Формула-1. Розклад сил перед Європою. Хто найкраще розпочав сезон

Кількома тижнями раніше відбувся Гран-прі Маямі заключний етап перед початком європейської частини сезону, яка традиційно остаточно визначає головних претендентів на титул як серед пілотів, так і серед команд. Саме на європейських етапах, що проходять неподалік баз більшості колективів, зазвичай привозять наймасштабніші оновлення. З огляду на зміну технічного регламенту наступного року, для деяких команд ці апдейти можуть стати останніми.

Тож напередодні важливих змін у Формулі-1 настав час підбити попередні підсумки, які допоможуть зрозуміти, хто і де був швидким. Жодна кваліфікація та гонка не склалася ідеально для всіх одразу, але на дистанції шести стартових етапів з різними типами трас і в різних умовах – уже можна скласти уявлення про розподіл сил. Ще кілька десятиліть тому така дистанція охоплювала майже весь чемпіонат.

Оцінити це можна за допомогою простих розрахунків. У підсумкових оглядах майже кожного етапу я наводив темп пілотів на гоночній дистанції – частково за власними підрахунками, частково за аналітикою профільних експертів. Саме на основі цих даних і сформовано своєрідний рейтинг команд – як за кваліфікаційним темпом, так і за швидкістю в гонках.

10. Заубер

Як і прогнозувалося ще після тестів, та й, мабуть, ще з минулого сезону, Кік Заубер є аутсайдером чемпіонату. Втім, не таким очевидним, як очікувалося. На відміну від інших болідів другої частини пелотону, Заубер C45 зазнав доволі серйозних змін – як у міжсезоння, так і протягом перших шести етапів. І, як показують результати, ці зусилля дають свої плоди.

Звісно, здобувати очки, м’яко кажучи, вдається не завжди. Але сильні кваліфікації від обох пілотів, а також виступи Хюлькенберга в гонках справді дають надію, що команда може боротися за очки не лише завдяки збігу обставин, а й за рахунок власної швидкості. Можливо, нововведення в Барселоні допоможе зробити ще один крок уперед відносно суперників.

Середнє відставання від лідера:

• Кваліфікація: +1.627 секунди

• Гонка: +1.790 секунди

Варто також зазначити, що під час кваліфікацій траса прогресує досить стрімко, особливо між першим і третім сегментами. Тож фактичне відставання від лідера виглядає меншим, коли оцінювати темп болідів у межах одного і того ж сегмента сесії.

Група біля топ-10: Астон Мартін, Альпін, Хаас

Попри доволі різні позиції в заліковій таблиці чемпіонату, ці три колективи демонструють гоночний темп у межах 0.1 секунди один від одного.

9. Астон Мартін

Британська команда неодноразово заявляла, що вся увага зосереджена на наступному сезоні, а здобуття очок у 2025-му стане справжнім викликом. Втім, гонки демонструють зовсім іншу картину. Звісно, про статус головного претендента на залікову зону в кожному етапі не йдеться, однак ситуація насправді значно краща, ніж може здатися зі слів команди.

Кілька сходів Алонсо в найбільш невдалий момент позбавили як його самого, так і команду важливих очок – особливо з огляду на їхні позиції в чемпіонаті. Втім, на стартових етапах його частково підстрахував Ленс Стролл, компенсувавши втрати своїми стабільнішими виступами протягом перших етапів.

Щодо темпу, відставання від лідера виглядає наступним чином:

• Кваліфікація: +1.291 секунди

• Гонка: +1.582 секунди

8. Хаас

Після провальних тестів і невдалого старту сезону здавалося, що команда матиме серйозні проблеми цьогоріч. У кваліфікації на Гран-прі Австралії Хаас навіть поступився власному торішньому результату. Проте вже в Китаї, за тиждень після провалу в Мельбурні, американська команда сенсаційно здобула подвійні очки, суттєво випередивши всіх своїх безпосередніх конкурентів.

А кілька оновлень згодом, зокрема нове днище, лише додали впевненості та швидкості боліду.

Як результат – команда наразі має найбільше очок серед представників своєї групи, посідаючи шосте місце в загальному заліку.

Середнє відставання від лідера:

• Кваліфікація: +1.264 секунди

• Гонка: +1.530 секунди

7. Альпін

Французькому колективу вдалося уникнути повторення сценарію минулого року, коли команда несподівано опинилася на останньому місці. Тоді Альпін був змушений підніматися з дна турнірної таблиці шляхом постійних оновлень від етапу до етапу. Цього разу результати значно стабільніші, і, схоже, команді вдалося краще зрозуміти особливості свого боліда та доопрацювати його належним чином ще до старту сезону.

Середнє відставання від лідера:

• Кваліфікація: +0.903 секунди

• Гонка: +1.500 секунди

Боротьба за топ-5 чемпіонату

До своєї міні-ліги позаду лідерів увійшли Вільямс та Рейсінг Буллз. Якщо від Вільямс ще під час передсезонних тестів очікували конкурентоспроможних виступів, то молодші «бики» стали справжнім відкриттям сезону – причому з позитивного боку.

Різниця між командами як у кваліфікації, так і в гонці – мінімальна, з незначною перевагою на користь британців. Водночас, зважаючи на склад пілотів та загальний досвід обох колективів, можна зробити висновок: попри різні підходи, машини практично рівні за потенціалом.

6. Рейсінг Буллз

Італійську дочірню команду Ред Булла перед стартом сезону чимало експертів, які були присутні на трасі під час тестів, відразу записали в аутсайдери. За їхніми словами, болід виглядав повільним і важко керувався. Однак усе це виявилося хибним – вже в Австралії команда змусила скептиків замовкнути, потрапивши до топ-5 у кваліфікації.

Протягом перших Гран-прі головною проблемою колективу була не відсутність швидкості, а стратегічні прорахунки. Та щойно їх виправили, новачок сезону і новий лідер команди Ісак Хаджар почав регулярно набирати очки.

Цього, на жаль, не можна сказати про Ліама Лоусона. Провал у головній команді Ред Булл виявився надто болючим для новозеландця. Хоча його результати й покращилися, навіть маючи на 11 Гран-прі більше в запасі, він досі поступається напарнику за всіма ключовими показниками.

Відставання від лідера:

• Кваліфікація: +0.769 секунди
• Гонка: +1.280 секунди

5. Вільямс

Мабуть, головне відкриття сезону – це Вільямс Рейсінг. Орієнтуючись на 2026 рік і приділяючи мінімум інновацій при розробці боліда для цього сезону, про що колектив неодноразово заявляв, мало хто покладав великі надії на команду. Але вже спочатку перше місце на тестах, а згодом сильні виступи протягом першої чверті сезону, не залишили жодних шансів найближчим конкурентам. Якийсь час навіть вдавалося випереджати Феррарі.

Окрім сильної машини, здивували й пілоти. Алекс Албон, на якого мало хто розраховував після приходу Сайнса, довів, що саме він є лідером колективу і підтвердив свій статус топ-пілота. Кілька сильних виступів як у спринтах, так і в перегонах дозволили тайсько-британському пілоту посісти 8-ме місце в заліку з помітним відривом від переслідувачів.

Сайнс, хоча й мав певні труднощі на старті сезону, але помітно прогресує. З першої гонки до етапу в Маямі іспанець наблизився до Албона в умовах гонки на 0,4–0,5 секунди. Спочатку була справжня прірва між напарниками.

Відставання від лідера:

• Кваліфікація: +0,722 секунди

• Гонка: +1,130 секунди

4. Феррарі

Напередодні сезону Скудерія була однією з головних інфоприводів у Формулі-1. Починаючи із заяв про 99% нових деталей боліда і завершуючи сенсаційним переходом Льюїса Хемілтона до команди після 12-річної кар’єри в Мерседес. Увага була прикута до Феррарі як ніколи за останні роки.

Беручи до уваги прогрес, продемонстрований наприкінці сезону-2024, очікування були високими. Однак інноваційність концепції більше нашкодила, ніж принесла користі. Головна проблема – аеродинамічний пакет не працює через надто високий кліренс задньої частини. Опустити її неможливо через специфіку конструкції задньої підвіски. У результаті команда ухвалила рішення повністю переробити цей вузол.

Крім того, машина страждає від недостатньої поворотності та нестабільної поведінки задньої осі. Це повністю суперечить стилям пілотування і Шарля Леклера, і Льюїса Хемілтона.

Найбільше проблеми проявляються в кваліфікаціях – пілоти не можуть витиснути максимум, а навіть якщо це вдається, потенціал машини все одно нижчий, ніж у конкурентів. Вихід із ситуації – це оновлення, перші з яких мають з’явитися вже в Імолі. Втім, обсяг змін буде меншим, ніж очікувалося. Основний пакет надійде лише після завершення розробки нової задньої частини боліда, орієнтовно на етап в Сільверстоуні.

Щодо чистої швидкості, картина наступна (відставання від лідера):

• Кваліфікація: +0,406 секунди

• Гонка: +0,674 секунди

3. Мерседес

На відміну від Феррарі, Мерседес, як і більшість команд, обрав стратегію еволюції попередніх рішень. Крім того, болід більше не є залежним від кліматичних умов чи дорожнього просвіту. Машина чудово почувається в усіх умовах і на різних типах трас.

Звісно, болід усе ще надає перевагу прохолодним ,за мірками Формули-1, температурам і швидкісним конфігураціям, але навіть за їхньої відсутності зберігає стабільність. Наприклад, у Бахрейні, де погодні умови були іншими, Джордж Расселл зумів утримати друге місце попри проблеми з електронікою, демонструючи відмінний темп.

Наразі команда має реальний потенціал для боротьби за друге місце в Кубку конструкторів, а Расселл – за окремі перемоги та навіть третє місце в особистому заліку, де він здатен скласти конкуренцію Ферстаппену.

Відставання від лідера:

• Кваліфікація: +0.188 секунди

• Гонка: +0.583 секунди

2. Ред Булл

Перш за все, команда з Мілтон-Кінс сфокусувалася на покращенні минулорічної концепції – і це частково спрацювало. Проблеми з балансом та стабільністю нікуди не зникли, але їх суттєво менше, ніж торік. Загалом RB21 значно швидший за свого попередника за будь-яких умов. Особливо сильно болід виглядає у повільних та високошвидкісних поворотах, а також на прямих із відкритим DRS – цей елемент усе ще залишається найкращим у «биків».

У руках Макса вдається не лише боротися за поули, а й конвертувати їх у перемоги на трасах, де обганяти складно. Наприклад, у Сузуці нідерландець без проблем стримував обидва боліди Макларена.

Як повідомлялось раніше, Ред Булл готовий кинути всі сили на цей сезон, щоб дати Ферстаппену можливість поборотися за титул. Перші серйозні технічні новинки команда представить вже в Імолі.

Відставання від лідера:

• Кваліфікація: +0.176 секунди

• Гонка: +0.400 секунди

Зауважу, що результати дещо спотворені через, відверто кажучи, провальний етап у Бахрейні. Без нього показники були б такими:

• Кваліфікація: +0.095 секунди

• Гонка: +0.296 секунди

1. Лідер – Макларен

Майже ідеальний болід із майже ідеальними пілотами. MCL39 демонструє кращу ефективність, ніж конкуренти, в будь-яких умовах, які були представлені на попередніх етапах. І це видно навіть при поверхневому аналізі результатів.

Головною перевагою боліда наразі залишається система гальмівних каналів та охолодження. Саме на гоночній дистанції стає помітною сила «помаранчевої» команди – і чим довший відрізок, тим виразнішою вона стає. Болід майже не перегріває гуму, що дозволяє пілотам атакувати без обмежень.

Проте, навіть у такого домінуючого колективу є свої технічні недоліки. Та ж характеристика, що є головною перевагою, водночас є і слабким місцем: коли температура на трасі знижується, гума у суперників теж не перегрівається, тож ключова перевага Макларена частково нівелюється.

Крім того, MCL39 поводиться нестабільно на різких гальмуваннях. Пілоти не можуть передбачити реакцію машини в таких ситуаціях і, відповідно, не можуть повністю їй довіряти.

Наприклад поул Піастрі в Китаї був частково випадковим: саме у повороті після найдовшої прямої Оскар вирішив ризикнути – це спрацювало, але шанс повторити подібне викликає сумніви, адже кілька спроб до цього маневр не вдавався до кінця.

Це ж стало причиною втрати перемоги у кваліфікації Норрісом в Маямі. У першій спробі, збираючи хороше коло, він не зумів передбачити поведінку MCL39 і промахнувся повз оптимальний апекс, а в наступній навпаки – загальмував зарано і втратив ще більше.

Ці приклади показують, що у Макларена ще величезний простір для прогресу – як у плані боліда, так і для пілотів. Попри статус найкращої машини старту сезону, команда ще не досягла межі свого потенціалу.

Попередні етапи створили певну ієрархію, де Макларен вирізняється найкращою стабільністю, Ред Булл утримує темп завдяки аеродинамічній ефективності, а Мерседес демонструє найпомітніший прогрес, відмовившись від крайнощів попередніх років. Водночас Феррарі поки не може знайти впевненості у своїй концепції, що змушує її реагувати, а не диктувати темп.

Та справжнє перетворення чемпіонату може розпочатися саме зараз. Починаючи з Імоли, команди виводять на трасу повноцінні пакети оновлень, які були закладені ще взимку.

У цьому контексті саме гонка розвитку стане вирішальною: чи зуміє Макларен втримати темп лідера, маючи вже конкурентний болід, чи Ред Булл поверне собі форму завдяки оновленням, чи ж Мерседес використає стабільність основи як трамплін для прориву – все це стане зрозуміло протягом найближчих тижнів, або місяців.

Також не варто ігнорувати вплив технічних директив, які можуть внести корективи у баланс сил. Якщо вони дійсно вплинуть на гнучкість крил – це напряму торкнеться деякі вразливі зони, пов’язані з роботою днища або підвіски.