Плотницький, стандарти журналістики і фсб
Розбираємося, навіщо головна зірка українського волейболу знову спекулює на темі збірної
Редакція Sport.ua може не поділяти думки автора публікації
І знову Плотницький. Знову дешеві інтриги його авторства, які більше походять на відверте глузування з усіх, для кого національна збірна – не порожнє місце. Він регулярно нагадує про себе саме в ті миті, коли його безцінна думка доречна найменше. Пам’ятаєте, як то було з історією про начебто відставку наставника збірної Рауля Лосано торік восени? З їдкими коментарями про «небеса, які цього тренера подарували і які його можуть забрати»?
Тепер – нова історія. Вартувало мені написати у власних соцмережах думку про баскетбольних, волейбольного і хокейного манкуртів, додавши побажання, що хотілося аби як Basket.com.ua баночників з НБА, котрі не приїхали до лав збірної, так інші спортивні ЗМІ почали ігнорувати волейболіста Плотницького, як він через лічені хвилини відписав: «Не дочекаєшся».
І майже миттєво на підтвердження слів додав сторіс провокаційного змісту в Instagram. Яке наші браві репортери без кордонів миттєво розтиражували. Навіть не намагаючись звернутися за додатковою інформацією до офіційних осіб. Навіщо, якщо можна просто зацитувати чергову провокацію Зірки Олега?
Зрештою, давно не таємниця, що новинні стрічки українських спортивних інтернет-ресурсів відверто паразитують на дописах у соцмережах, не обтяжуючи себе ні перевіркою інформації, ні не вмикаючи здорового ґлузду. Це – тема окремого дослідження про кризу в професії. Sport.ua, на щастя, не відходить від принципів класичної журналістики, а тому не полінувався поцікавитися думкою про те, чи є якесь серйозне підґрунтя у допису Плотницького, у головного тренера збірної Рауля Лосано і в Федерації волейболу України.
Домисли виявилися домислами, але врешті кінцевої мети Зірка Олег досяг. Про нього знову згадали в усіх ЗМІ і ці згадки отримали чимале охоплення. Він у відверто знущальній манері спекулює темою національної збірної, але для українських спортивних журналістів, які радо підхоплюють, а нерідко ще й підтримують явище неприїзду в збірну, це чомусь не є чимось неприйнятним. Вони радо підігрують Плотницькому, котрий зробив все від себе залежне, щоб розвалити збірну після відставки попереднього тренера Уґіса Крастіньша і робить спроби псувати мікроклімат у команді, вже в ній не перебуваючи.
Навіщо це Олегові – загадка. Це може бути через вражене самолюбство. Бо ж дивина та й годі: Раулеві Лосано пророкували провал, а він без дев’яти номінально основних виконавців виграв зі збірною України у 2024-му Золоту Євролігу, а в 2025-му без головної зірки Плотницького у складі яскраво виступив у Лізі націй. До старту якої скептичних настроїв вистачало. Мовляв, буде добре, якщо наша команда зачепиться бодай за одну перемогу в 12-ти матчах. А перемог виявилося шість. І могло бути й більше, аж до виходу в плей-оф. Виявилося, що життя без Плотницького і міфічної Gold generation в українському волейболі таки існує. Хоча сам Олег ще в 2019-му він говорив: «Я поки не бачу, хто буде міняти нас; сподіваюся, що за роки два у нас ще хтось виросте, будуть великі зірки, але два роки не такий великий термін, щоб виховати хорошого волейболіста».
Власне, те інтерв’ю шестирічної давнини виданню Sportarena демонструє, що плести інтриги і шантажувати приїздами/неприїздами до лав збірної Плотницький почав далеко не сьогодні. Тоді 21-річному Олегові не сподобалося, що ніхто з офіційних осіб не зателефонував йому після перенесеної операції на плечі. Нижче волейболіст, правда, скромно зазначає, що «один раз лише мені подзвонив президент (Михайло Мельник – авт.) — після операції, але я не зміг підняти слухавку, тому що ще був під наркозом. Після цього з ним не зідзвонювалися».
В словах Плотницького простежувалася така сильна образа, що він, пропустивши всю відбірну кампанію, розмірковував, чи виступати на Євроволеї ще в 2019-му. Як відомо, пізніше причинами для шантажу були не те місце проведення зборів, питання преміальних, відсутність комунікації, зміна головного тренера тощо.
З одного боку, така вередливість, яка йде в розріз з національними інтересами, може бути яскравим проявом зіркової хвороби. З іншого ж, враховуючи вже сучасні спроби дистабілізувати ситуацію в команді – не можна виключати й спроб свідомої диверсії. Sport.ua вже розповідав, що до 24.02.2022 агентом Плотницького був росіянин. Після початку повномасштабної війни він нібито від нього відрікся, але надалі користується послугами аґенції з прихильним до росії сербом на чолі, в яку згадуваний росіянин теж досі входить.
А що таке волейбол у росії? В 2004-2009 роках його очолювала така тварюка, як ніколай патрушев, тодішній глава фсб, якого називають одним з основних ідеологів вторгнення в Україну. Зараз патрушев є головою наглядової ради всеросійської федерації волейболу, а керує організацією з 2009-го кадровий офіцер фсб станіслав шевченко. Не важко здогадатися, що причетні до російського волейболу особи, особливо ті, хто має змогу працювати в країнах цивілізованого світу, водночас можуть бути агентами впливу. Звісно, особливо корисними кадрами в наш час є персонажі, які співпрацюють з представниками України, а надто – з зірками першої величини, однією з яких, безперечно, є Плотницький.
Ще до 2014-го, тобто до того, як росія вторглася на Донеччину і Луганщину та анексувала Крим, СБУ викрила схему вербовки українських спортовців, головно тих, хто виступав у їхніх чемпіонатах з різних видів спорту. Мова велася про приблизно 300-400 атлетів і в їх числі були зокрема боксер Ломаченко. Куратором проекту був особисто медведчук. Пізніше, у грудні 2024-го, Польський суд визнав російського хокеїста Максіма Сєрґєєва, котрий виступав за «Заґлембе» із Сосновця, винним у шпигунстві та засудив його до двох років 11 місяців позбавлення волі.
Для москалів спорт завжди був не лише складовою держпропаганди, а й сферою впливу. Не так давно СБУ поширювала інформацію, що в умовах повномасштабної війни кацапи намагаються зламати українців не лише збройно, а й шляхом дестабілізації ситуації в різних сферах, зокрема у спорті. Волейбол, у якому Україна за останніх дев’ять років стрімко прогресує і який у самій московії є видом спорту топ-феесбешників, цілком може бути одним із ласих шматків.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Прогнозуємо, як завершиться центральний матч Астон Вілла – Арсенал та інші поєдинки
Боксер висловився про значущість Олімпіади
На цих словах чуть живіт не луснув від сміху
Але ця теза: “Спорт.юа, на щастя, не відходить від принципів спортивної журналістики” псує все загальне враження )
Походу, Sport.ua в питання поширення чуток, пліток й іншої жовтої лабуди з екс-світтера і стаграма попереду всіх спортивних видань.
Та й Плотницький ніколи конкретно не написав що вже повертається збірну (це всього лиш були догадки автора), своїм дописом він міг мати на увазі що повернеться через рік, через півтора... Якби там не було, є тренер і є федерація, яким видніше чи потрібне його повернення в збірну чи ні, чи піде це команді на користь чи ні, і вони будуть приймати рішення.