Сімейні зв’язки у біатлоні: брати Клод та їхній шлях у спорті

Наявність братів і сестер у біатлоні – не дивина. Багато хто віддавав не лише старшого сина чи доньку до спортивної секції, а й молодших також. Зчаста хтось один ставав кращим, інший залишався в тіні. Однак в історії біатлону доволі багато славнозвісних родин, де двоє, а то й троє дітей стали впізнаваними по всьому світу. Брати Клод – не виняток. Попри не надто вражальні успіхи в спорті, вони популярні серед широкого кола вболівальників. Тож давайте дізнаємось їх історію.

Найстарший серед братів Флоран Клод народився 11 листопада 1991 року в Ремірмоні, Франція. Професійна кар’єра майбутнього біатлоніста розпочалася ще далекого 2008 року. Саме тогоріч 8 березня на Кубку IBU серед юніорів спортсмен провів свою першу в кар’єрі спринтерську гонку. Тоді юний француз посів 21-ше місце, схибивши 4 рази. Такий результат дав змогу Флорану взяти участь у гонці переслідування, де він дещо поліпшив свою стартову позицію, фінішувавши 17-м.

У сезоні-2007/08 біатлоніст взяв участь ще на одному етапі серед юніорів у французькому Валроме-Ретор. Клод став 23-м у спринтерській гонці й 21-м у гонці переслідування. Стрільба спортсмена не надто поліпшувалася, тож він достроково завершив сезон.

Наступного року на Олімпійському молодіжному фестивалі Європи в польському Щирку Флоран здобув бронзову нагороду в гонці переслідування. Того самого сезону він взяв участь лише в юніорському чемпіонаті світу в канадському Кенморі. Найкращим особистим результатом стало 7-ме місце в спринтерській гонці, яку він закінчив із 3-ма хибами. А ось разом із партнерами по команді Клеменом Жакліном і Людвігом Ерхартом став чемпіоном світу в естафеті.

Через рік Флоран також змагався на юніорському чемпіонаті світу в шведському містечку Турсбю. Молодий француз поліпшив свій до того найкращий особистий результат, фінішувавши 6-м. В естафетних перегонах разом з Антоненом Ґіґонною та Сімоном Дестьйо здобув срібну нагороду.

На Кубку IBU Клод дебютував у сезоні-2010/11 під час етапу в італійському Мартел-валь-Мартелло. Однак перше змагання в кар’єрі – спринтерська гонка – закінчилася майже провалом: 74-те місце з 4-ма хибами.

Наступного сезону спортсмен вперше взяв участь на етапах Кубка світу. Його дебютною гонкою став спринт на етапі в шведському Естерсунді. Тоді Флоран фінішував 37-м, заробивши 2 штрафні хвилини. На цьому самому етапі він також пробіг спринт, однак зробив це не надто вдало. Схибивши по разу на кожній із стрільб, Флоран не зумів навіть увійти до 60-ки найкращих, фінішувавши 71-м.

На етапі в австрійському Хохфільцені Клод змагався лише в спринті. Проте поліпшити свій попередній результат так і не вийшло. Також 2 хиби й не надто гарний лижний хід знову ж таки не дали змоги спортсмену пробитися до гонки переслідування. Як наслідок, 78-ма позиція.

Зважаючи на такі не надто вдалі спроби ввійти до основної команди, Флоран був змушений продовжувати змагатися на рівні Кубка IBU. Проте цей сезон не можна назвати для Клода не результативним. Адже на чемпіонаті світу серед юніорів 2012 року в фінському Контіолахті біатлоніст продемонстрував один із найкращих результатів у своїй кар’єрі. Саме на головному старті сезону він здобув таку довгоочікувану для себе медаль, ставши 2-м у спринтерській гонці. Надалі визначних результатів спортсмен не показував, потрапляючи вряди-годи як на етапи Кубка IBU, так і на етапи Кубка світу.

В сезоні-2015/2016 на етапі Кубка IBU в італійському Ріднаун-валь-Ріданна Флоран вдруге в кар’єрі піднявся на п’єдестал пошани за результатами особистих гонок. Він зумів стати бронзовим призером у гонці переслідування.

Через те, що для молодого та амбітного спортсмена просто не знайшлося місця в основній команді збірної Франції, Клод був змушений змінити країну. Відтак із половини 2017 року біатлоніст репрезентує на міжнародних змаганнях Бельгію.

Саме із сезону-2017/18 Флоран почав активно виступати на етапах Кубка світу. Його найкращим особистим результатом стало 9-те місце, яке він посів у гонці переслідування в німецькому Обергофі в 2022 році. На чемпіонатах світу особистим досягненням стала 14-та позиція під час гонки переслідування в швейцарському Ленцергайде в 2025 році. А в сезоні-2022/23 Клод посів високе 22-ге місце в загальному заліку, здобувши 341 очко протягом усього сезону.

Крім того, Флоран є 7-разовим чемпіоном Франції (вигравав титули з біатлону та лижних перегонів) й 4-разовим чемпіоном Бельгії. А 2018 року з Міхаелем Рьошем став одним із перших бельгійських біатлоністів, які дістали право репрезентувати країну на Зимових Олімпійських іграх.

Середній із братів – Фаб’єн, один із найвідоміших французьких біатлоністів – народився 22 грудня 1994 року в Епіналі, Франція. Кар’єра француза розпочалася в сезоні-2011/12 з юніорського чемпіонату світу, який відбувався у фінському Контіолахті. В категорії «юнаки» молодий хлопець провів три гонки. Його найкращим результатом стала 8-ма позиція в спринтерській гонці з 2-ма хибами. Ті перегони, за іронією долі, виграв один із найкращих біатлоністів сучасності – Йоханнес Бьо, з яким надалі Фаб’єн неоднораз змагався.

Також француз виступав за збірну Франції на Зимових Юнацьких Олімпійських іграх 2012 року в австрійському Інсбруку. Найкращим результатом Фаб’єна стало 16-те місце за результатами спринтерської гонки.

Наступного сезону юнак також взяв участь лише в юніорському чемпіонаті світу, що проходив у австрійському Обертілліаху. Й ці змагання для нього склалися якнайкраще. Вже в спринтерській гонці спортсмен, попри 2 хиби, став абсолютним чемпіоном. А до свого активу він також додав бронзову нагороду за результатами естафети, яку він виборов разом із партнерами по команді Арістідом Бегом та Емільєном Персонною.

В сезоні-2013/14 француз також провів доволі вдалий юніорський чемпіонат світу, що проходив у американському Преск-Айлі. Тоді він став 1-м у гонці переслідування, виступаючи вже в категорії «юніори». А разом з Арістідом Бегом, Клеманом Дюмоном і Дані Шавутьє він, будучи фінішером естафетної четвірки, став володарем срібної нагороди.

Наступного сезону 9 січня 2015 року стався дебют Фаб’єна на етапах Кубка IBU. Він взяв участь у спринті під час змагань у польському містечку Душники-Здруй. Загальні 5 хиб не дали змоги спортсмену фінішувати якнайвище. Як наслідок, 47-ма підсумкова позиція. В тій самій гонці старший брат став 7-м.

Дальший спринт так само в Польщі пройшов набагато краще. Клод став 28-м, заробивши 4 кола штрафу.

Етап в італійському містечку Ріднаун-валь-Ріданна ознаменувався першим потраплянням француза до чільної 10-ки. Це сталося після доволі вдалого проходження спринтерської гонки, що дало йому змогу пробитися до дальшого старту. Й навіть 2 хиби не вплинули на гарний результат на фініші – 10-та поточна позиція.

Того самого 2015 року на чемпіонаті Європи серед юніорів Фаб’єн під час спринтерської гонки піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Юнак після цього також взяв участь і в чемпіонаті світу серед юніорів. Його найкращим результатом стала срібна нагорода за підсумками спринтерських перегонів.

У сезоні-2015/16 спортсмен дебютував на етапі Кубка світу. Сталося це 13 січня 2016 року під час індивідуальної гонки в німецькому Рупольдингу. Там спортсмен показав аж ніяк не найкращий результат, попри свої амбіції. 11 штрафних хвилин не дали змоги Клоду претендувати на достойний результат. Як підсумок, 96-та позиція. Тож того сезону спортсмен більше не провів жодної гонки на Кубку світу. Проте на Кубку IBU він нарешті здобув довгоочікувану для себе перемогу, ставши 1-м під час спринтерської гонки в чеському Нове-Место (і це, попри коло штрафу на стрільбі стоячи).

Сезон-2016/17 став одним зі зламних у кар’єрі середнього з братів. Француз провів чимало гонок на Кубку світу й, нарешті, здобув свої перші залікові бали.

Олімпійський сезон-2017/18 Фаб’єн провів здебільшого на етапах Кубка IBU. Спортсмен також не зумів потрапити до складу французької олімпійської збірної та через це взяв участь на чемпіонаті Європи в італійському Ріднаун-валь-Ріданна. Однак високих результатів він не зміг продемонструвати. Найкращим особистим результатом стала 7-ма позиція за підсумками індивідуальної гонки.

Сезон-2018/19 став одним із найкращих для спортсмена на Кубку IBU. Він здобув 2 перемоги, вигравши зв'язку спринт/гонка переслідування на етапі в швейцарському Ленцергайде.

Наступного сезону француз почав більше гонок проводити на етапах Кубка світу. Й саме тоді він здобув свою першу особисту нагороду. Сталося це за підсумками індивідуальної гонки на етапі в словенській Поклюці. Тоді спортсмен опинився на п’єдесталі разом із кумиром мільйонів і своїм партнером по команді Мартеном Фуркадом, а також зі ще однією легендою світового біатлону – Йоханнесом Бьо.

«Було дуже приємно потрапити до квіткової церемонії на минулому етапі, але ті почуття не порівняти з нинішніми, – казав він. – Бути на своєму першому п'єдесталі з такими чемпіонами – це просто неймовірно! Я будував гонку від рубежу до рубежу й радію з того, що все вийшло. Це моя перша чиста стрільба в кар'єрі! Навіть не знаю... Просто був зосереджений на кожному пострілі. Пишаюся бути частиною такої сильної команди! Кожен із нас хоче потрапити на ЧС в Антхольці, тому доводиться багато працювати, щоб заробити місце в команді. Сподіваюся, наступного року ми будемо так само сильні!».

Наступного сезону спортсмен поліпшив свій результат. Вже на першому етапі у фінському містечку Контіолахті Фаб’єн на останньому колі гонки переслідування до останнього боровся з Йоханнесом Бьо. Й у підсумку він фінішував на 2-му місці: «Для мене це велике досягнення! Надто з огляду на чисту стрільбу стоячи. Дуже радий! Я і раніше припускався багатьох хиб, тому просто продовжив гонку, не зациклюючись на двох помилках на першій стрільбі лежачи. Звичайно, незвично обганяти Йоханнеса. Пишаюся собою за це. Моїм планом було залишатися за його спиною та сподіватися на момент для обгону, але в підсумку все вийшло трохи інакше. У будь-якому разі, я задоволений результатом».

А минулого сезону спортсмен доповнив свій доробок ще 2-ма медалями. Він став 3-м під час спринтерської гонки на етапі в австрійському Хохфільцені й 2-м у цій самій дисципліні на етапі в німецькому Обергофі.

Серед його найвизначніших досягнень варто відзначити срібну нагороду в класичній естафеті на Зимових Олімпійських іграх 2022 року, яку він здобув разом із партнерами по команді Емільєном Жакленом, Сімоном Дестьйо та Кантеном Фійоном-Майє.

І також 3 нагороди різного ґатунку, які Фаб’єн здобув разом із товаришами по команді на трьох чемпіонатах світу за результатами класичної чоловічої естафети. Золота медаль, яку він завоював за результатами естафетної гонки в 2023 році в німецькому Обергофі, є найвищим досягненням спортсмена.

Найкращим результатом Фаб’єна в загальному заліку є 10-та позиція в тоталі в сезоні-2022/23, він заробив 635 залікових очок.

Наймолодший серед трьох братів – Емільєн Клод – народився 13 червня 1999 року у французькому містечку Епіналь.

Його професійна кар’єра розпочалася в сезоні-2015/16. Молодий спортсмен взяв участь в юніорському чемпіонаті світу. Найкращим його результатом стала 8-ма позиція за підсумками гонки переслідування. Опісля француз поїхав на Юнацькі Олімпійські ігри, вигравши там золото в спринтерській гонці.

Наступного сезону хлопець взяв участь також в юніорському чемпіонаті світу, який проходив у словацькому Брезно-Осрблі, здобув подвійний тріумф, вигравши зв’язку спринт/гонка переслідування.

На початку післяолімпійського сезону-2018/19 Емільєн дебютував на етапах Кубка IBU. Сталося це на етапі в італійському Ріднаун-валь-Ріданна. Тоді спортсмен посів 18-те місце в спринті, заробивши 1-не коло штрафу на стрільбі лежачи. А за результатами гонки переслідування він став 23-м, схибивши загалом 5 разів.

Наступний сезон приніс французу першу особисту перемогу на етапах Кубка IBU. Сталося це на етапі в італійському Мартел-валь-Мартелло. Тоді він опинився на п’єдесталі пошани разом із Сімоном Шемппом та Антоненом Гігонною, не схибивши жодного разу.

На Кубку світу Емільєн дебютував у січні 2021 року на етапі в німецькому Обергофі. Тоді юнак посів 33-тє місце в спринтерській гонці з абсолютно ідеальною стрільбою. Такий результат дав йому змогу відібратися до гонки переслідування. Однак поліпшити результат у нього не вийшло. Як наслідок, 39-та сходинка з 2-ма колами штрафу, заробленими на першій та останній стрільбах.

Того самого року спортсмен тріумфував на юніорському чемпіонаті світу в австрійському Обертілліаху. Він здобув нагороди в кожній із гонок, ставши абсолютним чемпіоном за результатами зв’язки спринт/гонка переслідування, а також у класичній чоловічій естафеті. В індивідуальній гонці, яка відкривала чемпіонат, француз став бронзовим призером. Окрім того, він взяв участь і в чемпіонаті Європи, який відбувався в німецькому Арбері, разом із Каролін Коломбо став 2-м.

Сезон-2021/22 біатлоніст провів здебільшого на Кубку IBU, так і не потрапивши до заявки збірної Франції на Зимові Олімпійські ігри, що проходили в Пекіні, Китай. Натомість на чемпіонаті Європи в польському містечку Душники-Здруй Емільєн разом із партнеркою по команді Лу Жанмонно отримав срібну медаль в одиночній змішаній естафеті.

Наступного року на чемпіонаті Європи в швейцарському містечку Ленцергайде спортсмен здобув бронзову нагороду разом із Паулой Боте. В сезоні-2023/24 Емільєн дедалі частіше почав потрапляти на етапи Кубка світу. Проте більше часу він провів на Кубку IBU. Однак прогрес став очевидним. Адже спортсмен вперше в кар’єрі потрапив до чільної 10-ки за результатами індивідуальної гонки в шведському Естерсунді, що відкривала сезон Кубка світу.

Після доволі вдалого початку сезону на Кубку IBU сезон-2024/25 француз провів на етапах Кубка світу. Саме того сезону Емільєн здобув довгоочікувану особисту нагороду. Сталося це на етапі в німецькому Рупольдингу. Біатлоніст провів ідеально влучну стрільбу під час індивідуальної гонки, що дало йому змогу стати срібним призером за підсумками перегонів: «Узагалі не розраховував на це. Це неймовірно! На початку гонки я погано почувався на трасі, тому сказав собі: «Сьогодні не твій день, тож іди повільно та стріляй чисто». Я чудово впорався зі стрільбою... Був у кращій формі... Й, нарешті, потрапив на подіум».

Такий гарний результат дав змогу Емільєну поїхати на головний старт сезону, який відбувався в швейцарському Ланцергайде, але в статусі запасного спортсмена. Однак тренери дали йому шанс виявити себе в естафеті, зважаючи на невдалі виступи Емільєна Жаклена. Тож молодший брат разом зі своїм середнім братом у підсумку опинилися разом на п’єдесталі пошани, вони стали срібними призерами чемпіонату світу. Ця медаль стала першою спільною нагородою для Емільєна та Фаб’єна.

Такі гарні виступи вплинули на його результат і в тоталі. За підсумками сезону, він посів 21-ше місце в загальному заліку, набравши 387 очок.

Професійні кар’єри трьох братів проходять паралельно, однак, незважаючи на це, вони залишаються вірними одне одному та повсякчас демонструють, що сім’я – це найголовніше в житті кожної людини. Також вони разом зі своїми партнерками цього літа поїхали відпочивати на Мальдиви, тішачи вболівальників веселими, креативними та красивими світлинами й відео.

Історія цих братів – це не лише про спорт, а й про міцні родинні стосунки. Сподіваємося, вони тішитимуть нас гарними результатами й, нарешті, здобудуть довгоочікувані перемоги...

Євгенія АНТОНОВА