«Без боротьби не здамся». Українська біатлоністка – про перемогу на ЧУ-2025

У другий змагальний день чемпіонату України з літнього біатлону відбулися суперспринти серед жінок і чоловіків.

У жіночому старті перемогу здобула молода біатлоністка Тетяна Тарасюк, яка під час гонки обійшла одну з лідерок збірної – Христину Дмитренко.

Після фінішу Тетяна Тарасюк ексклюзивно для Sport.ua розповіла про перебіг гонки, боротьбу з Дмитренко, особливості лижеролерів та плани на спринт.

– Перед стартом гонки розраховувала на такий результат? Які були плани на суперспринт?
– Перед гонкою особливих очікувань не було. Після естафети було видно, що я в хорошій формі, але до початку прологу нічого не було ясно. Вже по закінченню я зрозуміла, що маю сили й можливості боротись за трійку лідерів. На суперспринт був тільки один план – класно стрільнути і боротись до останнього.

– Гонка проходила на лижеролерах, наскільки відчувається різниця від звичайних лиж?
– Основна різниця полягає в техніці їзди. Ролери у всіх їдуть однаково, а от із лижами інакше – потрібно вміти підбирати їх за структурами, адже в різну погоду одні ковзають краще, інші гірше. Для мене найбільша різниця між ними відчувається в габаритах: на ролерах можна їхати більш розкуто, адже вони коротші й з колесами легше проходити повороти. На лижах так не поїдеш – потрібно правильно ставити ногу для поштовху, інакше лижа просто не поїде.

З мінусів на ролерах важко тормозити, особливо, коли велика швидкість. Тому більшість любить лижі, бо на них не так лячно на спусках.

– У фіналі суперспринту ти тричі промахнулася на рубежах. Вже проаналізувала, чому не змогла відпрацювати на 0? Як вдалося нівелювати хибні постріли та стати лідером у кінці гонки?
– З трьох хиб дві були допущені на останній стійці. Я впевнена, що не змогла відпрацювати чисто через те, що прийшла на рубіж першою і дуже хотіла якнайшвидше виїхати на трасу. Потрібно було трохи спокійніше працювати. Під час гонки я обходила дівчат на дистанції, тому, коли вийшла за кілька секунд позаду Христини Дмитренко, була впевнена, що без боротьби не здамся. Уже коли вдалося обійти її, залишалося справа за малим – не збавляти темп і втримати лідерство. Тренер і люди по трасі дуже мене підтримували, і це допомагало не розслаблятися до самого фінішу.

– Ось якраз ти згадала Христину, яка в минулому сезоні голосно про себе заявила в збірній. Наскільки важко було протистояти Христині на трасі? Приємно обходити одну з сильніших біатлоністок України?
– Христина – дуже сильна спортсменка, одна з лідерок національної збірної, тож, звісно, важко боротися з такою суперницею. у неї була практично ідеальна стрільба, і на кожному колі вона виходила вперед. Приємно, що мій результат не стоїть на місці й усе йде за планом. Тішить, що на цьому чемпіонаті я на рівних борюся з такими спортсменками, як Христина. Але це літо – взимку все буде інакше.

– Спілкувалася з біатлоністками після гонки? Що тобі казали спортсменки, можливо хтось особисто привітав?
– Після гонки всі дівчата з моєї команди обіймали мене й вітали. Насправді було дуже мало тих, хто з присутніх на стадіоні не підійшов. Старші дівчата з національної команди також вітали мене з чудовою гонкою, хвалили й тиснули руку. Багато тренерів і суддів підходили особисто. Було приємно бачити, що стільки людей раділо моєму результату.

– Після переможної гонки, як ти оціниш свою готовність до сезону? Відчуваєш покращення у фізичному та психологічному аспектах
– Після старту в мене з’явилося більше надій на зимовий сезон. Впевнена, що без хвороб буду повністю готова до зими. Відчуваю, що за це літо я суттєво підтягнулася фізично й, звісно, стала морально стійкішою завдяки батькам — татові, який працює одним із тренерів у юніорській команді й завжди вірить у мене (навіть коли не вірю сама), та мамі, яка підтримує мене й дає сили, коли їх у мене немає.

– Попереду на ЧУ – спринт. Чи зможеш ти повторити переможний результат і в цій гонці?
– Можливо все, сили ще є – головне стрільнути два нулі.