Схилимо голови. Російська ракета вбила двох діточок з мамою

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує київську родину Симанюків – 40-річну маму Зоряну і її дітей, десятирічного Максима і восьмирічну Настю, життя яких рівно рік тому, 8 липня 2024-го відібрала російська ракета. Батько Василь Симанюк залишився з горем наодинці.

У киян Зоряни та Василя Симанюків була щаслива родина. 29 листопада 2013-го в пари народився син Максим, а 9 вересня 2015-го – донечка Анастасія. Як і всі однолітки, діти росли, навчалися, ходили до столичної школи №28, а ще активно займалися спортом. Максим обрав для себе карате, відвідував клуб «Чемпіон», тренувався у Володимира Боєва, а Настя займалася художньою гімнастикою у дитячо-юнацькій спортивній школі №20 під керівництвом Валентини Панченко.

Вчителі згадують діток дуже відповідальними, наполегливими, працьовитими, дружелюбними, комунікабельними та абсолютно неконфліктними. А ще надзвичайно завзятими. Як би важко іноді не було займатися художньою гімнастикою, кидати її Настя не хотіла, а Максим на додачу до карате ще мріяв записатися на футбол. Щовечора він приходив на шкільний стадіон, де збиралися діти, аби поганяти м’яча.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений КАРАТЕ КИЇВ • CHAMPION KYIV (@champion_karate_club_kyiv)

Симанюки добре навчалися, старалися на уроках, любили читати і часто розповідали класним керівникам, які нові книжки придбала їм мама. А ще Зоряна завжди клала дітям до школи щось смачненьке. Цю справу мама любила і присвячувала їй дуже багато часу, адже працювала кухарем. А тато був фермером.

Коли почалося повномасштабного вторгнення, родина Симанюків виїхала на Рівненщину, але до початку навчального року, влітку 2022, повернулися до Києва. Батьки хотіли, аби діти ходили до рідної школи та продовжували навчатися. У травні 2024 року Максим закінчив четвертий клас школи, а Настя – третій. Попереду їх чекало безтурботне літо та відпустка мами, перший день якої припав на той злощасний день – понеділок 8 липня 2024-го.

Зранку по всьому Києву лунала повітряна тривога. Багато хто у той час їхав на роботу, хтось лише збирався, а дехто навіть ще спав. Ніхто навіть уявити не міг, що вже за декілька хвилин по місту будуть вити сирени карет швидких та рятувальників. Того ранку російські окупанти нанесли ракетний удар по столиці, внаслідок якого загинули 33 людини, понад 100 дістали поранення, було зруйновано 129 будівель.

Під’їзду будинку неподалік від станції метро «Сирець», в якому мешкала родина Симанюків, тепер просто немає. Коли всі побачили наслідки, одразу взялися дзвонити Зоряні, Максиму і Насті, але їхні телефони не відповідали. Всі до останнього вірили, а особливо тато, який одразу ж приїхав до будинку, що їх дістануть з-під завалів живими, але дива, на жаль, не сталося. Життя 40-річної мами Зоряни, десятирічного Максима та восьмирічної Насті обірвала російська ракета, залишивши батька Василя Симанюка зі страшним горем сам на сам.

Читайте також:

Схилимо голови. 9-річну дзюдоїстку з мамою вбила російська ракета