Дмитро ПІДРУЧНИЙ – про чоловічу естафету: «Суперники сьогодні дали шанс»

Капітан збірної України з біатлону Дмитро Підручний поділився враженнями після третього місця в чоловічій естафеті на сьомому етапі Кубка світу в чеському містечку Нове Место. Спортсмен стартував на четвертому етапі та використав два додаткових патрони.

– Неймовірний виступ, Дмитре, дякую! Нічого не можна негативного сказати про ваш етап, про те, що сьогодні не вийшло, але, знаючи ваш перфекціонізм, мабуть, якісь помилки ви все ж відзначили?

– Звичайно ж, це – стрільба. Там були помилки, втім, враховуючи погодні умови, те, скільки команд заходили на кола штрафу, то я справився майже на відмінно. Намагався чітко стріляти, на жаль, на стійці трохи поспішив. Можна було і з п’яти закрити все, та радий, що швидко першим додатковим влучив. Це, звісно, була не ідеальна стрільба, та я радий. Що в таких погодних умовах ми змогли впоратися з цим.

– Вже на першому колі ви підпустили до себе суперників, не стали добавляти швидкості, тож на лежку прийшли групою, це була ваша тактика?

– Я просто старався їхати у своєму режимі, а суперники не так вже й далеко були, я розумів, що німець досить сильний хлопець і може мене догнати. Тож вирішив спочатку працювати у своєму оптимальному режимі, щоб зберегти сили і для останнього кола, і для стрільби. Тому я працював не форсуючи події, розумів і те, що багато чого буде вирішуватись саме на стрільбі. На друге коло ми вийшли з німцем поряд, а позаду був австрієць, то він практично одразу ж відпав від нас. Хорн задавав добрий темп, але для мене він був оптимальним. Потім він пропустив мене вперед, і я вже до рубежу вів групу.

– Прокоментуйте останнє коло, адже вийшли на нього з дуже швидким суперником.

– Коли виходив з вогневого, озирнувся і побачив, що німець також закрив всі мішені. Знав, що з ним буде дуже важко боротися, на якусь секунду навіть подумав, що програю. Але потім побачив, що він не одразу у мене за спиною і спробував не підпустити його. Тому що, якщо підпущу, то вже на самому фініші буде набагато важче з ним розбиратися. Тому я одразу ж включив максимальну швидкість, яку тільки міг. І терпів стільки, скільки міг. Мені потім кричали, що у мене чотири секунди, потім – вісім, зрозумів, що можу відірватися, додавав ще. А вже після фінішного підйому побачив, що німець дуже далеко, і вже просто доїжджав. З німцем важко було боротися, та сьогодні я був в хорошій формі.

– Розкажіть про свої відчуття після естафети.

– Емоції мене просто переповнюють, не так вже й часто ми заїжджаємо на подіуми. А особливо, коли це чоловіча естафета, це багато значить і для мене, і для команди. Це результат нашої важкої праці. Так, суперники сьогодні дали шанс, та ми цим шансом зуміли скористуватися. І треба бути професіоналами, щоб використати такий шанс.

– Мабуть багаточисельні українські вболівальники вважають, що саме вони надали вам сил на такий неймовірний результат. Чи є у цьому своя частинка правди?

– Думаю, що так. Сьогодні було дуже багато українських вболівальників, і це приємно. Чи не на кожному метрі траси чуєш слова підтримки, бачиш українські прапори, це надихає і тобі хочеться показати максимально хороший результат.