На війні загинув титулований веслувальник, призер чемпіонатів світу

Чергова трагічна звістка з фронту. 30 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання загинув 57-річний Олександр Калиниченко, який до війни був іменитим спортовцем, дворазовим призером чемпіонатів світу з веслування на каное.

Олександр Калинченко народився 18 травня 1966 року у Фастові на Київщині. Активно займатися веслуванням Олександр почав у ранньому дитинстві за прикладом старшого брата Сергія, який досяг певних успіхів на юніорському рівні, зокрема 1979 року ставав чемпіоном Європи серед юніорів у каное-сімках. Калиниченко-молодший тренувався під керівництвом Валентина Бузінова на місцевій гребній базі добровільного спортивного товариства «Локомотив», розташованої на річці Унава.

Першого серйозного успіху на міжнародному рівні Олександр досяг у 1983 році, коли повторив досягнення брата чотирирічної давності — став чемпіоном Європи серед юніорів на каное-сімці. Через рік Калиниченко побував на міжнародній регаті в англійському Ноттінґемі і в парі з москвичем Алєксєєм Жуковим виграв бронзову медаль у двійках на дистанції 1000 метрів.

1985 року у складі збірної України Олександр здобув золото на командному чемпіонаті країни в естафеті 4×500 метрів.

Сезон 1986 року Калиниченко розпочав зі здобуття медалей на кілометровій і десятикілометровій дистанціях на вперше проведеному зимовому чемпіонаті СССР, який відбувся на Гальському водосховищі в Абхазії. У квітні 1986-го на Кубку СССР в Одесі Олександр здобув перемогу одразу в трьох дисциплінах – 500 м сам і у двійці з білорусом Віктором Ренейським на 500 і 1000 м.

Завдяки низці вдалих виступів Олександр Калиниченко і Віктор Ренейський здобули право виступати на чемпіонаті світу в канадському Монреалі, де здобули срібну медаль на байдарці-двійці на дистанції 500 метрів. Також вони стартували на дистанції 1000 метрів, але у вирішальному заїзді фінішували дев’ятими.

Незважаючи на позитивні результати, у наступних сезонах дует з Калиниченка з Ренейським розпався. Білорус почав виступати в парі з молдаванином Миколою Журавським і на Олімпійських іграх у Сеулі став з ним дворазовим олімпійським чемпіоном. Калиниченко натомість1987 року здобув перемогу на чемпіонаті СССР на дистанції 10000 метрів, проте на великих міжнародних регатах уже не виступав.

Після розпаду СССР Калиниченко виступав за національну команду України, зокрема представляв країну на чемпіонаті світу-1993 в Копенгагені, де у складі чотиримісного каное, куди увійшли також Віктор Добротворський, Сергій Осадчий та Андрій Балабанов, виграв на кілометровій дистанції бронзову медаль.

Завершивши кар'єру професійного спортовця, Олександр виступав ветеранських та аматорських змаганнях. Так, у 2010 році виступив на чемпіонаті світу з драгонботу в угорському Сеґеді, де у віковій категорії 40+ став срібним призером на дистанції 200 метрів та бронзовим призером на дистанції 2000 метрів.

Закінчивши Київський державний інститут фізичної культури, Олександр Калиниченко багато років працював тренером.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року Олександр добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Він боронив Батьківщину, починаючи з Київщини, згодом боронив Бахмут на Донеччині (за що був нагороджений медаллю «За оборону Бахмута»). Надалі Олександр боронив Україну на Куп’янському напрямку, а з листопада 2023 року – на Запорізькому. 30 листопада 2023 року, після того, як вирушив на бойове завдання, Калиниченко перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався зниклим безвісти. Усі вірили в його порятунок, понад півтора року тривали пошуки через офіційні й волонтерські канали. На жаль, у підсумку підтвердилася загибель Олександра.

Вдома на нього чекали дружина, донька, син, брат.

Читайте також:

Схилимо голови. Чемпіон з веслувального слалому загинув під Бахмутом