Всеволод ТОЛСТУШКО: «В Одесі лід у формі хвиль. Це відчувається»

Для п'ятиразового чемпіонату України 31-річного Всеволода Толстушка сьогоднішнє протистояння: «Сокіл» – «Кременчук» не просто звичайна гра, а справжнісіньке дербі, оскільки оборонець киян провів у формі «Кременчука» цілих п'ять сезонів і ставав із командою з Полтавської області чемпіоном єдиний раз в історії. Про те, які передчуття у хокеїста перед очною сутичкою у Києві та хто головний претендент на золото чемпіонату України, Толстушко розповів в ексклюзивному інтерв'ю сайту Sport.ua

– Всеволоде, попередній матч чемпіонату України «Сокіл» програв «Шторму» з непристойним рахунком 1:6 і перервав свою 9-матчеву переможну серію. Розібралися, що спричинило невдачу?
– Звичайно, ми розібрали поєдинок та епізоди, які призвели до пропущених голів. Знаєте, іноді навіть добре відчути на собі «холодний душ», тим більше перед березневим плей-оф. Якщо зробити правильні висновки, гадаю, такі повчальні поразки підуть нам на користь.

– Нападник «Сокола» Віктор Захаров у флеш-інтерв'ю у перерві попереднього матчу промовив фразу про «прекрасний лід» в Одесі. А як вам сподобалася якість льоду у місті біля моря?
– Залишає бажати кращого... Сподіваюся, адміністрація «Шторму» та Палацу спорту в Одесі почує хокеїстів різних команд і вирішить питання з шорсткістю льодової поверхні. Не знаю, правда це чи ні, але я чув, що крига в Одесі залита на пісок, через що поверхня майданчика шорстка, як наждачний папір. Ти це прямо відчуваєш. Плюс він нерівний: десь йде хвилями вище чи нижче. Або «під гірку» котиш, або вниз «з гори» (посміхається). До того ж, якщо він переморожений і під завісу періоду було багато різких поворотів та віражів, то в деяких місцях він стає крихким і можуть утворюватися канави. Дуже специфічна крига.

– Як то кажуть, удома і рідні стіни допомагають...
– Зрозуміло, що всі команди плюс/мінус у рівних умовах на майданчику і загалом можна підлаштуватися, поміняти систему ведення гри, проте для цього потрібно частіше, ніж тричі на рік, виступати там. Втім, у тих умовах, в яких ми всі перебуваємо в Україні, дякую і тому, що маємо у нашому хокеї.

– Якщо винести за дужки київський Палац спорту, де цього сезону немає хокею, яка арена для вас найкомфортніша в Україні?
– Де ти тренуєшся постійно, до тієї і звикаєш. А що стосується комфорту, то мені більше за інших подобається ковзанка у Білій Церкві, бо там стандартні розміри майданчика (60 на 30 метрів), хороша якість льоду, відповідна температура на арені. У принципі, на кременчуцькому «Айсберзі» після реконструкції теж затишно, непоганий лід, проте якщо там повні трибуни, на льоду вирує пристрасть, як у фіналі плей-оф, то може ставати погано гравцям від нестачі кисню. Можуть виникати запаморочення, і фізично ти не дуже чудово почуваєшся. Я з цим стикався. І не я один. Це не нова історія.

– Давайте до сьогоднішнього класичного дербі останніх років: «Сокіл» – «Кременчук». Тричі у п'яти матчах цього сезону фіксувався рахунок 4:3. Чи буде багато голів і цього разу?
– Як захисник можу сказати, що ми у своїй зоні відповідальності намагатимемося грати «на нуль», щоб не пропустити. А наші нападаючі вміють створювати моменти, які потрібно реалізувати. Це і є ключем до успіху.

– У чому сила «Кременчука»?
– У них гарний воротар. Навіть два. Збалансовані всі лінії нападу та фірмовий активний силовий стиль гри. Це їхня зброя.

– Не можна не звернути увагу, що у команді Андрія Срюбка виступає найкращий хокеїст України минулого року – Віталій Лялька.
– Він капітан, справжній лідер своєї команди, і проти таких майстрів потрібно весь матч тримати фокус уваги. Проте ми виходимо на лід не лише проти одного Ляльки, а й проти всієї команди суперника. Невипадково всі п'ять очних матчів у сезоні вийшли «близькими», з перевагою в одну-дві шайби. Це сильний та гідний суперник.

– Чи хотіли б, щоб саме «Кременчук» був вашим суперником у півфіналі плей-оф?
– Ми виграли у «Кременчука» чотири з п'яти очних матчів цього сезону, але це не суперактуальне питання! Для нас важливіше, щоб ми фінішували першими в регулярному чемпіонаті та розпочинали плей-оф на своєму майданчику. Це гарний привілей (посміхається).

– Хто головний претендент на чемпіонство у 2025 році?
– «Сокіл». Ми чинні чемпіони останніх трьох років та інших думок у мене з цього приводу не може бути.

– Як вважаєте, хто з хокеїстів «Сокола» досяг значного прогресу в ході цього сезону?
– Насправді, у «Соколі» усі хокеїсти додають: хтось більше, а хтось менше. Наш коуч Олег Леонідович (Шафаренко. – Прим.авт.) щосили намагається пояснювати нюанси гри, а це дуже важко і важливо для розуміння хокею... У нас тренувальний процес максимально наближений до умов офіційного матчу, але більшого прогресу, мені здається, досягли молоді хокеїсти, які піддаються навчанню.

– У вас вражаюча професійна кар'єра за плечима та величезний досвід роботи з багатьма тренерами. Що здивувало у роботі Олега Шафаренка?
– Повернення до знаменитих «сходів» на літніх зборах у районі Бабиного Яру. Це всебічне навантаження на руки, ноги, витривалість. Вся складність у тому, що ці вправи потрібно робити під гору та з мінімальними інтервалами для перепочинку. Пам'ятаю, як ці ж сходинки я проходив ще в дитинстві, коли виступав за «Сокіл»-93 у тренера Андрія Уткіна.

– Задоволений тим, як складається ваша кар'єра в «Соколі»?
– У нас командний вид спорту та головне для мене – це командний успіх! Я не женуся за очками чи голами, щоб отримати індивідуальне зізнання. Важливо, що ми перемагаємо, йдемо на першому місці, тому є рух нагору та позитив. А по собі відчуваю, що прогресую в деяких компонентах за два роки спільної роботи з Олегом Шафаренком, тому, зрозуміло, задоволений своїм становищем у «Соколі».

– За ким із українських легіонерів на міжнародній арені стежите з особливою увагою?
– За Ігорем Мережком у Чехії та Олексієм Вороною у Польщі. Радію за хлопців, коли у них справи складаються успішно.

– Цікаво, кому віддав свій голос Всеволод Толстушко у голосуванні за найкращого хокеїста 2024 року?
– На той момент, здається, за оборонця збірної України та «Пльзеня» Ігоря Мережка. Те, що людина отримала у міжсезоння контракт у такій сильній лізі, як чеська екстраліга, говорить багато про що для мене.

– Самі бажаєте у майбутньому виступати в Європі?
– Тільки, якщо це буде сильніша за лігу, ніж українська. Буде цікава пропозиція з перспективою прогресу – обов'язково розгляну.