Бідний присоромив Ковтуна, порівнявши його з Магучіх та Харлан

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний висловився щодо ситуації з срібним призером ОІ-2024 зі спортивної гімнастики Іллею Ковтуном, який хоче відмовитися від українського спортивного громадянства:

«Я переконаний, що вступати в полеміку в соціальних мережах – це не та справа, якою має займатися Міністерство молоді та спорту. Адже ми, як держава, повинні зробити все можливе, щоб наші атлети та їхні тренери відчували себе гідно і пишалися тим, що є амбасадорами нашої вільної, молодої країни. Тому я чекаю на повернення Ірини Володимирівни (Горбачевої - прим.) в Україну і сподіваюся на конструктивний діалог. Якщо вона відчуває, що її не почули чи не забезпечили важливі потреби, пов’язані зі спортивною підготовкою, ми готові зробити все необхідне, щоб підтримати її команду. Ба більше, ми врахуємо ці потреби у подальшій роботі з усіма нашими атлетами та тренерами.

Звісно, в умовах війни Україна переживає нелегкі часи. Ми не завжди можемо надати найкращі умови, зокрема через руйнування спортивної інфраструктури внаслідок російських атак. Водночас ми намагаємося забезпечити наших спортсменів усім необхідним, навіть якщо вони тренуються за кордоном, і щиро вдячні міжнародним організаціям, які їм допомагають.

Однак не все вирішується лише грошима. Приклад таких чемпіонів, як Ярослава Магучіх, яка спрямувала значну частину своїх призових на соціально важливі проєкти, або Ольги Харлан, що активно інвестує свій час, медійний вплив та фінансові ресурси у підтримку військових і розвиток дитячого спорту, свідчить про високий рівень громадянської свідомості наших спортсменів. Медалі важливі для країни, але приклад, який ти демонструєш як чемпіон, – набагато важливіший.

І є ще один важливий аспект, на якому нам необхідно сконцентруватися. Для перемог на міжнародних змаганнях і зміцнення позицій нашої держави спортивна спільнота має бути єдиною. І тут ключова роль належить спортивним федераціям. На жаль, у розвитку спорту, підготовці атлетів і функціонуванні федерацій ми досі залишаємося на рівні 90-х років. Радянська система вже давно зникла, але європейська демократична модель ще не збудована. Більшість федерацій не демонструють готовності чути спортсменів, бути відкритими і прозорими. У них навіть немає стратегічних планів розвитку, хоча саме вони відповідають за популяризацію видів спорту.

Так, нам потрібен новий базовий закон про спорт, і ми активно працюємо над цим. Але вже сьогодні федерації мають змінюватися, не чекаючи змін у законодавстві. Їм слід трансформуватися у сучасні спроможні організації, які будуть базуватися на масовій залученості громадян у спортивні клуби. Управління федераціями має стати прозорим, підзвітним, а дії керівництва – зрозумілими для всієї спортивної спільноти. Суперечки мають вирішуватися цивілізованим шляхом, а не хайпом в соцмережах і медіа. У таких умовах атлети й тренери будуть захищені, а їхнє слово – вагомим. І тільки так ми зможемо досягти нових перемог та зміцнити довіру до спорту як до однієї з найважливіших сфер суспільного життя».