Кейшон Девіс зруйнував Берінчика. Це було боляче

У ніч на 15 лютого в Нью-Йорку, на арені Madison Square Garden Theater відбувся поєдинок 36-річного українця Дениса Берінчика (19–1, 9 КО) й 25-річного американця Кейшона Девіса (13–0, 9 КО). Поєдинок, в якому були надії на Дениса, але всі розуміли, що шансів не дуже багато. А в ринзі їх виявилося навіть менше, ніж видавалося попервах.

Кейшон Девіс – швидкий, жорсткий та однозначно кращий за суперника. Хай як шкода…

На що до бою розраховували ми – люди, що підтримували Дениса Берінчика? Розбираючись із головними аргументами на користь його можливого успіху, можна було виокремити кілька. Перший – досвід. Про це казали всюди й усі – навіть на телебаченні.

Питання, як направду, суперечливе. З одного боку, в суперників схожа кількість боїв, але концентрація хорошої опозиції різна. Зрозуміти, чи справді ті бої та бійки у Броварах були кращими за протистояння Кейшона зі своїми суперниками, складно. Аматорський досвід у них взагалі ідентичний: обидва були срібними призерами Олімпіади. Якщо казати про досвід складних випробувань – тут так, перевага Дениса. Проте чи перевага це в 36 років проти такого молодого та водночас швидкого суперника?

Незручність. Так, Денис не може бути зручним опонентом для більшості бійців. Усі ці зміни стійок, темпу, рухи в різні боки. Він нестандартний, кострубатий, під нього складно підлаштуватися. Проте й стиль Кейшона не був зручним для Дениса. Це така собі протилежність стилю Берінчика – чіткість, жорсткість, технічність і розумність у роботі, які видно всім. Техніку Дениса все ж багато фанатів не розуміє взагалі.

Робота ніг. Вона не краща, ніж у Кейшона, просто інша. Рухливий Денис мав би теоретично створювати опоненту проблеми завдяки цьому, змушувати не діставати себе, крутитися за спину або ж на живіт суперника.

Можна сказати, що це все. Габарити українець має менші. Сили удару особливої не має. Берінчик – не найшвидший боксер у світі й навіть у цій парі. Тобто перемогу мав би забирати винятково через роботу ніг і високу здатність працювати. Та на що та здатність, якщо працювати не дають?

Кейшон Девіс не давав Берінчику робити нічого. В першому раунді виявилося, що він настільки сильний, що може буквально бороти суперника в клінчі. Коли це востаннє Денис так багато падав від боротьби? Можливо, ще під час підготовки до Олімпіади-2012, коли чи якщо спарингував з умовним Гвоздиком.

У 2-му раунді виявилося, що швидкості й таймінгу Кейшона вистачає, щоб вправно бити суперника. Й зміна стійки не дивує, бо розмаху рук вистачає, щоб не підпускати Дениса до себе. Далі – то лише справа техніки. З 3-го раунду Денис Берінчик пішов із розбитим носом, з 4-го – пішов у завершення бою. Девіс бив і бив у тулуб за командою тренера. Опісля подвоював удари за підказкою Теренса Кроуфорда. В результаті, переміг достроково саме такими ударами. Український чемпіон не зміг піднятися до кінця відрахунку рефері.

Насправді, нічого дивного. Десь глибоко в душі навіть найбільші фанати Дениса Берінчика розуміли, що він, найпевніш, програє. Бо старший, бо не має козирів проти такого суперника. Була надія на конкурентніший бій, на проблеми для Девіса. Однак той виявився по-справжньому топовим боксером, нічого не скажеш.

Частина українських фанів почала моментально посипати голову попелом. Усе, мовляв, Берінчик не той. І взагалі все було ясно – лише говорив і понтувався, але програв першому ж серйозному супернику. Дивне вміння так швидко знецінювати своїх бійців і спортсменів!

Денис у попередньому поєдинку переміг чемпіона світу в трьох категоріях Емануеля Наваррете. Перед цим побив Івана Менді й Ентоні Їгіта. Якщо він такий поганий боксер, то як він це зробив? Так, програв Девісу, але й рівень Кейшона – окрема історія. Це справді топовий спортсмен, яких не так уже й багато.

Що тепер?

Ситуація туманна для обох, але через різні причини. Денис Берінчик програв нокаутом у титульному бою. Такі поєдинки не дають змоги лишатися дуже високо в рейтингах. Водночас усі пам’ятають його попередні перемоги, тож й низько він не впаде.

Якщо українець вирішить залишитись у боксі, потрібно шукати зручнішого суперника для повернення та хорошого гонорару. На щастя, легка вага повна хороших бійців. Проте чи залишатиметься Денис, як швидко відновиться і де битиметься – загадка.

Кейшон підтвердив, що є топовим легковаговиком. 14 боїв у нього пішло на те, щоб стати чемпіоном у цій категорії. В Оскара Де Ла Хої на це пішло так само 14 поєдинків, наприклад. У Василя Ломаченка – 12.

Найцікавіших варіантів два – Василь Ломаченко й Джервонта Девіс. В обох випадках є проблеми. Перший, можливо, піде на пенсію, другий має іншого промоутера, який не дуже ладнає з Бобом Арумом.
Також є варіант звестися вище – до першої напівсередньої категорії. Проте, враховуючи, що Девін Хейні, Раян Гарсія і Теофімо Лопес йтимуть звідти, цей варіант неочевидний. Варіанти для боїв залишаються, але не такі медійні.

В цьому рівнянні ніколи не слід забувати про Туркі Аль аш-Шейха. Він може знайти Кейшону й місце, й гонорар. Тим паче, що він працює з Теренсом Кроуфордом, з яким в одному залі тренується Девіс. Тож, малоймовірно, що американець залишиться без топового шоу.