Олівейра задушив Гамрота. Домінування майстерності над силою

11 жовтня в Ріо-Де-Жанейро, на турнірі UFC Fight Night 261 відбулося протистояння колишнього чемпіона UFC 35-річного бразильця Чарльза Олівейри (36–11) і 34-річного поляка Матеуша Гамрота (25–4). Двобій повністю виправдав очікування. Не зробив він цього хіба що, якщо ви – фанат поляка.

Олівейра не дав дихнути супернику та побив того на його ж території

Головна інтрига поєдинку була в тому, чи тримає Чарльз Олівейра удар так само, як і раніше. Ніколи щелепу бразильця не можна було назвати ідеальною. Проте не ідеальна – це не означає така, що не тримає ударів.
У попередньому поєдинку Чарльз програв нокаутом. Ілія Топурія пробив суперника двома влучаннями, та ще й встиг добити згори, поки рефері поспішав, щоб зупинити двобій. Після такого не повертаються. Не завжди, але зчаста.

Тут відіграє чимало різних моментів. Перший і головний: боєць просто не в змозі витримувати такі самі удари, що й раніше, через фізіологічні зміни в організмі, до яких призвели влучання. Друга – психологічна. Боєць стає нервовішим, коли до нього доходять удари, та програє ще й через це.

Тому, коли стало відомо, що опонентом Олівейри став Фізієв, за бразильця було трохи лячно. Рафаель – майстерний ударник, який міг би похитнути Чарльза та навіть добити його. З ним би точно довелося боротися, бо знову приймати важкі удари на голову – не найкраща ідея.

Проте Рафаель не зміг вийти на поєдинок, а його замінив Матеуш Гамрот – базовий борець. За голову Олівейри стало трохи спокійніше.

Поляк – активний і завзятий боєць. Зазвичай, він повсякчас викидає удари та йде на опонента. Однак це не нокаутер. Не елітний ударник. Та й не ударник загалом. А от спробувати забороти Чарльза він міг. Зокрема й через ту саму активність, якої у боротьбі в нього не менше, ніж в ударці. Якщо не більше.

Та не вийшло нічого. От узагалі.

Олівейра не дав на себе тиснути, бо удари не вражали його. Влучання Гамрота не давали змоги тиснути суперника назад, тож доводилося відступати. А відступати від габаритнішого суперника з кращою, ніж у тебе, ударною технікою – суперечлива ідея. Можна наразитися на такі удари, що нічого більше не захочеться.

Гамрот спробував боротися, та й тут Олівейра виявився доволі готовим. Він одразу закрутив суперника та почав шукати свої шанси.

Бразильське джіу-джитсу створене, щоб протидіяти такій опозиції – сильній та агресивній. Однак в Олівейри воно доведене до ідеалу. Недарма в нього найбільше сабмішенів у історії UFC.

Вже в 1-му раунді Чарльз спробував кількараз упіймати суперника на прийом. Він і руку витягував, і шию шукав, і просто змушував опонента витрачати сили.

В 2-му раунді Матеуш не зміг виправити нічого. Удари були все такі самі не потрібні, а опісля і боротьба закінчилася. Цього разу Гамрота перевів Олівейра. Бразилець завоював позицію, знайшов усе ж таки шию і достроково переміг опонента.

Матеуш, звісно, прийняв складний бій на короткому сповіщенні. Проте це не має применшувати успіхів Олівейри. Абсолютно майстерна перемога над серйозним суперником. І що тут найголовніше: перемога після нищівної поразки та повернення до топів.

Що тепер?

Гамроту знову доведеться повертатися. Він усе ніяк не дістанеться вирішальних боїв – за титул. Ця поразка засвідчила, що його агресію та силу можна розібрати, якщо володіти навичками. Тож так звані акції Матеуша точно впали до дальшого двобою. І це щонайменше.

Олівейра знову топ. Він усе одно забагато пропускав, бо міг. Проте навичок захисту в Чарльза не додалося. Та й уже навряд додасться.

Однак тепер він воліє бою проти володаря титулу BMF Макса Голловея. Точніше, не просто бою, а реваншу.

В 2015 році Макс доволі просто побив Олівейру: достроково в 1-му раунді ударами ліктів. Чарльз каже, що поразка сталася через травму, а Голловей уже відповів, що він не проти перевірити це ще раз.

Бій швидко не організувати. Макс має травму руки й зараз відновлюється. Він казав, що з рукою стає дедалі краще, але все одно потрібен час: остаточне відновлення, перемовини, затвердження дати.

Можливо, ще й через це Чарльз каже про те, що вони могли б зустрітися навесні на турнірі у Білому домі.