Схилимо голови. Перебуваючи в оточенні, піднявся з кулеметом у повний зріст

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната «Олександрії» Гордія Кіктенка, який виріс круглим сиротою, став на захист Батьківщини ще навесні 2014-го і поліг в Іловайському котлі рівно 11 років тому, 29 серпня 2014-го. Воїнові був всього 21 рік.

Життєвий шлях

Гордій Кіктенко народився 19 грудня 1992 року в Олександрії на Кропивниччині. Коли хлопцеві було чотири роки, він втратив маму і залишився сиротою. Виховували Гордія бабуся і дідусь. У 2008-му він закінчив Олександрійську загальноосвітню школу № 15, 2011 року — ПТУ № 17 за спеціальністю «верстатник широкого профілю».

Кіктенко був відомим у рідному місті фанатом футбольного клубу «Олександрія», мав на секторі прізвисько Банг, а крім того захоплювався малюванням та танцями у стилі хіп-хоп. Також Гордій маленьким хлопчиком приходив у місцевий Будинок культури на танцювальну секцію. «Обдарованим танцюристом він не був, але слухав старших, завжди допомагав щось перенести, поскладати», - згадує дівчина, яка тоді теж відвідувала танцювальну секцію.

Бойовий досвід

З настанням 18-річчя Гордій відслужив строкову військову службу в лавах ЗСУ, а згодом продовжив службу за контрактом. У грудні 2013-го хлопець звільнився в запас й повернувся до Олександрії. Та ненадовго. Невдовзі почалася Революція Гідності і Банг був у лавах активістів олександрійської Самооборони, чергував на блокпосту. Згодом, коли навесні 2014-го почалася сучасна російсько-українська війна, Гордій підписав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, був зарахований до резервного батальйону спеціального призначення «Донбас» у статусі кулеметника.

Загибель

Загинув Гордій Кіктенко 29 серпня 2014-го в Іловайському котлі. Потрапивши у селі Червоносільське в оточення кацапських десантників і розуміючи безвихідь ситуації, воїн піднявся з кулеметом на повен зріст і відкрив по ворогу вогонь. Шансів вижити у Банга не було – його розстріляли із великокаліберних кулеметів.

3 вересня тіло 21-річного Гордія, який був одним із наймолодших серед полеглих в той період воїнів, разом з тілами ще 96-ти українських військових доправили в морг Дніпра. Поховали Банга поряд із братською могилою воїнів Другої світової війни в Олександрії. Над домовиною внука плакала 85-річна бабуся, єдина з живих рідна людина хлопця.

«Гордій завжди був веселим. Пам'ятаю, як він полюбляв приміряти каски, ходив у них та сміявся. В якійсь мірі він залишався дитиною, але з іншого боку був вже дорослим чоловіком. Хочу передати всім, аби ви пишалися своїм сином, своїм земляком, що виховали такого. Це людина, якій можна довірити спину. Повірте, мені 34 роки, а йому – 21, але я б довірим йому свою спину», - пізніше згадував побратим Гордія із позивним Ромео.

Вшанування

26 лютого 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Гордій Кіктенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороду вдалося забрати якраз у переддень матчу «Олександрія» - «Карпати» у вересні 2015-го. Перед грою медаль показали хлопцям на фанатському секторі «Олександрії».

Також воїн посмертно нагороджений нагородою «Іловайський Хрест». У 2015-му на честь Гордія його позивним Банг названо одну з самохідних зенітних установок 46-го окремого батальйону «Донбас-Україна».

Читайте також:

Схилимо голови. Зачинатель фанатського руху Білої Церкви поліг під Бахмутом