Гран-прі WBC в Ріяді: хто переміг і куди дійшли українці
Підбиваємо підсумки після останніх двобоїв змагань
20 грудня в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, фінішував перший турнір від WBC. Вони назвали його Гран-прі WBC, адже розігрували місця в чільних десятках вагових категорій, 200 тисяч доларів США та унікальний кубок Хосе Сулеймана.
В турнірі брали участь й українські боксери, але жоден із них не дістався фіналу. Розповідаємо, як закінчилося змагання та хто переміг.
Брендон Москеда UD 8 Мухамет Камілі. Другий напівлегкий дивізіон
Одна з найкращих пар турніру саме щодо того, як хлопці боксують. Мексиканець Москеда – один із тих, хто міг би дати Камілі бій на ближній дистанції та не боятися пропустити. Тут кілька причин. Одна з них – фізична сила Брендона. Друга – його вміння захищатися.
На диво, спрацювали обидві. Камілі намагався тиснути суперника, але не влучав і через це мав не найкращий вигляд на тлі опонента. Важкі удари не вражали суперника, бо Москеда й не давав по собі прикластись, і витримував те, що прилітало.
Перемога не легка, але комфортна. Брендон показав, що в 21 рік його рівень боксу вже доволі високий. Він добре орієнтується в складних ситуаціях і виплутується з них без особливих проблем.
Україну в цьому дивізіоні представляли:
– Ігор Семончук (вибув зі змагань у 1-му турі, дав гарний бій Камілі, який дійшов до фіналу);
– Олександр Соломенніков (вибував із турніру двічі, бо був бійцем на заміну, програв у першому протистоянні боксеру з Гани, а в другому – спортсмену з Франції).
Карлос Утрія UD 8 Муджибілло Турсунов. Фінал у першому напівсередньому дивізіоні
Протистояння важкого, габаритного колумбійця з важким ударом проти класичного узбецького аматора. Тут шанси були 50 на 50, до початку двобою так точно.
Переваг в Утрії вистачало. Й розміри, й сила удару. Та й загалом він показав себе як у міру розважливий боксер, який може завалити будь-якого опонента доволі просто. Проте саме стиль Турсунова міг стати для нього проблемою. Багатоударні комбінації і постійна рухливість на ногах – протилежний стиль, який мав би створити проблеми колумбійцю.
Проте з проблемами узбек прийшов вже під завісу зустрічі. Утрія зламав супернику ніс у 1-му раунді й, поки був свіжий, розбивав його без проблем. Опісля вже він підсів фізично, й двобій вирівнявся. Однак загалом Карлос радше допускав опонента до себе, розуміючи, що нічого важкого не прилетить.
Не ідеальна, але вельми розумна й точно впевнена перемога Утрії. Заявив він про себе на цьому турнірі дуже добре. Тепер цікаво, чи приведе це до якихось цікавих продовжень кар’єри.
Україну в цьому дивізіоні представляв:
– Данило Лозан (дійшов до півфіналу – це найвдаліший виступ українця на Гран-прі WBC).
Лозан відзначився запальними виступами, розсіченнями, нокаутом і загалом хорошим боксом. Проте в півфіналі він якраз програв тому самому Турсунову. Узбек задав зависокий темп і видав забагато точних влучань – із цим українець не впорався.
Діллон Біггс UD 8 Дерек Померло
Австралієць Біггс точно не був фаворитом дивізіону. Його вже били достроково – робив це куди менший за габаритами Нікіта Цзю. А в категорії вистачало талановитих хлопців.
Проте талант у боксі – це не все. Діллон – дуже завзятий хлопець із досвідом, який вперто йшов до фіналу. Там він зустрівся з фаворитом категорії канадцем Дереком Померло. Цей хлопець перебував найвище за всіх учасників у рейтингах свого дивізіону, а сила удару перевертала навіть ті бої, де він перед цим явно поступався.
Та з Біггсом не допомогли ані місця в рейтингах, ані сила удару. Перше взагалі нічого не означає в ринзі, коли суперник має план на бій і чітко рухається за ним. Друге просто не вразило великого та фізично сильного боксера.
Діллону довелося попрацювати в ринзі. Це не було легке протистояння, бо Померло – непростий шульга, який боровся до самого кінця. Однак на момент завершення двобою було очевидно, що Біггс забрав перемогу, зробивши це доволі просто.
Україну в цьому дивізіоні представляли:
– Максим Молодан (вибув у 2-му турі турніру, поступившись боксеру з Франції);
– Дмитро Рибалко (вибув у 1/4 фіналу, поступившись якраз Померло, в 1/8 фіналу Дмитро побив Мухаммеда Іссу, якого сприймали, як одного з фаворитів категорії).
– Петро Фролов (поступився Біггсу в 1/4 фіналу турніру, але бій був доволі конкурентним, і це не був поганий виступ).
Кевін Рамірес UD 8 Ахмет Крніч. Фінал у надважкому дивізіоні
Надважка вага виглядала доволі дивно на цьому турнірі. Тут були досвідчені й навіть не юні боксери, яким перевалило за 30. Чи можна було їх називати проспектами? Малоймовірно, але можливо іншого вибору не було.
Крніч, для прикладу, колишній кікбоксер. Проте ані цей досвід, ані габарити не дали йому змоги побити аргентинця. Рамірес – серед ще однієї гілки змагань саме в хевівейті. Через те, що тут були лише ці дивізіони, до нього потрапило немало умовних крузерів. Кевін – якраз серед таких.
Та відчутна перевага суперника в розмірах не вплинула. Сили удару в Раміреса вистачає, комбінації він б’є довгі та завзяті. Тому активності Крніча у відповідь точно не вистачило.
Це великий прорив для Раміреса. Він виграв дивізіон, де були колишні олімпійці та просто великі хлопці.
Україну в цьому дивізіоні представляли:
– Павло Юськів (програв нокаутом у 1-му турі американцю, це був найкращий нокаут туру, але в досягнення нашому боксу таке точно не занесеш);
– Віталій Стальченко (ще один номінальний крузер, програв Цотне Рогаві, хоча результат того бою дуже багато фанатів називають суперечливим);
– Цотне Рогава (після Стальченка програв Крнічу, чомусь сильно просів фізично після старту й поступився на етапі 1/4 фіналу).
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Андрій Дєдяєв захищав кольори сумської Вікторії
Ярослав Ракіцький може покинути одеський «Чорноморець»
