Барбоса – новий чемпіон. Далі – Теофімо?

15 лютого в Манчестері, Велика Британія, відбувся поєдинок за звання тимчасового чемпіона світу WBO в першій напівсередній ваговій категорії між 31-річним британцем Джеком Кеттероллом (30–2, 13 КО) й 33-річним американцем Арнольдом Барбосою (32–0, 11 КО). Пояс, який стояв на кону, мав змогу вивести переможця на повноцінне титульне протистояння вже наступного поєдинку.

Склалось усе сумно, могло б набагато краще. Проте переможець отримав пояс заслужено. Чи ні?

Це було нецікаве протистояння. Проте Кеттеролл продовжує збирати арени

Є боксери, яких дивитися важко. Зрозуміло, що це – хороший бокс. Іноді навіть дуже хороший. Однак, коли стоїть вибір між сном і повтором чи трансляцією наживо, завжди обирається перше.

Наприклад, таким є Шакур Стівенсон. Ніхто не скаже, що американський чемпіон WBC у легкій вазі – поганий боксер. Хіба що його суперники, які просто хочуть його зачепити. Водночас у фанатів не з’являється великого бажання увімкнути телевізор чи прийти на арену, коли вони чують ім’я Стівенсона. Деякі навіть йшли з арени в рідному місті Шакура, бо їм було не цікаво.

Проте все ж американець – це елітний клас боксу. Безумовно, сильний боксер, який може домогтися всього. Можливо, навіть побити Джервонту Девіса. Й точно знайти суперника, який продасть їхнє протистояння.

Джек Кеттеролл – ще сумніший персонаж. Начебто його поєдинки проти Джоша Тейлора були чудовими. Як й офіційні події: вони там і бились, і штовхались. А Реджиса Прогрейса Джек узагалі й відправляв у нокдаун, і сам побував у такому. Красиво. Буцімто. Проте не дуже.

Фактично це все епізоди, а от у загальній картинці все спокійно, раціонально, зрозуміло. Без особливих емоцій, але з результатом. І британці продовжують ходити на цей бокс.

Двобій проти Арнольда Барбоси не гарантував відкритої бійки. Обидва бійці закриті, намагаються тримати дистанцію, відповідати лише короткими контрвипадами. Стилістично нічого з цього не натякає на дике шоу. Його й не сталося. Не можна сказати, що бійці не старались або нічого не робили в ринзі. Взагалі, ні. Наприклад, Кеттеролл заповзявся ловити суперника на контрдіях і коротких випадах. Причому не бігав рингом, а тримав дистанцію, коротко відповідав. Іноді прилітало дуже смачно та міцно.

Барбоса ж після стартових сумбурних хвилин знайшов відстань, з якої можна атакувати суперника. Почав тиснути, бити силовими, різати кути, намагатися забрати епізоди завдяки активності біля канатів. Проте питання тут у тому, що в своїй масі всього цього було замало. Кожен епізод закінчувався кількома влучаннями. Й усе. Точний контрпанч від Кеттеролла не розвивався в атаку. Джек влучав – і добре, на цьому досить.

Хлопці боксували один з одним, і це не було цікаво настільки, що можна виокремити багато епізодів. Головний – нокдаун Барбоси в 10-му раунді, який не зарахували. Ситуація суперечлива, Кеттеролл усе ж таки бив опонента перед падінням. Проте чи впав він саме від удару? Чи від того, що зачепився за суперника?

У будь-якому разі на Барбосу це не вплинуло, бо йому до пасиву нокдаун не зарахували. А от Кеттеролла це б урятувало від поразки. Проте не врятувало. Та й чи заслужив він?

Джек зробив гарну роботу, але недостатню. Він сподівався все ж упіймати суперника й ловив. Однак снаги удару виявилось недостатньо, щоб завалити суперника. А перебоксувати не виходило: Арнольд Барбоса й швидкий, і довгорукий. Тут спробуй підберись.

Тож, поразка радше за ділом, ніж ні.

Що тепер?

Якимось чином Кеттеролл продає арени. Продав цього разу, зробить це ще раз. Тим паче, йому всього 31 рік. Ще встигне й повернутись, і навіть за титул побоксувати. Можливо, й чемпіоном стати. Так, не найцікавішим, але яка різниця особисто для британця?

Барбоса має право претендувати на Теофімо Лопеса. Проте той хоче поєдинок проти Річардсона Хітчінса, щоб спробувати мати два пояси та виходити на Джарона Енніса як об’єднаний чемпіон.

Водночас варіант Арнольда відкидати не варто, бо Хітчінс поки не квапиться підписувати документи. Проте віриться в це не дуже. Теофімо дуже сильно орієнтований на гроші, а тут він не заробить багато, натомість ризики – серйозні. Тож Арнольду Барбосі потрібно чекати. Подивитися, що робитиме Теофімо та що це йому принесе. Можливо, навіть зміну статусу. А вже по тому вирішувати, що робити далі й із ким.

Проте з технікою і терплячістю Барбоси будь-який суперник ризикує.