Хто зіграє за Україну в найближчих матчах відбору на Євробаскет-2025

23 листопада візьме свій старт друге ігрове вікно в кваліфікаційному турнірі до Євробаскету-2025. Поки що цей вибір складається для збірної України невдало. Синьо-жовті очікувано поступилися Словенії на виїзді і, що особливо неприємно, сенсаційно програли на умовно домашньому майданчику в Ризі збірній Португалії.

Станом на сьогодні українці посідають останнє місце в групі А і команді Віталія Степановського необхідно терміново виправляти ситуацію. Найближчими днями Україна двічі зіграє з Ізраїлем й на ці поєдинки тренерський штаб збірної зібрав набагато більш серйозний ростер, ніж той, який програвав Португалії та Словенії в лютому. Спробуємо детально оцінити вибір Віталія Степановського та його помічників, тим паче, що розширений склад збірної України несе у собі чимало цікавих прізвищ.

Захисники: Олександр Ковляр («Лієткабеліс», Литва), Іссуф Санон («ВЕФ Рига», Латвія), Ілля Сидоров («Фос-сюр-Мер», Франція), Богдан Близнюк, Віталій Зотов (обидва – «Йонава», Литва), Олександр Липовий («Аліканте», Іспанія)

В задній лінії нашої збірної немає несподіваних прізвищ, але є два довгоочікувані повернення. Йдеться про Богдана Близнюка та Іссуфа Санона. Богдан Близнюк весь минулий сезон пропускав з особистих причин і це стало величезним ударом по потенціалу нашої збірної. Богдан справжній універсал, залежно від ситуації він може зіграти на майданчику першого, другого чи третього номера. Також Близнюк чудово відомий своїми захисними навичками. У вдалий день він може максимально ефективно закрити опонента на своїй половині майданчика.

Нинішнього сезону Близнюк відновив активні виступи та підписав контракт із литовською «Йонавою». В середняку литовської першості українець одразу почав відігравати помітну роль. На даний момент його статистика складає 12,9 очок + 4,9 зібраних відскоків + 3,1 передач, а сама «Йонава» знаходиться на п'ятому місці в турнірній таблиці з п'ятьма перемогами у дев'яти матчах.

Другим гравцем, що повернувся до збірної, став Іссуф Санон. У лютому він активно грав за свій клуб, був здоровим, але до збірної не викликався. Віталій Степановський вирішив, що команда обійдеться без нього, але результат показав, що присутність Санона нам не завадила б. Було кілька версій щодо цієї ситуації, від особистого конфлікту між гравцем і тренером, до того, що Іссуф просто не вписувався в ігрову модель Степановського. Як би там не було, дуже добре, що баскетболіст та наставник не стали нагнітати ситуацію і дійшли висновку, що їм варто відновити співпрацю на благо загального результату. Тим більше, що Санон цього сезону показує відмінний баскетбол. Після закриття «Прометея» Іссуф не став виїжджати з Риги та підписав контракт з клубом «ВЕФ», де швидко став одним із лідерів колективу. На даний момент Санон є найкращим снайпером команди і в ЛЕБЛ (16 очок), і в Лізі чемпіонів ФІБА (18,5 набраних пунктів).

Олександр Ковляр минулого ігрового вікна був нашим основним першим номером. Не сказати, що він не впорався із цим завданням, але також очевидно, що йому було дуже важко. У новому сезоні Олександр кардинально змінив вектор своєї клубної кар'єри і після не надто вдалого вояжу до Іспанії підписав трудову угоду з литовським «Лієткабелісом». Тепер Ковляр набуває досвіду гри в Кубку Європи, чого раніше у нього не було і якісно виглядає в другому за статусом єврокубку. Його статистика на міжнародній арені становить дуже непогані 9,8 набраних пунктів + 4 передачі за шість проведених ігор.

Ілля Сидоров, Олександр Липовий та Віталій Зотов чудово знайомі всім українським любителям баскетболу. Як і їхні можливості. Незважаючи на те, що Липовий та Сидоров виступають у других дивізіонах Іспанії та Франції відповідно, їхній виклик повністю виправданий. Для збірної це дуже цінні гравці. Також додає оптимізму той факт, що Зотов виступає в одному клубі з Богданом Близнюком (литовській «Йонаві») і в нас ще до початку зборів є готова ігрова зв'язка, перевірена клубним сезоном.

Форварди: Павло Крутоус, Сергій Павлов (обидва – «Мелілья», Іспанія), В'ячеслав Бобров («ВЕФ Рига», Латвія), Андрій Войналович («Сабах», Азербайджан), Володимир Конєв, Данило Сипало (обидва – «Дніпро») , Іван Ткаченко («Міттельдойчер», Німеччина)

У цій лінії ми також маємо довгоочікуваний камбек. Після жахливої ​​травми, яка залишила його поза грою на весь минулий сезон, до виступів за збірну повертається Сергій Павлов. Тут варто наголосити на бажанні самого Сергія зіграти за національну команду, адже своє дуже сильне пошкодження він отримав якраз у синьо-жовтій майці минулого літа. Розтягуючий великий гравець з непоганим триочковим кидком нашій збірній дуже потрібен.

Також як і Павло Крутоус, ефективно граючий без м'яча, який виступає разом з Павловим за іспанську «Мелілью» у третьому іспанському дивізіоні. Крутоус вже достатньо пограв за національну команду і завжди вирізнявся величезним обсягом чорнової роботи. Стануть в нагоді його вміння і цього разу.

В'ячеславу Боброву настільки сподобалося в Ризі, що він також вирішив не їхати з балтійської столиці після закриття «Прометея» і наш форвард склав компанію Санону в клубі «ВЕФ». Останнім часом у грі Боброва намітився явний ухил в бік захисту, але гра за колектив зі столиці Латвії показала, що снайперські навички українець не втратив. У середньому на його рахунку 12,9 очок (другий результат у команді) + 6,7 підбирань (найкращий результат в своєму клубі) у рамках ЛЕБЛ. В Лізі чемпіонів ФІБА цифри у Слави скромніші (6,3 набраних пунктів + 5,3 зібраних відскоків), але й рівень опозиції там набагато сильніший.

А ось Іван Ткаченко вирішив круто змінити свою кар'єру і підписав контракт з німецьким «Міттельдойчером», також відомим під спонсорською назвою «Сінтайнікс МБК». Середняк Бундесліги цього сезону приємно дивує, а сам Ткаченко завоював тверде місце в його ротації, проводячи на майданчику щонайменше 11 хвилин за матч. Найкращим для Івана став поєдинок першого туру проти «Ростока», де українець приніс своїй команді 13 очок + 13 підбирань, а його середні цифри становлять 5,5 очок + 4,3 підбирання.

Андрій Войналович грає за флагман азербайджанського баскетболу «Сабах» із Баку. В цей проект вкладаються великі гроші, і команда цього сезону стартувала в Лізі чемпіонів ФІБА, а потім відіграла регулярний чемпіонат у Кубку Європи ФІБА. На міжнародній арені Андрій отримував достатньо хвилин, але неясно, який прогрес зможе принести Войналовичу гра в першості Азербайджану в другій половині ігрового року.

Нарешті, єдині представники української Суперліги – Володимир Конєв та Данило Сипало. Обидва з «Дніпра». І обидва уособлюють різні полюси для наших збірників. Володимир – досвідчений ветеран, рівень якого давно відомий. На тлі нинішньої Суперліги він виглядає дуже високим. Також Конєву під силу дати якісні хвилини і збірній, незважаючи на його вік. Перевірений боєць, який не повинен провалитися у відповідальний момент.

Зі свого боку, Данило Сипало є нашим головним талантом серед баскетболістів Суперліги. Він уже проявив себе у збірній U-20 на молодіжному Євробаскеті в дивізіоні В, коли допоміг Україні повернутися до дивізіону А, а сам потрапив до символічної п'ятірки турніру. Тепер Сипало постукав у двері основної національної команди та має всі шанси дебютувати в її складі.

Центрові: Максим Кличко («Монако U-21», Франція), Ростислав Новицький («Валмієра», Латвія), Артем Пустовий («Ховентут», Іспанія)

Найцікавіша лінія нашої збірної. З Артемом Пустовим усе зрозуміло. Наш основний бігмен продовжує демонструвати непогану гру за «Ховентут» в чемпіонаті Іспанії (7,5 набраних пунктів + 2,8 підбирань) та в Єврокубку (9 очок + 3,4 підбирань), хоча статистично і просів за кількістю зібраних відскоків порівняно з останніми сезонами. Артем завжди з радістю приїжджає до збірної. Втім, набагато цікавіше виглядають два інші молоді центрові викликані на збір – Максим Кличко та Ростислав Новицький.

Так-так, все вірно. Максим Кличко є сином мера Києва Віталія Кличка. Але відкинемо всі питання, що виникають. Син одного з найвідоміших спортсменів в історії України отримав свій виклик до збірної заслужено. Дев'ятнадцятирічний Максим непогано проявив себе на молодіжному Євробаскеті цього літа, зробивши солідний внесок у повернення синьо-жовтих до дивізіону А. Перед нинішнім сезоном Кличко-молодший ухвалив рішення розвивати свою баскетбольну кар'єру в Європі і приєднався до французького «Монако», а там вміють працювати з молодими талантами. Поки що українець грає за молодіжну команду цього франчайзу. Зауважимо, що зріст Максима Кличка становить 218 сантиметрів, але незважаючи на це, він демонструє відмінну рухливість та реакцію. Якщо у Франції прокачають його баскетбольні вміння, наша збірна може отримати свого нового основного центрового на довгі роки.

Ростислав Новицький також відноситься до наших молодих надій. Він провів два сезони в системі NCAA, виступаючи за «Фортхем», а наприкінці минулого сезону підписав свій перший професійний контракт із латвійською «Валмієрою», встигнувши зіграти за клуб сім ігор у ЛЕБЛ. В нинішньому сезоні Новицький показує непоганий баскетбол і є одним з лідерів свого клубу (10,2 набраних пунктів + 5,6 підбирань + 2,7 блок-шотів, середній рейтинг ефективності – 15 балів). За кількістю виконаних блоків Новицький з великим відривом лідирує у всій лізі. Цього літа Ростислав вже виступав у складі експериментальної збірної України на товариському турнірі в Тайвані та отримав гарні відгуки, в тому числі й від Віталія Степановського. А зараз наш двадцятичотирирічний центровий може зіграти за національну команду вже у значно важливішому офіційному матчі.

***

Збірна України підходить до ігор з Ізраїлем в дуже інтригуючому вигляді. У ростері команди присутні три гравці, чиїх умінь дуже не вистачало в попередніх поєдинках відбору, та тріо потенційних дебютантів, кожен із яких може в майбутньому стати серйозною фігурою в команді. Враховуючи той факт, що сезон у розпалі й на всіх наших заокеанських легіонерів із НБА та NCAA просто неможливо розраховувати, цей комплект баскетболістів можна називати практично ідеальним як для сьогодення. Єдиною великою втратою став бігмен Володимир Герун, який не прилетить до Риги з далекої Японії. Але і без нього наш склад виглядає набагато сильнішим, ніж той, який збирався в лютому. Подивимося, чи зможе тренерський штаб на чолі з Віталієм Степановським трансформувати цей якісний набір виконавців у переможний.