Лаура Дальмаєр – сильна спортсменка, добрий друг і чудова людина

Весь біатлонний світ із завмиранням серця читав новини про пошукову операцію в Пакистані, де шукали ознаки життя і саму олімпійську чемпіонку Лауру Дальмаєр. Усі вірили в диво та молилися за життя 31-річної німкені. Однак, на превеликий жаль, воно трагічно обірвалося...

Шокуюча новина про загибель біатлоністки розлетілася просторами Інтернету. Всі висловили щирі співчуття й слова підтримки її рідним і близьким. Цей безжальний і жорстокий світ забрав щиру людину. Тож давайте згадаємо професійний шлях цієї великої спортсменки, яка у біатлоні виграла все, що тільки було можливо...

Лаура Дальмаєр народилася 22 серпня 1993 року в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина. З дитинства вона цікавилася гірськолижним спортом, а у віці 7-ми років уперше спробувала себе у біатлоні.

Майбутня німецька зірка доволі рано почала показувати гарні результати. Вже на першому своєму юніорському чемпіонаті світу 2011 року в чеському Нове-Место вона здобула особисту медаль бронзового ґатунку за результатами гонки переслідування. А разом із партнерками по команді Каролін Льойніг і Біржит Рільс отримала бронзову нагороду в естафеті. Тоді ж Лаура взяла участь і в юнацькому фестивалі в чеському місті Ліберец. Там вона виступила феєрично, ставши золотою призеркою в спринті, індивідуальній гонці та змішаній естафеті.

Наступного року німкеня також взяла участь на юніорському чемпіонаті світу, який проходив у фінському містечку Контіолахті. Однак там юна спортсменка не зуміла продемонструвати те, на що вона здатна. Найкращою позицією став 16-й рядок за результатами індивідуальної гонки.

Юніорський чемпіонат світу 2013 року в австрійському Обертілліаху став одним із найкращих у її кар’єрі. Лаура здобула перемогу в спринті й індивідуальній гонці, срібну медаль у гонці переслідування. Разом зі своїми майбутніми товаришками по команді Францискою Пройсс і Ванессою Хінц тріумфувала в естафеті.

Такі гарні результати дали змогу юнці відразу дебютувати на чемпіонаті світу, що проходив у чеському Нове-Место. Щоправда, там вона пробігла лише естафету. Однак достойне проходження свого етапу (3-го), за підсумками якого біатлоністка вивела свою збірну до лідерів гонки, дало їй можливість потрапити на 7-й етап Кубка світу.

Тож дебютною гонкою в кар’єрі Лаури на етапах Кубка світу став спринт у норвезькому Холменколлені. Й відразу – потрапляння до чільної десятки. Німкеня вже з перших метрів дистанції показала, що її недарма залучили до основної команди. Безпомилкове проходження вогневих рубежів, підсумкова 7-ма позиція дали їй змогу пробитися до гонки переслідування. Персьют спортсменка провела доволі непогано, попри загалом 6 хиб (а зважаючи на погоду, чимало біатлоністок хибило), зуміла замкнути чільну десятку.

Достойні два перші старти в кар’єрі на етапах Кубка світу дали їй змогу взяти участь й у дебютному для неї мас-старті. Там Лаура не змогла продемонструвати свого максимуму, фінішувавши лише 27-ю.

Етап у сочі приніс їй першу золоту естафетну нагороду в кар’єрі. Разом із партнерками по команді Андреа Хенкель, Еві Захенбахер і Міріам Нойройтер вона опинилася на верхній сходинці п’єдесталу пошани: «Звичайно, не чекала перед початком сезону, що все так обернеться. Моєю метою був юніорський чемпіонат світу. А після нього мені повідомили, що я виступлю в естафеті в чеському Нове-Место. А тепер мене взяли й на дальший етап Кубка світу. Проте я не думала, що ми виграємо цю естафету. Я ніколи не дивлюся на хід чи стрільбу інших, фокусуюся лише на своєму результаті».

А на етапі в Ханти-Мансійську вона вперше в кар’єрі потрапила до квіткової церемонії, ставши 6-ю за результатами гонки переслідування.

Загалом по сезону вона набрала 220 очок, опинившись на 35-му місці в тоталі.

Сезон-2013–2014 німкеня провела повністю на Кубку світу. Вона чимало разів потрапляла до залікової зони й на подіуми в естафетних перегонах. Окрім того, зуміла кваліфікуватися й на зимові Олімпійські ігри 2014 року, що проходили в сочі. Найкращим результатом біатлоністки стала 13-та позиція за результатами індивідуальної гонки.

В підсумку спортсменка набрала 409 очок і посіла 14-те місце в тоталі.

Постолімпійський сезон Лаура розпочала з пропуску перших двох етапів. Однак уже в італійській Антхольц-Антерсельві 21-річна спортсменка, нарешті, здобула таку довгоочікувану для себе особисту медаль, ставши бронзовою призеркою спринту: «Це мій перший особистий подіум у кар’єрі, тому він виявився трохи несподіваним. У серпні я мала травму та не могла виступати на високому рівні на початку сезону. Проте в Антхольц-Антерсельві в мене вийшло показати результат. Німецька жіноча збірна дуже молода, але ми провели чудову підготовчу роботу й чекаємо на непогані результати на чемпіонаті світу в Контіолахті».

А етап у чеському Нове-Место приніс їй першу особисту перемогу в кар’єрі. Сталося це під час спринту. Тоді Лаура на секунду випередила свою партнерку по команді Франциску Хільдебранд: «Вранці я визирнула на вулицю та побачила, що на нас чекає чудова погода й чудова траса. Почувалася непогано, але не настільки добре, щоб претендувати на перемогу в гонці. Для мене підготовка до сезону пройшла тяжко, тому що я травмувалася влітку й не могла готуватися на повну силу. Проте зараз у мене всього 7 гонок у Кубку світу, я почуваюся доволі свіжо й не так втомилася, як інші спортсменки. Перед початком сезону вирішили, що наші основні шанси на медалі чемпіонату світу будуть в естафеті. Зараз нічого не змінилося, хоча все можливо й в особистих перегонах, якщо добре стрілятимемо».

На своєму першому повноцінному чемпіонаті світу, що проходив у фінському Контіолахті, вона здобула срібну нагороду за результатами гонки переслідування, стартувавши 4-ю: «Я повністю задоволена своїм 2-м місцем. У мене була мрія з дитинства, й зараз вона здійснилася. Я сьогодні не була найшвидшою, але все одно перебуваю в чудовій формі, й лижі були гарні. Сьогодні – великий день для всієї німецької збірної. Серед гонок, що залишилися, кращі шанси в нас в естафеті. Добре, що завтра в нас буде день відпочинку, й можемо щось робити, крім занять біатлоном».

А в естафетній гонці разом із партнерками по команді Францискою Хільдебранд, Францискою Пройсс і Ванессою Хінц стала чемпіонкою світу: «У нас була мрія – стати чемпіонками світу, й ми її здійснили. Важливо те, що в нас дуже молода команда».

А саме Лаурі випала честь виступати на останньому етапі й перетнути фінішну пряму першою.

Після чемпіонату спортсменка феноменально провела заключний етап в ханти-мансійську. В зв’язці спринт/гонка переслідування вона здобула срібні нагороди, а в заключній гонці сезону – мас-старті – німкеня піднялася на верхню сходинку п’єдесталу пошани.

Біатлоністка по сезону заробила 725 очок і посіла 7-ме місце в загальному заліку.

Сезон-2015–2016 Дальмаєр розпочала з пропуску етапу в шведському Естерсунді. Однак надалі спортсменка взяла участь в усіх етапах. Вона чимало разів потрапляла на подіум і вражала своєю стабільністю.

За кілька днів до чемпіонату світу в норвезькому Холменколлені Лаура занедужала та була змушена пропустити першу гонку – мас-старт. Однак надалі вона просто була феноменальною. На кожній із п’яти гонок німкеня опинялася на п’єдесталі пошани! А гонка переслідування стала її першим золотим особистим тріумфом на головних стартах сезону: «Переслідування – це моя гонка, я полюбляю, коли потрібно бігти 5 кіл і стріляти дві стрільби стоячи наприкінці. Останнє коло було неймовірним, у мене вистачило часу взяти прапор, привітати всіх навколо та подякувати моїй команді.

Перед гонкою зовсім не нервувала. Під час сніданку поговорила з Марен (Хаммершмідт), вона якраз збиралася піти спати. Я їй сказала, що із задоволенням би теж пішла поспала, позаяк відчуваю себе втомленою.

В Холменколлені – чудова атмосфера, надто, коли біжиш поруч із Тіріл, мені тут до вподоби. Тут не так багато німецьких уболівальників, але трибуни поводяться чесно щодо всіх спортсменів. Добре, що мені не потрібно думати про жовту майку або якісь заліки, тому можу просто зосередитися на поточних стартах.

Перед чемпіонатом світу я хворіла кілька днів, але зараз усе нормально…»

До чільної шістки увійшли також її партнерки по команді Франциска Хільдебранд і Франциска Пройсс.

Заробивши 786 очок, Лаура посіла 6-те місце в тоталі.

Сезон-2016–2017 став найкращим у кар’єрі спортсменки. Вона повсякчас потрапляла на подіум. Загалом Лаура здобула на етапах Кубка світу 7 особистих і 2 командні перемоги, 6 срібних й одну бронзову медалі.

А на чемпіонаті світу в австрійському Хохфільцені створила історію. За підсумками всіх 6-ти гонок вона потрапила на п’єдестал пошани. Ба більше: вона виграла 5 золотих нагород і срібло в спринті! Отже, вона двічі тріумфувала на головних стартах сезону: в 2016 та в 2017 роках: «Поки що я ще не усвідомила того успіху, якого домоглася на цьому чемпіонаті світу. В кожній гонці просто викладалася по повній, це – моя робота, й у мене все вийшло. Мені до вподоби цей стадіон, атмосфера тут. Сьогодні головним завданням було зберігати спокій і не хибити. В мене були чудові лижі, тому я змогла обігнати Сузан. Ми з нею грали в цю гру на кожному колі, вона була швидше на рубежі, а опісля я намагалася наздогнати її на трасі. Зараз я проведу п'ять днів вдома, спробую вибратися в гори, хочеться нормального життя, без біатлону. А в суботу ми вилітаємо до Пхенчхану. Думаю, з п'яти золотих медалей, найскладніша була в естафеті. Мій кумир у біатлоні – Мартен Фуркад, він демонструє неймовірні результати вже багато років, і на нього потрібно рівнятися».

Такий феєричний сезон дав змогу юній спортсменці здобути в підсумку Великий кришталевий глобус. Вона перемогла з великим відривом від своєї найближчої конкурентки – чешки Габріели Коукалової. Різниця між ними в підсумку становила 221 очко на користь німкені.

Крім того, Лаура стала володаркою і двох Малих кришталевих глобусів: за програмою індивідуальних гонок і персьюту.

Наступний сезон для біатлоністки став важливим із погляду того, що він був олімпійським. А німкеня хотіла виступити набагато краще, ніж чотири роки тому.

Перший етап, що проходив у шведському Естерсунді, німкеня знову пропустила. Однак надалі вона взяла участь в усіх етапах. До головного старту 4-річчя Дальмаєр підійшла в гарній формі, чимало разів потрапляючи на подіум і перемагаючи на етапах Кубка світу.

Гарний попередній сезон, упевненість у собі та хороша форма дали змогу Лаурі, нарешті, здійснити свою мрію. Адже 10 лютого 2018 року в корейському Пхенчхані біатлоністка здобула омріяну золоту нагороду й стала олімпійською чемпіонкою. Саме цього титулу їй так бракувало: «Це просто приголомшливо, не знаю, що сказати! Я щаслива та пишаюся тим, що виграла, тому що гонка вийшла непростою. Ввечері було холодно, на стрільбищі був сильний вітер. Після фінішу я відчула спустошення: це – найбільший успіх, якого може домогтися спортсмен! Торік, коли тут проходив етап Кубка світу, на трасі й на стрільбищі я відчувала себе просто чудово! Рада, що в мене все вийшло! Безумовно, саме завдяки чистій стрільбі сьогодні в мене є золото Олімпіади!

Спортсменові завжди важко, коли люди чекають від нього медалі. Уболівальники думають, що нормально проведеної гонки вистачить для перемоги. Це тисне. Я хочу виступити ідеально, але потрібно зберігати концентрацію впродовж усієї дистанції. Якщо все буде бездоганно, ви можете виграти медаль, але це не так просто, як видається».

Після цього вона повторила свій успіх і в гонці переслідування, ставши 2-разовою олімпійською чемпіонкою. А в класиці світового біатлону – індивідуальній гонці – здобула бронзову медаль.

Дещо двояке завершення сезону не дало Лаурі змоги знову здобути Великий кришталевий глобус. Тож вона закінчила сезон на 4-му місці в тоталі, набравши 730 очок і програвши лише 92 очки переможниці – фінці Кайсі Макаряйнен.

Постолімпійський сезон 2018–2019 років виявився останнім у професійній кар’єрі спортсменки. До нього вона підійшла в не надто вдалій формі. Все почалося з того, що в липні спортсменка впала з велосипеда й дістала травму. Через це німкеня призупинила підготовку до сезону й була змушена пропустити перші два етапи. Тож уперше вона виступила на етапі в чеському Нове-Место й відразу здобула срібну нагороду.

Надалі Лаура пропустила етап у німецькому Оберхофі та показала не надто гарні результати в німецькому Рупольдингу.

Етап в італійському Антхольц-Антерсельві став одним із найкращих того сезону. Дальмаєр посіла 2-ге місце в персьюті й піднялася на верхню сходинку п’єдесталу пошани в мас-старті.

Крім того, спортсменка пропустила етап в американському Солт-Лейк-Сіті й повернулася додому готуватися до чемпіонату світу.

Головний старт сезону в шведському Естерсунді подарував їй ще дві бронзові медалі за результатами зв’язки спринт/гонка переслідування. Заключний етап у норвезькому Холменколлені не приніс Лаурі високих результатів. Найкращим результатом стала 16-та позиція в мас-старті.

Через чималі пропуски гонок Лаура не змогла нав’язати боротьбу в тоталі. Вона набрала 554 очки, посівши підсумкове 12-те місце.

За свою професійну кар’єру німкеня виборола один Великий і два Малі кришталеві глобуси. Також вона загалом набрала 4635 очок.

Біатлоністка назагал провела 152 старти, де здобула 35 перемог, з яких 22 – особисті.

По закінченні сезону, 19 травня 2019 року спортсменка оголосила про завершення своєї кар’єри у біатлоні. Про це вона повідомила на своїй офіційній сторінці в Instagram: «Шановні вболівальники, друзі, партнери й товариші, настав час прощатися! Після неймовірно важкого сезону, повного злетів і падінь, я більше не відчуваю 100%-ної пристрасті, конче потрібної для професійного спорту. Ось чому я вирішила закінчити свою активну біатлонну кар’єру після тривалого часу роздумів. З дитинства я повністю присвятила себе біатлону, змогла пережити неймовірно прекрасні та напружені моменти, познайомилася з чудовими компаньйонами та прихильниками, без яких усе це було б неможливим. Велике спасибі за всі роки, які я провела в цьому виді спорту – вони зробили мене тою, ким я є! Щоб звільнити місце для нових пригод, настав час і мені закрити розділ біатлону… З нетерпінням очікую того, що чекає на мене зараз – побачимося там!... Найкраща, Лаура».

Їй пророкували неабияке біатлонне майбутнє, порівнюючи з Магдаленою Нойнер. Однак на неї чекала інша доля. І німкеня вирішила завершити свої виступи у віці 25 років…

Історія Лаури Дальмаєр – це тернистий і надзвичайно надихальний шлях. Юна спортсменка підкорила всіх своєю усмішкою, щирістю і справжністю. Вона залишила по собі великий спадок, і нехай її історія надихає мільйони людей по всьому світу…

Дякую тобі за все...

Присвячується Лаурі

Євгенія АНТОНОВА