Схилимо голови. Боровся на килимі і за чистоту мови, поліг на Харківщині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Віталія Болюха (Савича), борця греко-римського стилю з Тернополя, який поліг у боях за Україну 42-річним, рівно рік тому, 12 червня 2024 року.

Слід у спорті

Народився Віталій Болюх (Савич) 21 лютого 1982 року у Тернополі. Там і почав заняття греко-римською боротьбою в спеціалізованій Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі. Любов, зароджена до спорту ще у дитинстві, потім супроводжувала його все життя. Вже у дорослому віці Віталій продовжував цікавитися боротьбою, відвідував місцеві та всеукраїнські турніри.

У 2018-му хлопець працював у пункті прокату човнів у Тернополі, був гідом у сплавах на Дністрі, а ще постійно допомагав в організації змагань. Окрім того, Віталій був спеціалістом з ремонту мобільної техніки та працював у компаніях мобільних операторів.

«З Віталієм ми познайомилися в липні 2019 року на турнірі з греко-римської боротьби памʼяті Євгена Ворка, – згадав журналіст і коментатор Олександр Пастухов. – Незнайомий чоловік підійшов до мене у кафе і запитав, чи не коментував змагання з боротьби? Виявляється він теж займався в Андрія Телебана. На жаль, ми не так часто бачилися, а більше спілкувалися по телефону. Віталій був неймовірно життєрадісним, привітним і добрим. Вірив у Бога. Читав Біблію. Вважав, що все московське в Україні має бути заборонене. Віталій всім серцем любив рідну землю. Вірив, що Україна обов’язково переможе. Хвилювався за майбутнє нашої молоді. Боровся за чистоту мови. Наголошував, що треба розвивати український контент. Захоплювався музикою. Вивчав історію. Цікавився успіхами українських борців».

«Ми познайомилися на змаганнях з греко-римської боротьби, – пригадує близький товариш Віталія, борцівський рефері Олег Собчук. – Віталій займався спортом професійно у школі і під час навчання у виші, потім перетворив його на своє хобі, відвідував змагання. Його добре знали спортивні судді. Він дуже любив спорт і життя. Віталій міг довкола Тернопільського ставу пробігти два кола. Це не кожен зможе, а Віталій міг. Велопрогулянки, туризм… Завдяки здоровому способу життя він був дуже витривалий. Крім того, мав особисті риси мужні, патріотичні. Завжди казав правду, якою б вона не була. За це його всі цінували».

Бойовий шлях і загибель

Після початку повномасштабного вторгнення Віталій був серед тих перших, хто взяв у руки зброю. Загинув Віталій Болюх (Савич) 12 червня 2024 року 42-річним, під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Поховали воїна нап Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.

«Він боровся за нашу волю та незалежність. За нашу можливість бути українцями, жити у своїй державі. Коли ми його запитали, чому ти нам нічого не сказав, що вирішив іти на фронт, він сказав, що ми би вмовляли його і просили не йти. А для себе він прийняв це рішення твердо. Йому було легше так, зібратись і просто сказати нам», - говорила сестра воїна Ірина Болюх.

Читайте також:

У ДТП в зоні бойових дій загинув воїн і футболіст з Тернопільщини