Денис ЛУКАШОВ: «Шанси на вихід хоч і невеликі, але вони є»

35-річний гравець збірної України Денис Лукашов розповів про своє повернення до національної команди та поділився очікуваннями від заключних матчів відбору на Євробаскет-2025 проти Словенії та Португалії.

– Наскільки важливо для тебе повернутися до збірної після того, як не грав у попередніх матчах?

– Виклик до збірної дуже важливий для мене, адже я пропустив два попередні вікна. Спочатку через травму, після якої я довго відновлювався, а восени пізно знайшов клуб і був не в формі, щоб допомогти збірній.

Я завжди казав, що матчі за збірну викликають у мене особливі почуття. Ми тут граємо не за зарплатню, і для мене велика честь представляти нашу країну, адже ми граємо за наш прапор та за всіх українців. Це особливо важливо в цей важкий для країни час.

Чесно скажу, я очікував цього виклику і вдячний тренеру, що він запросив мене допомогти команді. У певній мірі, це, як на мене, визнання того, що я залишив якийсь слід у збірній та зробив щось для нашої країни.

– Чи несподіваним для тебе стало повернення Айнарса Багатскіса? Як може змінитися гра збірної під його керівництвом?

– Так, це призначення було несподіваним, адже я був впевнений, що Віталій Степановський закінчить кваліфікацію. Але Федерація прийняла інше рішення, і повернення Айнарса, як мені здається, було найбільш логічним рішенням, адже він добре знає хлопців та їхні можливості. Ми довгий час працювали разом, до того ж він працював в Україні і добре знайомий з нашим баскетболом.

Я не очікую якихось кардинальних змін, адже часу на підготовку буде дуже мало. Можливо, влітку буде більше суттєвих змін. Але це буде пізніше, і тоді все залежатиме від складу, який збереться.

– Як вважаєш, чого не вистачило нам у матчах з Ізраїлем, щоб здобути хоча б одну перемогу?

– Я, звичайно, дивився всі матчі збірної України, починаючи з першої гри проти Словенії й завершуючи останньою грою проти Ізраїлю. Було видно, що у хлопців було величезне бажання битися в кожному матчі, але нам постійно чогось не вистачало наприкінці гри, особливо це було помітно за пропущеними триочковими на останніх секундах володіння проти Португалії.

– Проти Ізраїлю було таке враження, наче хлопці могли випасти буквально на секунду, і нас моментально за це карали.

Мені здається, що була певна скутість в атаці, команда не виглядала досить розслабленою. Серйозних висновків я робити не можу, адже мене там не було, але як фактор, який кидався в очі, я б виділив відсутність другого центрового на заміну Артему Пустовому, який, в свою чергу, віддавав дуже багато сил у кожному матчі.

– Як оцінюєш наші шанси на вихід, враховуючи теперішній розклад у групі та вже оголошені склади команд?

– Об’єктивно, на даний момент у нас невеликі шанси на вихід із групи. Але вони є, і тому у нас є два матчі, в яких треба віддати всі сили. Це буде нелегко, адже навіть попри те, що у словенців буде не найоптимальніший склад, гравці, які приїдуть, матимуть шанс проявити себе та будуть дуже мотивованими.

Щодо Португалії, тут немає про що говорити — у них є чудова можливість вийти на чемпіонат Європи. Треба виграти один матч, і вони, як і ми, битимуться за цю перемогу. Нам не потрібно дивитися на інші результати, а налаштовуватися тільки на свої матчі.

У нас немає права на помилку в цих матчах, тому єдиним ключем до перемоги має стати дуже агресивна гра в захисті, а в нападі ми з перших секунд маємо показати суперникам, що нас влаштує тільки перемога.

– У якій формі ти перебуваєш перед ігровим вікном? Яку роль бачиш у збірній у майбутніх матчах?

– Мені зараз важко дати об’єктивну оцінку, адже наприкінці січня я отримав пошкодження в матчі чемпіонату Косова, внаслідок чого пропустив одну гру та витратив певний час на відновлення. Але минулого тижня я повернувся до командних тренувань у повному контакті й сподіваюся, що це не позначиться на матчах за збірну.

Я не думаю, що моя роль якось зміниться порівняно з минулими викликами — я буду старатися бути максимально ефективним та давати необхідну енергію в кожному моменті на обох кінцях майданчика.