горизонталі. Відтак легку фігуру Музичук відіграла й до того ж дістала перевагу в кілька пішаків і з нею перейшла у важкофігурний ендшпіль. Надалі було ще кілька обопільних помилок, однак, зрештою, останньою помилилася Гуніна. Перемога дала Анні змогу вийти до півфіналу, де на неї чекала представниця Нідерландів Елін Руберс. Рекомендую, до речі, звернути увагу на прогрес цієї шахістки, яка останнім часом дедалі активніше стукає до дверей еліти жіночих шахів.

Що ж, у півфіналі Анна одразу повела в рахунку, довівши свою перевагу чорними. Втім, у білій партії виграти не вийшло: ендшпіль із різноколірними слонами відгонив різким нічийним присмаком. А от у 3-й партії півфіналу Руберс сповна використала білий колір і зрівняла рахунок. Анна припустилася прикрої помилки в рівному ендшпілі, коли небезпечного прохідного пішака білих можна було нейтралізувати низкою точних ходів. Натомість 4-ту партію Анна провела на високому рівні. Суперниця обрала захист Алехіна й вийшла з дебюту, маючи поганесеньку позицію. Анна невблаганно нарощувала позиційну перевагу й невдовзі конвертувала її і в матеріальну. За великим рахунком, долю партії було вирішено вже до 30-го ходу, однак Руберс намагалася чинити опір до 56-го, втім, усе одно змушена була визнати марність своїх зусиль.

У фіналі суперницею Анни була Бібісара Ассаубаєва з Казахстану. Вона впевнено подолала півфінальну стадію (3:0 проти китаянки Чжу Цзинер) і зберегла дещо більше сил на фінал, ніж наша співвітчизниця. Це, зрештою, і далося взнаки: після трьох нічиїх у 4-й партії фіналу Ассаубаєва дала собі раду з важкими фігурами, що зумовило вирішальну матеріальну перевагу. Отже, шахістка з Казахстану – вже втретє чемпіонка світу з бліцу. Попередні аналогічні досягнення Ассаубаєвої датовано 2021 (тоді її навіть було занесено до Книги рекордів Гіннесса як історично наймолодшу володарку відповідного титулу: Бібісарі на той момент було 18) і 2022 рр.

Що ж, хоч ідеться і про бліц, однак дорога до срібної медалі для нашої шахістки була вельми довгою (може, не стільки часово, скільки подієво) та сповненою тернів (кількість ходів у деяких партіях зашкалювала, у бліці грають зазвичай до кінця). Одначе, зрештою, до фінішу вона прийшла 2-ю та засвідчила свою належність до світової шахової еліти. Додам, що віцечемпіонка світу за своє досягнення отримала 25 000 євро, а чемпіонка збагатилася на 40-тисячну суму. Й після чемпіонату світу в Досі Анна Музичук посідає в світовому бліц-рейтингу 13-те місце.

Рапід і бліц – специфічні види шахової програми. Звісно, й у класиці можна водномить втратити все, однак у партіях із малим контролем події розгортаються блискавично, й зміни в шансах на перемогу зчаста йдуть просто шаленим калейдоскопом. Це відчутно додає змаганням видовищності й, певно, має свій відбиток і на призовому фонді, адже охочих простежити за тими перипетіями в світі чималецько. Й приємно, що цьогорічне збіговисько майстринь швидкої та блискавичної гри не стало для нас чужим святом. Маємо медаль, із чим щиросердно вітаю Анну й тих, хто їй допомагав і за неї уболівав! Цей срібний акорд підсумував нелегкий, але назагал успішний для шахової України рік. Вірю, що далі має бути!

Олексій РИЖКОВ