Повторення п’єдесталу пошани, прогрес українців і повернення Вітоцці

Чоловіча естафета

Завершальні старти в Гохфільцені сьогодні проводили чоловіки. Після вчорашнього особистого старту спортсмени вирушили на дистанцію боротися за звання найкращої команди на даний момент.

Естафета вийшла напрочуд захопливою, попри те, що тандем лідерів сформувався вже по закінченні першого етапу.

Норвежці та французи продовжують конкурувати між собою. Здається, програш усіх естафет минулого сезону, крім тієї, що пройшла на чемпіонаті світу, неабияк вплинув на всіх у норвезькій збірній. Тож їх азарт довести, що вони – найкращі, цілком виправданий.

Перший етап був ідеальним як для Фаб’єна Клода, так і для Йоханнеса Дале-Шевдаля. Поки француз швидше стріляв, норвежець доволі швидко наздоганяв на трасі. Після першого вогневого рубежу до них приєднався німець Давід Цобель, який замикав поточну трійку.

Однак на стрільбі стоячи в німця стався завал, і він був змушений зазирнути на коло штрафу. А ось поки й Клод, і Дале-Шевдаль потяглися за додатковими патронами, доволі неочікувано естонець Рена Захна вивів свою команду в лідери. Варто зауважити, що на другому колі саме він став найкращим за швидкістю проходження дистанції.

Норвезько-французький дует швидко наздогнав і перегнав Захну на заключному колі, передавши естафету в 1,5 секунди одне від одного. А Захна не лише чимало програв по дистанції, а й пропустив уперед себе чеха В’ячеслава Хорнінга, який вивів свою команду до чільної трійки за підсумками етапу.

Справжні проблеми сталися в шведської збірної. Попри уникнення штрафних кіл, Єспер Нелін не зумів потішити якісною стрільбою, використавши загалом п’ять додаткових патронів і провівши чимало часу на обох вогневих рубежах. Як наслідок, він передав естафету 16-м із більш як хвилинним відставанням.

Надалі ситуація ніяк абсолютно не змінилася. Єдине, що: спочатку Емільєн Жаклен відірвався від свого норвезького опонента, поточного лідера тоталу – Йохана Олава-Ботна. Проте на останнє коло у француза, здається, забракло сил. Як наслідок, Жаклен хоч і передав естафету 1-м, однак лише з перевагою в 0,5 секунди над Ботном.

Позаду них розгорнулося цікаве протистояння одразу між кількома збірними: Італії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Чехії, Швейцарії, Австрії і Канади. Представники цих команд передали естафету своїм партнерам один за одним, в інтервалі 6-ти секунд.

Третій етап став вирішальним у контексті норвезько-французької боротьби за перемогу. Стурла Легрейд потроху починає повертати власну впевненість і вже перед стрільбою лежачи заробив собі кількасекундну перевагу. Два абсолютно ідеальні вогневі рубежі лише зміцнили норвезьке лідерство. А позаяк Кантен був небезпомилковим, використавши два додаткові патрони й ходом програвши своєму супернику близько 40-ка секунд, дистанція між ними лише збільшувалася. Як результат, Стурла відправив свого партнера по команді на чистому 1-му місці з комфортною перевагою в 53 секунди.

3-тє місце залишалося вакантним. Реальними претендентами на бронзову нагороду залишалося чимало збірних. Однак потроху вже вимальовувалася ситуація в контексті боротьби за останнє місце на подіумі. Філіпп Хорн, Пол Шуммер і Йонас Марічек зробили все можливе, щоб фінішери їх команд дали їм змогу потрапити на подіум. До цього тріо доєдналися й шведи завдяки доволі непоганому етапу від Мальте Стефанссона й традиційно сильному проходженню етапу Мартіном Понсілуомою. Ох, яка розв’язка чекала на нас у боротьбі за останнє місце на п’єдесталі пошани!

На четвертому етапі серед тандему лідерів абсолютно нічого не змінилося. Ветле Шостад Крістіансен провів ідеальну гонку в контексті стрільби й перетнув фінішну пряму 1-м. Отже, Норвегія вже вдруге здобуває перемогу в класичних чоловічих естафетах цього сезону. Варто зазначити, що вони стали найкращими щодо стрільби, використавши на всю команду лише три додаткові патрони.

Своєю чергою Ерік Перро змусив понервувати всіх своїх фанатів на заключній стрільбі, за підсумками якої, зрештою, в нього вийшло уникнути штрафного кола. Тож Франція також уже вдруге цього сезону посідає 2-ге місце.

А ось справжня драма розгорнулася у битві за бронзову нагороду. На стрільбу лежачи одночасно прибули Кемпбелл Райт, Юстус Штрелов і Себастьян Самуельссон, позаду них у кількох секундах прийшов чех Мікулас Карлік.

І як же прагнув німець потішити своїх уболівальників і подарувати медаль своїй команді! За феноменальні 18 секунд він відстрілявся чисто, а ось швед був змушений використати один додатковий патрон, а американець аж два.

На дистанцію Штрелов вирушив 3-м, маючи близько 16-ти секунд переваги над Самуельссоном і трохи більше над Райтом. Ходом на колі німець поступався, тож на заключну для себе стрільбу німець і швед прибули разом, маючи кількасекундну перевагу над Кемпбеллом.

Саме тут, здається, Штрелов не зумів впоратися з власними нервами й схибив двічі, потягнувшись за додатковими патронами. Райт також не був безпомилковим. А ось Самуельссон продемонстрував усю свою холоднокровність. Він, вибивши 5 із 5-ти, вивів свою команду на поточне 3-тє місце з більш як комфортною перевагою – 10 секунд.

Останнє коло нічого не змінило. Й шведи після дещо провального першого етапу зуміли здобути медаль бронзового ґатунку. Відтак на нас чекало абсолютне повторення п’єдесталу пошани в Естерсунді як за командами, так і за місцями.

4-ми стали американці. Райт усе ж таки випередив Штрелова, який фінішував 5-м.

Чільну шістку закрили італійці завдяки гарній роботі від Томмазо Джакомеля та провалу від чеської збірної, позаяк Карлік за підсумками стрільби стоячи пішов аж на три кола штрафу.

Українська збірна

На першому етапі за українську збірну вирушив на дистанцію Богдан Цимбал. Зі стрільбою лежачи він впорався на відмінно. А ось на другому вогневому рубежі не вийшло без хиб. Та й ходом українець програвав чимало: 18-й показник за цим компонентом і майже хвилинне відставання. Тож у підсумку він передав естафету 18-м.

Віталій Мандзин, як і на етапі в Естерсунді, представляв Україну на другому етапі. Зі стрільбою лежачи в нього були невеличкі проблеми, й він був змушений використати додатковий патрон. Зі стрільбою стоячи склалося все якнайкраще, й на дистанцію Віталій вирушив 15-м. На такому місці він і передав естафету.

З одного боку дебютант естафетних перегонів Богдан Борковський зумів відіграти одну позицію, але за відставанням від лідера українська збірна програвала ще більше, майже 4 хвилини. За підсумками обох стрільб Богдан використав по одному додатковому патрону. Й ходом по дистанції продемонстрував 17-й результат.

Фінішером збірної України був Дмитро Підручний. І капітан команди показав себе якнайкраще! Хіба лише на стрільбі лежачи він зробив помилку, яку швидко виправив. А ось зі стрільбою стоячи жодних проблем не було. Практично ідеальне проходження вогневих рубежів, 4-й результат за швидкістю по дистанції й проблеми в суперників дали змогу нашій збірній у підсумку фінішувати 7-ю. Вітаємо з таким чудовим результатом!

Кубок світу. Гохфільцен (Австрія), Чоловіча естафета

1. Норвегія (0+3) 1:11:54,8

2. Франція (0+8) +43,1

3. Швеція (0+9) +1:05,7

7. Україна (0+6) +3:09,6

Жіноча гонка переслідування

Трохи згодом на дистанцію вирушили жінки, які після вчорашньої естафети продовжили особисту боротьбу за лідерство в загальному заліку. Й уперше в кар’єрі 30-річна Анна Магнуссон вийшла на старт у жовтому бібі.

Та яку ж неймовірну гонку в контексті стрільби продемонструвала Ліза Вітоцці! Нарешті відбулося таке довгоочікуване повернення італійки на подіум – і відразу на вершину! Маючи 14-й стартовий номер, вона впевнено проходила всі вогневі рубежі й сьогодні може похизуватися чудовим результатом, позаяк вибила 20 із 20-ти мішеней. Ходом Ліза не вражала – лише 20-й результат за цим компонентом і близько 52-х секунд програшу. Однак це не завадило Вітоцці перемогти. Крім того, італійка стала 1-ю щодо швидкострільності, випередивши свою найближчу суперницю – Ханну Еберг – на 8,8 секунди.

Своєю чергою, лідерка тоталу Анна Магнуссон продовжує творити дива! Всю гонку вона трималася в чільній трійці, навіть попри хиби на третьому вогневому рубежі. А на екваторі шведка взагалі вела перед. Проте видно було, що на останнє коло їй трошки забракло сил, щоб позмагатися за другу перемогу в кар’єрі. Відтак учорашню бронзу вона проміняла на срібну нагороду. Й до Франції Анна поїде в статусі лідерки загального заліку, маючи 54 очки переваги над своєю найближчою конкуренткою.

За останнє місце на п’єдесталі пошани розгорнулася боротьба не на жарт. До заключної стрільби тріумфаторка вчорашнього спринту Лу Жанмонно мала всі шанси повторити свій успіх. Однак дві хиби повністю викреслили її не лише з претенденток на нагороду, а й на потрапляння до квіткової церемонії. У підсумку француженка стала 7-ю. Ходом Лу програвала чимало.

А ось у двох інших француженок склалося набагато краще. Камілла Бене вийшла на 3-тє поточне місце, маючи перевагу над своїми конкурентками у більш як 10 секунд. Однак молода спортсменка ще не має достатнього досвіду боротьби на останніх метрах дистанції. Тож не дивно, що вона пропустила вперед себе Ельвіру Еберг, Марен Кіркейде й Жустін Бреза-Буше. Ельвірі, схоже, забракло сил на завершення гонки. Адже шведка всю гонку була в статусі тієї, що наздоганяє, стартувавши 29-ю. Тож норвезько-французький дует вирішував долю бронзи.

І яку ж жагу до перемоги у боротьбі продемонструвала 22-річна Кіркейде! Срібна призерка спринту не воліла поступатися та виграла фінішний спурт у своєї досвідченішої конкурентки, замкнувши чільну трійку. Відтак у тоталі норвежка піднялася на поточну 2-гу позицію.

Своєю чергою, Бреза- Буше стала найкращою за показником лижного ходу, привізши за цим компонентом Ханні та Ельвірі Еберг 1,3 й 1,9 секунди відповідно. Отже, Жустін стала 4-ю, а Ельвіра фінішувала 5-ю.

Чільну шістку закрила та сама Камілла Бене, яка була перед заключним колом 3-ю. Вона продемонструвала ідеальне проходження чотирьох вогневих рубежів.

Ліза-Тереза Хаузер, яка стала переможницею першого персьюту сезону, продемонструвала регрес порівняно з тією гонкою. Маючи 41-й стартовий номер, австрійка загалом була змушена зазирнути на п’ять кіл штрафу й віддала червоний біб лідера гонок переслідування, позаяк фінішувала 41-ю, не відігравши жодної позиції. А новою лідеркою в цьому заліку стала Анна Магнуссон, випереджаючи Лізу Вітоцці на 20 очок.

Ну, а найкращий прогрес продемонструвала сьогодні Суві Мінккінен. Ексволодарка жовтого бібу лідера, маючи 49-й стартовий номер, зуміла в підсумку стати 13-ю. Лише одна хиба загалом і 7-й показник ходом по дистанції дали їй змогу опинитися так високо.

Українська збірна

Честь представляти команду України випала лише одній біатлоністці – Христині Дмитренко, яка виборола це право за підсумками спринтерської гонки. Українка мала 36-й стартовий номер. Гарні три вогневі рубежі дали їй змогу відіграти 7 позицій перед заключною стрільбою стоячи. Однак хиба на останньому вогневому рубежі призвела до втрати кількох позицій, і на дистанцію вона вирушила 31-ю. Проте ходом Христина поступалася чимало й за цим компонентом стала лише 48-ю, програвши понад 1,5 хвилини. В підсумку Дмитренко стала 34-ю, знову заробивши кілька очок.

Кубок світу. Гохфільцен (Австрія). Жіноча гонка переслідування

1. Ліза Вітоцці (Італія) (0+0+0+0) 28:311,5

2. Анна Маґнуссон (Швеція) (0+0+1+0) +11,4

3. Марен Кіркейде (Норвегія) (1+1+1+0) +39,5

34. Христина Дмитренко (Україна) (0+0+0+1) +2:19,9

На нас чекатиме кількаденна павза перед заключним етапом цього року у французькому Ансі, де вперше цього сезону пройдуть гонки з масовим стартом. Читайте статті, пишіть коментарі.

Євгенія АНТОНОВА