Юрій ВЕРНИДУБ: «Кривбас залишиться у моєму серці назавжди»

Головний тренер криворізького «Кривбасу» Юрій Вернидуб відповів на актуальні запитання.

– Як можете оцінити поточний стан справ у «Кривбасі», зокрема місце в турнірній таблиці?

– Я вважаю, що зараз ми знаходимося на тому місці, на яке заслуговуємо, тому що старт видався не дуже вдалим, але протягом чемпіонату ми почали надолужувати згаяне, особливо в останніх турах. Ми потихеньку набираємо бали та рухаємось вперед.

– Що можете сказати стосовно прогресу Єгора Твердохліба та його гольову серію?

– Я його привітав, дуже радий і пишаюсь ним. За останні чотири матчі він забив шість голів. Це говорить про те, що він зараз перебуває у дуже добрій спортивній формі. Хочу побажати йому, щоб він на цьому не зупинявся і продовжував у тому ж дусі, досягав ще кращих результатів.

– Якщо згадувати минулий сезон, то вам вдалося обійти такі амбітні проєкти, як «Дніпро-1» та «Полісся». Який секрет успіху?

– Тут немає жодних секретів. У нас просто була ціль, до якої ми усі разом рухалися. Але коли ми вибороли бронзові медалі, то я сказав одразу, що виграти не так складно, як потім відстояти це місце. Тренерський штаб це прекрасно розуміє, думаю, що і гравці теж, буде нелегко. Але поки що минуло лише перше коло, попереду багато роботи. Подивимося, як ми підготуємось, дуже хотілося б підсилитися. Гадаю, що все буде добре.

– Що стосується підсилення, чи вже вирішено які саме позиції його потребують?

– Я, як і будь-який інший тренер, був би задоволений, якби підсилили всі позиції. Але в пріоритеті, я думаю, атакувальна лінія. Захист також, якщо говорити відверто, то ви ж бачите, хто у нас грає на позиції центральних захисників сьогодні. Але знову ж таки, добре, що хлопці взагалі грають, хоч і не на своїх позиціях та приносять гарні результати команді. Підсилюватися у будь-якому випадку потрібно, це не буде зайвим.

– Анонсовано приїзд нових легіонерів до «Кривбасу» з африканського напрямку. Наскільки вам комфортно працювати з ними? Наскільки важко вмовляти їх приїжджати до прифронтового міста?

– Я така людина, що ставлюся до усіх своїх футболістів однаково: хоч африканці, хоч європейці. Найголовніше, щоб хлопці виконували поставлені перед ними задачі, був порядок із дисципліною та тренуваннями. Але на мою думку, потрібна якась межа, важливо не переборщити з іноземцями. Треба, щоб грали свої хлопці, українці, а ще краще, якщо будуть грати власні вихованці. Але я вдячний хлопцям-легіонерам, які у нас є, які грають та викладаються на повну.

– 16 листопада «Кривбас» провів благодійний матч на підтримку ЗСУ. Розкажіть про це детальніше, чи все вдалося?

– Такі заходи стовідсотково треба проводити якнайчастіше. Ми просто готувалися з першою командою до своїх матчів у чемпіонаті, тому у цій грі мали змогу взяти участь лише ті, хто не був залучений у тренувальному процесі та молодь. Потім передивлявся запис, мені все сподобалось, вболівальникам також. Головне, що ми зібрали кошти для наших захисників, а це 75 тисяч гривень. Погодьтесь, непоганий результат.

– Ви вийшли на друге місце за кількістю матчів у «Кривбасі», обійшовши Юрія Максимова. Що це для вас значить? Яке місце у вашому житті посідає криворізький клуб?

– Я особливо не рахую скільки я там пропрацював. «Кривбас» залишиться в моєму серці назавжди. Класно, що у цей нелегкий час, я працюю в «Кривбасі» вже третій рік й отримую задоволення від своєї роботи. До цього працював у Зорі вісім років та запорізькому «Металурзі». Період у «Кривбасі» робить особливим ще те, що ми змогли посісти призове третє місце минулого сезону, тому все добре.

– Денис Кузик нещодавно отримав перший виклик до національної збірної U-21, що можете сказати про цього хлопця та його потенціал?

– Це хлопець з дуже великим потенціалом, який поки що до кінця не розкрився. Вважаю, що з часом він буде грати тільки краще й у майбутньому стане гравцем збірної України.

– Ваша думка, як військовослужбовця ЗСУ, як Україні перемогти у нинішніх умовах у війні?

– Це дуже важке питання. Напевно, що найголовніше – це єдність. Коли ми разом – ми непереможні. Ми обовʼязково переможемо, але це буде нам чимало коштувати, бо вже маємо багато загиблих та поранених. Але я впевнений, що все буде добре, бо наша нація має дуже міцний стрижень. Побажаю здоровʼя, наснаги усім тим, хто воює. Тим, хто не воює – дуже важливо допомагати Збройним Силам України, хто чим може, тоді й буде перемога.