БІЛОДІД: «Була мета – взяти медаль Олімпіади. Але у мене великі плани»

Українська дзюдоїстка Дар'я Білодід розповіла про підсумки 2024 року, свій виступ на Олімпіаді-2024 у Парижі та подальші плани:

«Не вважаю 2024 рік щасливим у моїй спортивній кар'єрі, тому що головна була ціль – це медаль з Олімпійських ігор. На жаль, мені не вдалося вибороти її. Звичайно, приємно, що я у новій ваговій категорії почала здобувати медалі, стала чемпіонкою Європи. Це все приємно, але все одно хотілося взяти медаль на Олімпіаді, тому, на жаль, сказати, що рік був вдалий, не можу. Так, але я завжди мріяла по максимуму. Я максималістка, і тому я завжди хочу більшого. Якщо виграла чемпіонат Європи – це класно, але я все одно прагну взяти золото на Олімпійських іграх, тому що це наймасштабніше змагання у нашому виді спорту. Тому, так, у мене таке мислення.

Чесно кажучи, дійсно важко тренуватися в складних умовах, тому що спортсменам і так важко через сильні навантаження, багато травм. А ще є зайвий стрес – це тривоги, сирени, ракети, і все це дуже непросто морально. Але все одно у нас на Олімпійських іграх досить непоганий результат. У нас є медалі. Тому українці, в принципі, – дуже сильний народ. Я думаю, ми здатні навіть в таких умовах виборювати медалі. Але це все одно непросто – це зайвий стрес. І, звичайно, хочу подякувати Збройним силам України за те, що взагалі ми маємо змогу тренуватися, готуватися і їздити на змагання.

Чесно кажучи, перший рік, коли почалась повномасштабна війна, уваги було багато, всі іноземці хотіли допомогти, розуміли, що в нас непроста ситуація. Зараз такого не відчуваю. Багато людей, мабуть, забули, як ми живемо, в якій ми ситуації, що у нас дійсно йде війна і люди помирають. Тому хотілося б все ж таки більше транслювати і показувати, що у нас не все так просто і нам важко. Щоб люди з різних країн це розуміли і намагалися допомогти, якщо можуть.

Завершення кар'єри? Чесно кажучи, не бачила таких новин і таких планів у мене не було. Поки я не закінчую спортивну кар'єру. І, звичайно, плани у мене завжди великі. Тому подивимося. Звичайно, перший рік після Олімпійських ігор – він такий більш плавний, напіввідпочинок, напівтренування, тому що морально дуже важко. Чотири роки готуватися до Олімпійських ігор – це дуже виснажує. Тому подивимося, як буде себе почувати моє здоров’я, чи зможу я ще чотири роки витримати. Думаю, це в процесі стане зрозуміло».

Читайте також:

ГУТЦАЙТ: «Це був наш спортивний фронт. Ми представляємо націю переможців»