Найпринциповіші. Шість епічних протистоянь України і Польщі

Найближчими днями, 12 і 13 грудня в польському Сяноку національні команди України і Польщі проведуть два товариських поєдинки. Які, попри товариський статус, звісно, вирізнятимуться запеклістю. Бо так вже склалося історично, що сусіди не люблять поступатися одне одному. При цьому саме з поляками наша команда грала в своїй історії найчастіше – відразу 43 рази: 23 матчі виграла, 18 програла, 2 зіграла внічию. Навіть у ті періоди, коли суперники знаходилися на різних полюсах світового хокею, Польща і Україна йшли одне одному на зустріч і проводили товариські матчі. Бо знали, що попри різницю в класі прохідними ці матчі ніколи не будуть.

Сьогодні, в переддень 44-го і 45-го хокейних протистоянь України і Польщі Sport.ua виділяє найпам’ятніші з попередніх. З нашої точки зору, звісно. Читачі можуть мати свою думку і вважати ще пам’ятнішими якісь інші поєдинки. Тож розпочинаємо за хронологічною послідовністю.

Матч №1. Рік 1996-й

Польща – Україна – 3:3 (0:1, 2:1, 1:1)

Шайби: 0:1 – Трасеух (Литвиненко), 04:40. 1:1 – В. Ткач (Клісяк), 22:20. 2:1 – Демкович (Я. Шопінскі, Божецкі), 22:55. 2:2 – Трасеух (Завальнюк), 24:41. 2:3 – Земченко, 42:48. 3:3 – Гайнос (Я. Шопінскі), 53:58

Польща: Кеца; Д. Ґарбоч – Холева, А. Фрашко – М. Ґарбоч – Велох; Пулявскі – Трути, Лищарчик – Кубович – З. Подліпні; Божецкі (2) – Неджведж, В. Ткач – Трибус – Клісяк (2); Гайнос – Я. Шопінскі – Демкович; Ґонера. Тренер – Анджей Ткач

Україна: В’юхін; Гунько – Савицький, Олецький – Бобровников – В. Гончаренко; Ширяєв (2) – Гаркуша (4), Литвиненко – К. Буценко (2) – Трасеух; Завальнюк (2) – Овчинников (2), Степанищев (10) – Шахрайчук (2) – Земченко; Синьков – Найда – Чібірєв. Тренер – Олександр Сеуканд

Судді: Міхалік (Словаччина) – Ческі, Галаш (обидва – Чехія)

Штраф: 6 (2 + 2 + 2) – 14/10 (6 + 4/10 + 4)

22.12.1996. Тихи (Польща). Stadion Zimowy. 2500 глядачів

Цей поєдинок перший не лише в нашому рейтингу, а й за історію протистоянь хокейних національних команд України і Польщі загалом. Відбувся цей матч у рамках першого раунду олімпійської кваліфікації в Тихах. Українці до тієї миті вже перемогли 21:0 Югославію, 10:0 Румунію і 17:0 Болгарію. Оскільки різниця шайб в українців у порівнянні з поляками була ліпшою, в очному протистоянні їх влаштовувала нічия. Суто теоретично, на папері наша команда тоді виглядала набагато сильнішою. Однак зарядженість поляків на боротьбу і фактор домашнього майданчика зробили своє. На початку другого періоду Кадра навіть вела у рахунку. Трохи видихнути українці змогли лише тоді, коли на початку третього періоду Олександр Савицький кинув від синьої лінії, а Андрій Земченко підкоригував політ шайби в сітку і вивів синьо-жовтих вперед – 3:2. І хоч поляки відігралися, ця нічия була для України рівноцінною перемозі.

Матч №2. 2009-й

Україна – Польща – 2:1 Б (1:1, 0:0, 0:0, 0:0, 1:0)

Шайби: 0:1 – Божецкі (більш.), 06:27. 1:1 – Срюбко (Сальников, Шахрайчук, - більш.), 13:29. 2:1 – С. Варламов (переможний булліт)

Україна: К. Сімчук; Климентьєв (К, 4) – Наваренко, Міхнов – С. Варламов – Матвійчук; Срюбко (4) – Люткевич (2), Литвиненко – Шахрайчук (4) – Сальников; О. Благий (4) – Побєдоносцев, Ю. Дяченко (2) – Шафаренко – Цируль; Гунько – Якушин, С. Харченко – Гніденко – О. Тимченко (2). Тренер – Олександр Сеуканд

Польща: Радзішевскі; Новорита – Пекарскі (2), Урбанович – Ковальовка – Малашиньскі (2); Божецкі (4) – Клис (2), Слабон – Колуш (2) – Лашкевич; Ґонера – Ромпковскі, Запала – Лопускі – Прошкевич; Банащак, Саламон – Якубік – Дзюбіньскі (2); Данелюк. Тренер – Петер Екрот

Судді: Бокал (США) – Кекалайнен (Фінляндія), Кнезевіч (Хорватія)

Кидки: 36 (11 + 9 + 14 + 1 + 1) – 38 (8 + 8 + 17 + 5 + 0)
Штраф: 28 (12 + 6 + 8 + 2) – 16 (10 +2 + 4 + 0)

14.04.2009. Торунь. Арена «Торунь». 3215 глядачів

Втративши за два роки до того місце в топ-дивізіоні чемпіонату світу, наші хокеїсти ще мали потенціал, щоб повернутися в еліту «по гарячих слідах». Проте у 2008-му в Саппоро нас несподівано зупинила угорська збірна. А в 2009-му на шляху України ледь не стала Польща. Кадра приймала чемпіонат і в третьому турі дала очолюваній Олександром Сеукандом команді серйозний бій.

Адам Божецкі, який грав проти України 18-річним у вище згадуваному матчі в 1996-му, цього разу вже в статусі досвідченого оборонця першої пари відкрив рахунок. Наша команда відігралася ще в першому періоді і шайба вийшла дуже пам’ятною: Андрій Срюбко кинув здалеку так сильно, що розірвав сітку за спиною голкіпера Рафала Радзішевскі. Кидок був таким могутнім, що спершу не помітили взяття ні судді, ні коментатор того матчу Вадим Плачинда. Гол був зарахований лише після відеоперегляду. В підсумку матч так і завершився 1:1 і українці перемогли в серії буллітів. Правда, в топ-дивізіон наша команда в підсумку так і не повернулася, бо поступилася в заключному поєдинку ЧС-2009 0:2 італійцям.

Матч №3. Рік 2012-й

Україна – Польща – 5:1 (1:1, 2:0, 2:0)

Шайби: 0:1 – Грушка, 03:28. 1:1 – Люткевич (Побєдоносцев, Федотенко, — більш.), 18:53. 2:1 – Побєдоносцев (Люткевич,— більш.), 20:39. 3:1 – Квітченко (Касянчук), 39:29. 4:1 – Варламов (Понікаровський, Побєдоносцев, — більш.), 42:59. 5:1 – Касянчук (Шафаренко, — більш.), 56:06

Україна: Напненко; Побєдоносцев – Люткевич, Понікаровський – Варламов (2) – Федотенко (2); Наваренко (К) – В. Полоницький, Касянчук – Шафаренко — Квітченко (2); Климентьєв – Р. Борисенко, Міхнов – А. Бондарєв – Матерухін (27); Кугут – Ладигін, Доніка – Гніденко – Р. Благий. Тренер – Олександр Куликов

Польща: Косовскі; Ґабриш (2) – Дроня, Баґінскі – Запала (2) – Колуш (2); Новорита – Клис, Лакшевич – Пасют (2) – Лопускі; Дутка – Ромковскі (4), Вітецкі – Стрижовскі – Грушка (4); Котлорз – Божецкі, Урбанович – Малашіньскі – Дзюбіньскі (2). Тренер – Іґорь Захаркін (рф)

Судді: Сир (Чехія) – Буесе, Ровеньскі

Кидки: 38 (4 + 14 + 20) — 23 (4 + 10 + 9)
Штраф: 33 – 18

11.11.2012. Київ. Палац спорту. 6026 глядачів

Це був фінальний матч олімпійського передкваліфікаційного турніру, який зібрав у київському Палаці спорту повні трибуни. Зрештою, ажіотаж панував не лише щодо вирішального матчу з поляками, а й навколо турніру загалом. Це не дивно, адже в складі української команди тоді грало ціле тріо колишніх енхаелівців на чолі з дворазовим володарем Кубка Стенлі Русланом Федотенком, котрий уже виступав за донецький «Донбас». У самому фіналі Україна поляків не помітила, хоча й пропустила першою.

Радість від перемоги в тій грі затьмарила трагедія, яка трапилася через халатність працівників Палацу спорту після матчу. Наступного дня в Палаці мав відбутися концерт гурбу Garbage, тому відразу після хокею, не дочікуючись, поки розійдуться учасники матчу і журналісти, роботяги розпочали перетворення однієї з трибун на сцену. Швидко, щоб встигнути на останнє метро. Всупереч усім заходам безпеки. Завершилася така злочинна поспішність тим, що у відкриту шахту з десятиметрової висоти впав один з найвідоміших хокейних журналістів часів незалежності Юрій Данилов. Шансів вижити в 35-річного чоловіка не було. Гурт Garbage присвятив Данилову на концерті наступного дня пісню. Після тривалого судового процесу один з працівників Палацу спорту, на якого повісили всіх собак, отримав умовний термін. Правда, працює «покараний» у Палаці й понині.

Матч №4. 2013-й

Україна – Польща – 4:3 (0:2, 3:0, 1:1)

Шайби: 0:1 – Малашіньскі (Колуш), 00:13. 0:2 – Малашіньскі (Дутка, Дроня, — більш.), 06:01; 1:2 – Р. Благий (В. Полоницький, Варламов), 27:42. 2:2 – Шафаренко (О. Тимченко), 28:02. 3:2 – О. Тимченко (Шафаренко, Побєдоносцев), 36:47. 4:2 – Матерухін (Шафаренко, О. Тимченко), 40:36. 4:3 – Габрись (Ляшкевич), 52:16

Україна: Напненко; Побєдоносцев — Люткевич, Матерухін — Шафаренко — О. Тимченко; В. Полоницький — Петрухно, Варламов — В. Захаров — Р. Благий; Рябенко — Вол. Алексюк, Міхнов — Торяник — А. Бондарєв; Р. Борисенко, Петранговський. Тренер – Олександр Куликов

Польща: Одробни; Дроня — Дутка, Запала —Малашіньскі — Колуш; Ґабрись — Котлерж, Вітецкі — Урбанович — Пасют; Ґурни — Брик, Баґіньскі — Ковалувка — Ляшкевич; Вайда — Ромпковскі, Стшижовскі — Дзюбіньскі — Ґалянт. Тренер – Іґорь Захаркін (рф)

Кидки: 34 (12 + 14 + 8) — 27 (12 + 5 + 10)
Штраф: 16 (8 + 2 + 6) — 16 (10 + 2 + 4)

20.04.2013. Донецьк. Палац спорту «Дружба». 4017 глядачів

То був драматичний фінал чемпіонату світу в дивізіоні 1В. Наша команда, поступаючись 0:2, спромоглася в українському Донецьку на камбек і вирвала перемогу 4:3. Героєм зустрічі, відзначившись голом і двома результативними передачами, став центрфорвард Олег Шафаренко, який нині є одним з тренерів національної команди України. Джерсі, в якому він тоді грав, Шафаренко не так давно виставив на аукціон, а зароблені кошти спрямував на потреби фанатів, які ведуть боротьбу за волю України. Цікаво, що в тому матчі 11 років тому грав один із потенційних учасників завтрашнього поєдинку Віктор Захаров.

Матч №5. 2022-й

Україна – Польща – 2:3 Б (1:2, 0:0, 1:0, 0:0)

Шайби: 0:1 – Паш (Зиґмунт, Брик), 12:01. 1:1 – Є. Фадєєв (Мережко, Лялька, – подв. більш.), 15:15. 1:2 – Паш (Вронка, Цюра), 17:56. 2:2 – М. Сімчук, 44:38. 2:3 – Буковскі (переможний буліт)

Україна: Писаренко; Толстушко – Мережко (2), Міхнов (К) – В. Мазур – Пересунько; Пангелов-Юлдашев – Матусевич, Лялька (А) – Є. Фадєєв (2) – Коренчук; Литвинов – Андрейків (2), Р. Благий (2) – Німенко (А, 2) – Ф. Морозов, Гребеник, Чіканцев – М. Сімчук – Бородай; Ворона. Тренер – Вадим Шахрайчук

Польща: Мюррей (2); Брик – Цюра, Зиґмунт (А, 2) – Паш – Вронка (2); Ґурни – Костек, Лищарчик – Валеґа – Дзюбіньскі (К); Кручек – Вайда (А), Міхальскі (2) – Коморскі – Єжорскі; Яскевич, Буковскі (2) – Стажиньскі – Ґощиньскі. Тренер – Роберт Калабер (Словаччина)

Судді: Ренч (Угорщина), Вірта (Італія) – Мікліч (Словенія), А. Озоліньш (Латвія)

Кидки: 33 (5 + 10 + 10 + 8) – 31 (8 + 12 + 9 + 1)
Штраф: 10 (0 + 4 + 4 + 2) – 10 (6 + 2 + 0 + 2)

28.04.2022. Тихи. Зимовий стадіон. 1930 глядачів

То був матч у рамках чемпіонату світу в дивізіоні 1В, який Польща приймала вдома і вважалася явною фавориткою. Однак українці дали суперникам серйозний бій і були дуже близькими до сенсації. Фактично, Кадру тоді врятував натуралізований голкіпер Джон Мюррей, який зробив чимало яскравих сейвів в ігровий час, а потім виграв булітну серію. Втім, саме цим матчем ми реально продемонстрували, що після тривалого падіння хокейна Україна повертається і знову здатна перемагати.

Але перемогу ще треба було вистраждати.

Матч №6. Рік 2024-й

Польща – Україна – 2:3 Б (1:0, 1:1, 0:1, 0:0, 0:1)

Шайби: 1:0 – Гурни (Фрашко, Пасют), 07:15. 1:1 – Бородай (Гребеник, Коренчук), 22:22. 2:1 – Колуш (Дзюбіньскі, Єжорскі), 33:45. 2:2 – Ратушний (Коренчук, Чолач), 43:43. 2:3 – Ворона (переможний буліт)

Польща: Мярка; Вайда – Гурни, Фрашко – Вронка – Пасют; Цюра – Яскевич, Пас (2) – Зиґмунт – Валеґа; Ванацкі – Дроня, Колуш – Дзюбіньскі – Єжорскі; Зеліньскі (2) – Гожельскі, Коморскі – Міхальскі – Ґалант (2). Тренер – Роберт Калабер (Словаччина)

Україна: Дьяченко; Гребеник – Пангелов-Юлдашев, Лялька – Мазур – Морозов; Мережко – Сисак, Пересунько – В. Захаров – Трахт; Чолач – Ратушний, Денискін – Є. Фадєєв (2) – Ворона; Коренчук – Куцевич – Бородай; Андрейків, Я. Панченко. Тренер – Дмитро Христич

Судді: Нойтцер (Німеччина), Рощин (Іспанія) – Ґеґан (Словаччина), Клейберґ (Нідерланди)

Кидки: 34 (16 + 5 + 9 + 4) – 31 (4 + 9 + 16 + 2)
Штраф: 6 (2 + 4 + 0 + 0) – 2 (0 + 2 + 0 + 0)

09.02.2024. Сосновець. ArcelorMittal Park. 1817 глядачів

Цей поєдинок був достроковим фіналом передолімпійської кваліфікації. Польща, яка приймала турнір у себе в статусі представника топ-дивізіону чемпіонату світу, вважалася явним фаворитом. І в першому періоді, здавалося, цей статус повністю виправдовувала. Лише надійність голкіпера Богдана Дьяченка в купі з жертовністю польових гравців не дозволили Кадрі закинути більше однієї шайби. Втім, після першої перерви ситуація змінилася суттєво. Українці почали показувати зуби і дуже швидко вирівняли становище. Врешті, ігровий час завершився внічию і долю зустрічі, а з нею і переможця турніру вирішувала булітна серія. Її переможцем став Богдан Дьяченко, котрий пропустив лише раз. Натомість наші хокеїсти зусиллями Іллі Коренчука та Олексія Ворони реалізували два кидки. Цю українську перемогу над поляками і попередню, на ЧС-2013 у Донецьку, розділяли 11 років і 15 матчів програшів.