Відбив пенальті. Голкіпер Олександрії – про дебют проти Шахтаря

Невдалий старт «Олександрії» спіткав команду після невдалого виступу на євроарені. Срібний призер УПЛ програв перші тури чемпіонату, а перед вересневим збором збірних підопічним Нестеренка ще й довелося зіграти з «Шахтарем».

Донецький клуб зняв усі питання вже в першому таймі, забивши два м’ячі у ворота суперника.

Після першого тайму головному тренеру «Олександрії» Кирилу Нестеренку довелося зробити заміну голкіпера: на місце травмованого Микити Шевченка – вийшов молодий Віктор Довгий.

21-річний воротар дебютував за команду та віддячив клубу за довіру. Протягом другого тайму з «Шахтарем» Віктор рятував команду від пропущених м'ячів, та навіть відбив пенальті. Хоч Віктор і відіграв на нуль, проте його команда програла (0:2).

Ексклюзивно для Sport.ua Довгий поділився враженнями від дебюту, розповів про реакцію батьків та особисті мрії.

– Коли ти побачив, що Шевченко отримав пошкодження на полі, які думки були в тебе в голові тоді?
– Та я ще раніше знав, що в Шевченка є деякі проблеми з ногою, тому готувався ще до матчу. Певно морально був готовий до виходу на поле.

– Не знаєш, чому тренер ризикнув здоровʼям Шевченка, а не випустив тебе в основі?
– Ну Шевченко ж основний.

– Відчувався мандраж перед виходом? Все-таки дебютна гра попереду.
– Легке хвилювання було, коли вже вийшов на поле, то не до мандражу було.

– Взагалі мріяв про таке? Перший матч і одразу проти «Шахтаря»?
– Та загалом я мріяв про дебют, а от з ким саме – було неважливо. Напевно так мало і скластися, я родом з Донецька, вийшло так, що дебютував у День шахтаря з донецьким «Шахтарем».

– То можна сказати, що «Шахтар» для тебе – не просто команд? Ти з дитинства за них вболівав?
– Ну команда з рідного міста, звісно вболівав за них. Але з дитинства я починав грати за донецький «Металург», тому допоки клуб існував – більше вболівав за них.

– Перед виходом на футбольне поле хтось з партнерів тебе підтримав? Можливо, хтось намагався зарядити?
– Та вся команда мене підтримала, коли виходив на поле і після самої гри. І тренери, і персонал були поруч. Дуже вдячний кожному, це мені дуже допомогло.

– Яка загалом була атмосфера в роздягальні під час перерви, бо команда 0:2 програє?
– Під час перерви мене не було в роздягальні.

– То ти розминався?
– Так. Мені сказали, що виходжу, то мене почав розминати тренер воротарів.

– Вже на 47-й хвилині тобі забили, але зафіксували офсайд. Вплинув цей епізод на твій настрій та впевненість?
– Чесно, було неприємно. Коли відмінили, зрозумів, що все буде складатися для мене добре, так воно і вийшло. Але, на жаль, ми програли.

– Ти ж, напевно, переглядав цей епізод після гри. Чи можна було відбити такий удар Очеретька, чи то занадто ідеально гравець пробив?
– Та важкий епізод: було дуже багато гравців, погано бачив мʼяч, ну і звісно, ідеальне виконання Очеретька.

– Далі в матчі ти відбив удар з 11-ти метрів. Хвилювався перед пенальті?
– Та ні, взагалі не хвилювався.

– Як тобі вдалося відбити: інтуїція чи готувався?
– Напевно, це все інтуїція.

– Ти відіграв на нуль, що цінно для воротаря. Як ти оціниш свій дебют? Впевненості це додало?
– Не можу себе оцінювати, можу тільки подякувати Богу за цей момент у моєму житті. На рахунок впевненості, напевно так, цей матч трошки допоможе мені.

– А як тренерський штаб відреагував на дебют та сейв? Тренер спілкувався з тобою після матчу?
– Тренера після гри похвалили, але команда поступилася, всі в роздягальні були засмучені. Вже після вихідних, з більш-менш нормальним настроєм, мене привітали, пропустили через так званий коридор.

– А якою була реакція батьків та рідних після матчу?
– Батьки були дуже раді. Після гри одразу набрав батькам, цей момент ніколи не забуду. Дуже багато людей привітало, рідні, друзі, тренери з якими я працював, багато працівників клубу привітали. Це дуже теплий для мене момент. Дуже дякую кожному!

– Чи чекати тебе в основі на матч з ЛНЗ? Ти загалом готовий до поєдинку?
– У Микити травма, бажаю йому якнайшвидше відновитися. На рахунок гри, я роблю все що від мене залежить, а саме рішення прийматиме тренер.

– Які цілі в тебе на сезон?
– Дай Бог грати.

– Хто для тебе став натхненням у футболі і на кого орієнтуєшся зараз?
– Коли був малий, то подобався Касільяс та Буффон. Наразі багато воротарів подобаються, більше слідкую за Куртуа та Доннарумою.

– Чому обрав саме цих голкіперів?
– Вони дуже габаритні, мені подобаються великі голкіпери, дуже подобається їхня гра на лінії, на мою думку, дуже сильні голкіпери.

– На якому стадіоні мрієш зіграти?
– На «Донбас Арені».

– Зараз складний період у команди, які цілі ставить перед собою «Олександрія»?
– Нараді будується нова команда, тож важко щось казати. Наша цілі – вигравати.