Схилимо голови. Кривбас у серці, робота в шахті і смерть у Бахмуті

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує загиблого два роки тому, 2 квітня 2023-го фаната криворізького «Кривбаса», шахтаря за професією Владислав Кучму.

Фактично, в цього хлопця було лише дитинство, футбол у ньому, фанатська трибуна і війна, яка для Влада почалася з 2016-го. Спокійне, розважене життя, мрії про сім’ю в цього юнака забрали, змусивши рано подорослішати і стати воїном, москалі.

Життєвий шлях

Владислав Кучма народився 11 лютого 1994 року в Кривому Розі на Січеславщині. Закінчивши загальноосвітню школу №31, хлопець продовжив навчання в Криворізькому гірничо-металургійному ліцеї.

Після здобуття освіти Владислав з 20 років працював на підприємстві «АрселорМіттал». Там обіймав посаду в шахтоуправлінні, був гірником очисного забою. Хотів подорожувати, а прийде час – створити сім’ю. Пізніше, вже перебуваючи з 2016-го у війську, хлопець у паузах між участю в бойових діях продовжував працювати гірником. Попри важку працю на шахті, Влад свідомо пішов туди. Він завжди хотів бути шахтарем, як і його мама, яка завжди була для нього прикладом в житті.

Коли виникала вільна хвилина, хлопець дуже полюбляв рибалку. Ще з дитинства бігав з вудкою на річку, яка була поряд, а вже в дорослому житті їздив рибалити з друзями.

Слід у спорті

За спогадами друзів дитинства, Владислав любив футбол з юних років, коли ще грав на шкільному стадіоні. Потім займався в секції «Гірника». В третьому класі вступав до спортивної школи при «Кривбасі», але відбору не пройшов.

За інформацією сайту «Трибуна героїв», ходити на матчі «Кривбаса» Владислав почав з 2006-го, а ще через три роки, будучи дев’ятикласником, став відвідувати фанатський сектор. В довоєнний час здійснював виїзди разом з колективом The Company в Одесу, Харків та нині окупований Луганськ. Одеса і Харків були улюбленими виїздами Влада. А ось спроба провести «трійник» Харків – Луганськ – Кропивницький виявилася невдалою та завершилась на етапі поїздки автостопом до Луганська.

Інша історія сталася на виїзді до Одеси, коли криворізькі фанати сильно шуміли і хтось викликав тоді ще міліцію. Сталася сутичка, а на ранок на вокзалі хлопців вже очікував «беркут». Та розділившись на «двійки», Владислав та друзі змогли непоміченими вийти через інші вагони.

Фанатом Влад став тому, що любив футбол та клуб рідного міста, за який хотів грати з дитинства, за який вболівав зі шкільної парти. Друзі завжди вважали хлопця душею компанії, він був добрим, веселим і сміливим.

Служба у війську

В 2016-му Владислав пішов на військову службу в складі одного з підрозділів Національної гвардії. Вже тоді, 23-річним, він був учасником бойових дій. В 2017-му – на Луганщині. В 2021-му продовжив боротьбу з москалями у Луганській області в складі 24-ї ОМБр.

З початком повномасштабної війни Владислав Кучма був мобілізований у травні 2022-го в Харківську ТРО, отримав позивний «Обжора». Брав участь у звільнені населеного пункту Борщова на Харківщині. Згодом увійшов до складу 3-ї ОШБР. За спогадами побратимів, Владислав завжди погоджувався на завдання будь-якої складності. Завжди хотів бути поряд із побратимами та нищити ворога.

Загибель

Владислав Кучма загинув 2 квітня 2023 року в боях за Бахмут на Донеччині. Потрапивши в оточення разом з побратимами, отримав кульове поранення і, на жаль, шансів вижити не мав. Друзі згадують, що перед останнім завданням «Обжора», як завжди, усміхався та жартував. Мав бойовий настрій. Сказав тоді: «Бахмут – це або 200, або 300. Іншого не буде».

Вшанування

Похований Владислав 8 квітня 2023-го на Центральному кладовищі Кривого Рога в секторі почесних поховань. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 17 лютого 2024-го відбулося відкриття пам’ятної дошки Владиславу Кучмі на будівлі школи №31.

Читайте також:

Кубок нескорених. Відбувся турнір на честь загиблого на Азовсталі героя