Схилимо голови. Друзі-альпіністи загинули в пекельному бою під Бахмутом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує друзів-альпіністів з Білої Церкви Костянтина Синякевича і Олександра Поліщука, які підкорювали найскладніші світові вершини, а коли почалася повномасштабна війна, разом стали на захист України в лавах батальйону «Свобода» і загинули в один день, рівно три роки тому, 23 грудня 2022 року під Бахмутом. Синякевичу було 52 роки, Поліщуку – 45.

Компас

Костянтин Синякевич народився у Коломиї на Прикарпатті 4 липня 1970 року. Коли Костянтинові було 10 років, його родина переїхала до Білої Церкви на Київщині, де хлопець закінчив школу №9. З дитинства Костянтин ходив з батьками в багатоденні походи в гори. Коли юнак вступив у Київський політехнічний інститут, він пішов у секцію альпінізму і скелелазіння.

Вже отримавши диплом, Костянтин займався промисловим альпінізмом, де його інженерні знання часто ставали в нагоді. Як альпініст Синякевич здійснив сходження на знакові вершини Кавказу по складних маршрутах – Чегеткара, Уллукара, Ушба, Вільна Іспанія. Але особливою його пристрастю були скелі – Крим, Словенія, Італія, а також звичний для киян скельний масив у Денишах, куди вони, зазвичай їздили всією сім’єю – з дружиною Тетяною і донькою Марією. На скелях Костянтин проходив маршрути категорії 7б лідером, з нижньою страховкою. Синякевич був призером змагань зі скелелазіння різного рівня, зокрема і ветеранських.

В перші дні повномасштабного вторгнення Костянтин у складі команди промислових альпіністів завішував захисною сіткою вікна Київського вокзалу. З частиною цієї команди він згодом записався до лав територіальної оборони, потім – до Нацгвардії. Так вони з товаришем Олександром Поліщуком опинилися у батальйоні «Свобода». У війську в Синякевича був позивний Компас.

Оскільки Костянтин мав за плечима військову кафедру, то був призначений на посаду командира взводу. За успішне виконання бойових завдань Командуючим Нацгвардії був нагороджений іменним годинником.

Альпініст

Олександр Поліщук народився 6 січня 1977 року в Білій Церкві. Спортом Сашко захоплювався з дитинства: його приваблювали баскетбол, туризм, альпінізм, а у дорослішому віці — скелелазіння, лижі, вейкбординг. Він шукав висоту не заради виклику, а тому що почувався там на своєму місці. У 2015-му Олександр підкорив одну з найнебезпечніших вершин світу — Хан-Тенґрі у Тянь-Шані.

До повномасштабної війни Поліщук був підприємцем: мав власну фірму, яка виконувала складні висотні роботи. Маючи досвід альпініста, він сам виконував тяжкі й небезпечні завдання.

Коли прийшла війна, Олександр долучився до ДФТГ «Свобода», пізніше – мобілізувався в батальйон «Свобода» Національної гвардії України, де служив заступником командира роти. Його називали Альпіністом — через спортивне минуле і загартований характер.

Загибель

Історик Олександр Хоменко згадує: «У цей перший – найстрашніший, але, коли озираєшся назад, і найбільш повний буттям для нашої роти 2022-й рік – вони завжди були поряд. Компас і Альпініст. Ми тоді навіть не надто розрізняли, хто з них був кому командиром у ротній ієрархії, вони просто були єдиним цілим. Компас вказував напрям, Альпініст ставив висоту».

23 грудня 2022 року між Курдюмівкою і Озарянівкою, що під Бахмутом на Донеччині, обидва прийняли свій останній бій. Підрозділ українських захисників потрапив у засідку — багатогодинний бій, в якому наші бійці змушені були відступити з втратами. Тоді загинуло десятеро наших воїнів. Костянтин Синякевич був вбитий кулею снайпера, коли кинувся на допомогу пораненому побратиму Олександру Поліщуку.

Читайте також:

Схилимо голови. 29-річний гімнаст з Київщини загинув на Луганщині