В'ячеслав ГРОЗНИЙ: «У фіналі Ліги чемпіонів усе вирішить серія пенальті»

У фіналі Ліги чемпіонів зустрінуться італійський «Інтер» і французький ПСЖ, які в 1/2-й обіграли іспанську «Барселону» та англійський «Арсенал» відповідно.

У Лізі Європи у вирішальному матчі зійдуться англійські команди «Тоттенхем» і «Манчестер Юнайтед», а в Лізі конференцій за головний приз посперечаються іспанський «Бетіс» і англійський «Челсі».

Про півфінальні поєдинки турнірів і прийдешні фінали Sport.ua розповів авторитетний вітчизняний фахівець В'ячеслав Грозний.

Ліга чемпіонів

Барселона – Интер (3:3, 3:4)

«Я спробую проаналізувати з холодною головою, хоча відійти від такого протистояння дуже складно, оскільки я шанувальник філософії «Барселони». Я дивлюся всі матчі цієї команди ще з часів Хосепа Гвардіоли.

З приходом на пост головного тренера Ганса-Дітера Фліка каталонці продовжують розвиватися. У команді багато молодих футболістів, і порівняно з «Інтером», вони тільки набираються досвіду.

При цьому я не пам'ятаю, щоб команда в півфіналі Ліги чемпіонів забила шість м'ячів і не пройшла до фіналу. В обох матчах володіння м'ячем іспанської команди було 72%, удвічі більша кількість ударів у площину воріт...

Причини поразки «Барселони» банальні: низька реалізація і прості помилки в обороні, і знову це багато в чому через брак досвіду молодих футболістів. Втім, не варто забувати і про гравців італійської команди. Класним у двох матчах був Дензел Дюмфріс, не кажучи вже про Янна Зомммера, який став, напевно, героєм протистояння.

На мій погляд, іспанці мали перемогти, виходячи з усіх міркувань, але футбол часто буває непередбачуваним. «Барселона» емоційно була кращою, а «Інтер» більш організованим і надійним. Вони знали, чого хочуть. Завдяки класній середній лінії, де діють такі виконавці, як Ніколо Барела, Хакан Чалханоглу та Генріх Мхітарян, італійці зуміли нав'язати свій футбол.

А ось «Барсі», на мій погляд, явно не вистачило Роберта Левандовського. Упевнений, що він би десь проткнув м'яч у ворота. Ферран Торрес у другому матчі провалив гру. До речі, до забитого м'яча я і Рафінью не бачив. Та й травми підкосили іспанців, у яких, крім польського нападника, у лазареті були Алехандро Бальде і Жюль Кюнде.

Італійці розуміли, що у суперника на флангах оборони грають не основні футболісти, тому туди і тиснули, що дало результат. Але якби Араухо в третьому пропущеному м'ячі зайняв правильну позицію, то додаткового часу не було б. Хоча не можна сказати, що й «Інтер» не заслуговував на перемогу».

Арсенал – ПСЖ (0:1, 1:2)

«На мій погляд, «Арсенал» у нинішньому сезоні мав мету досягти успіху на всіх фронтах. Кожен тренер такого б захотів. І це нормально, адже в «канонірів» було два рівноцінних склади. Вони довгий час складали конкуренцію «Ліверпулю» в боротьбі за перше місце в АПЛ. І вони успішно виступали в Лізі чемпіонів. Про силу цієї команди говорив навіть той факт, що «Арсенал» пройшов «Реал» без номінальних нападників. Але коли пішло багато травм серед основних футболістів, машина почала давати збої. Особливо це почало позначатися, коли вибув з ладу захисник Магальяйнс Габріел. На ньому були всі стандарти. І статистка говорить, що «Арсенал» став набагато менше забивати після цього компонента гри. Давно травмовані Кай Хаверц, Габріел Жезус. Перший матч проти ПСЖ пропускав Томас Парті, а Мікеля Меріно довелося з півзахисту опускати в центр оборони.

Зазначу, що в першому поєдинку «Арсенал» не повинен був програвати, але реалізація англійців, що вдома, що на виїзді залишала бажати кращого. При цьому, хто думав, що Джанлуїджі Доннарумма буде все тягнути.

ПСЖ діяв раціонально. Їм не потрібен був контроль м'яча. Команда Луїса Енріке класно вміє переходити з оборони в атаку, маючи у своєму складі групу реактивних виконавців, таких, як Хвіча Кварацхелія, Осман Дембеле, Бредлі Барколя, Десір Дуе. У них навіть перебір групи атаки, тому вони без проблем могли посилювати гру, чого не скажеш про «Арсенал».

Вважаю, що в Лондоні закономірним підсумком мала бути нічия. А в паризькому матчі господарі виявилися свіжішими. Чому? Та тому що знову ж таки, через травми тільки Мікель Артета не дав відпочити своїм основним футболістам у чемпіонаті, оскільки команда почала втрачати очки в АПЛ і вже на хвості «Манчестер Сіті», «Ньюкасл», «Челсі»...»

Фінал. Інтер – ПСЖ

«Одразу хочу обмовитися, що до цього поєдинку, як і до фіналу Ліги Європи та Ліги конференцій, ще є час. І хто, в якому стані, особливо кадровому, підійде до вирішального матчу, той і матиме перевагу.

Це дві дисципліновані команди, яких не цікавить контроль м'яча. В обох суперників, як я вже казав, дуже сильна група атаки. Їм важливо втягнути суперника в позиційну атаку, а потім перехопити м'яч і як пружина вистрілити в контратаці. Перший гол «Інтера» в матчі-відповіді з «Барселоною», красномовно підтверджує, як італійці вміють це робити. А ПСЖ має Вітіньо, який майстерно може спрямовувати швидку атаку.

Тому, враховуючи їхні сильні сторони, мені чомусь здається, що в цьому протистоянні все вирішиться в серії пенальті.

Ліга Європи

Атлетік – Манчестер Юнайтед (0:3, 1:4)

«Перед початком цього суперництва я, якщо чесно, думав, що до фіналу вийде «Атлетік», але непотрібна червона картка Вівіана призвела до того, що англійці здобули перевагу та сповна скористалися нею. Вважаю, що саме це вилучення багато в чому вплинуло на результат двоматчевого протистояння.

У матчы-відповіді іспанці першими повели в рахунку, потім мали підходи до воріт суперника, моменти... але коли «Атлетік» пропустив гол, усе було закінчено.

«Манчестер Юнайтед» провалив сезон в АПЛ і за такі результати Рубена Аморіма повинні були звільнити, але, мабуть, керівники клубу не захотіли платити наставнику пристойну неустойку. Що ж тепер у англійців є шанс врятувати сезон – виграти Лігу Європи і за рахунок цього пробитися до Ліги чемпіонів.

Але якщо бути об'єктивним, «МЮ» не заслуговує на це, вони діють незбалансовано, часом провалюючи поєдинки».

Тоттенхем – Буде-Глімт (3:1, 2:0)

«Норвежці вже зробили подвиг, пробившись до півфіналу Ліги Європи, їм вже можна аплодувати, враховуючи фінансові можливості клубу і все інше. «Тоттенхем» більш класна команда, що дозволяє їм із запасом обігравати таких опонентів, як «Буде-Глімт». Тут, по суті, нічого аналізувати. Перемога англійців виглядає закономірною».

Фінал. Манчестер Юнайтед – Тоттенхем

«Суперники дуже добре знають один одного. На даний момент вони сусіди по турнірній таблиці в чемпіонаті і тут знову виникає питання, в якому стані вони підійдуть до фіналу, який відбудеться 21 травня. Я не фанат «Манчестер Юнайтед», але поки саме їм віддаю перевагу в майбутньому англійському протистоянні».

Ліга конференцій

Юргорден – Челсі (1:4, 0:1)

«Чесно скажу, я ніяк не очікував побачити «Юргорден» у півфіналі Ліги конференцій, але шведи приємно здивували. «Челсі» ще давно до півфіналу був, мабуть, головним фаворитом Ліги конференцій. Але потрібно враховувати, що лондонці в АПЛ ведуть боротьбу за 2-ге - 7 місце. А ви самі розумієте, що таке Ліга чемпіонів, а що таке – Ліга конференцій.

Якщо лава запасних буде гідно змінювати основних виконавців, то у них все може вийти. У другій частині сезону підопічні Енцо Марескі помітно додали.

Бетіс – Фіорентина (2:1, 2:2)

«Челсі може виграти турнір, але їм заважатиме «Бетіс» (посміхається), маючи у своєму складі Антоні, Іско та інших сильних виконавців, а також дуже кваліфікованого наставника.

Специфіка нинішнього «Бетіса» в тому, що вони можуть вичавити максимум із матчу, який для них не дуже добре складається. Той самий матч-відповідь проти «Фіорентини» показав, як потрібно перемагати в додатковий час.

Хоча ще в першому матчі підопічні Мануеля Пеллегріні повинні були закривати питання щодо вихіду у фінал. Вважаю, що «Бетіс» по ділу став переможцем дуелі.

Фінал. Челсі – Бетіс

«У «Бетісі» досвідчений і кваліфікований тренер Мануель Пеллегріні, у той час, як у «Челсі» – молодий наставник і це може стати основоположним фактором у фінальному протистоянні. Обидві команди вміють грати у футбол, тому, гадаю, голи в цьому поєдинку обов’язково будуть, але перемогу я віддам іспанському колективу з різницею в один м'яч.

Сергей БОЙЧЕНКО