Як не стало людини дощу. 31 рік тому трагічно помер Айртон Сенна

1 травня 1994 року Формула 1 втратила не просто свого чемпіона – вона втратила душу епохи. Айртон Сенна, для багатьох – найвидатніший гонщик в історії автоспорту, загинув під час Гран-прі Сан-Марино. Цей день назавжди змінив ставлення до безпеки в гонках, а ім’я Сенни перетворилося на символ не лише спортивної майстерності, а й глибокої людської відданості справі. Минуло вже понад тридцять років, але спогади про ту страшну трагедію в Імолі й досі болять.

Його принцип «друге місце – це поразка» став життєвим кредо і показником підходу до боротьби на трасі. Але 1 травня 1994 року цей шлях обірвався – і разом із ним завершилася ціла ера в історії автоспорту.

Перехід у Вільямс і фатальний сезон

У 1994 році Сенна покинув Макларен після шести яскравих сезонів і приєднався до Вільямса – команди, яка щойно домінувала у чемпіонаті. Попри статус фаворита, його новий сезон розпочався драматично. У Бразилії Айртон взяв поул, лідирував, однак помилився, коли намагався повернути собі позицію у боротьбі з Міхаелем Шумахером, і зійшов. У наступній гонці в Японії стартував першим, але вилетів із траси після контакту на старті. Два етапи – і жодного очка.

Третя гонка сезону – Гран-прі Сан-Марино – перетворилася на справжній кошмар для Формули-1. У п’ятницю серйозної аварії зазнав Рубенс Барікелло, який після невдалого заїзду в поворот злетів у повітря. Хоча травми виявилися не смертельними, удар виглядав жахливо. Наступного дня ще страшніша трагедія сталася з австрійцем Роландом Ратценбергером: його болід на швидкості понад 300 км/год втратив заднє антикрило, і пілот врізався у стіну. Смерть наступила майже миттєво. Формула-1 втратила гонщика вперше за 12 років.

Сенна був приголомшений. Він ініціював зустріч пілотів для обговорення безпеки, на якій виглядав глибоко схвильованим і розгубленим. Очевидці пізніше згадували: Айртон ніби відчував, що щось станеться.

У неділю Сенна знову стартував із поулу. Проте вже на сьомому колі його болід на повній швидкості вилетів із траси в повороті «Тамбурелло» і врізався у бетонну стіну. Удар прийшовся під кутом, болід розлетівся на частини. Сенну терміново евакуювали гелікоптером до шпиталю в Болоньї, але пошкодження мозку були несумісні з життям.

Пізніше стало відомо: під гоночним комбінезоном Сенна мав із собою австрійський прапор. Він планував підняти його після фінішу – на честь Ратценбергера.

Національна втрата

Новина про смерть Сенни сколихнула увесь світ. У Бразилії було оголошено триденну жалобу, а в Сан-Паулу на похорон зібралися мільйони. Формула-1 змінилася назавжди: смерть Айртона стала болючим, але переломним моментом для безпеки спорту.

Сенна залишився не лише чемпіоном, а й символом емоцій, сміливості та відданості справі. Людина, яка намагалася змінити Формулу-1 – і врешті ціною власного життя дійсно її змінила.

Читайте також:

День вшанування Ратценбергера. Перша смерть у Ф1 за 11 років, перед Сенною