Від Ботвинника до Спаського: Леонід Штейн – гроза чемпіонів світу

12 листопада минає 90 років від дня народження одного з найкращих шахістів світу (жодного перебільшення!) 1960-х Леоніда Штейна. Уродженець Кам’янця-Подільського, вихованець львівської шахової школи двічі вигравав український чемпіонат, тричі – союзний (усі чемпіонські титули здобуто в 1960-ті, в ту декаду подібним хет-триком міг похизуватися хіба що Віктор Корчной), мав усі передумови для того, щоб здійматися сходами світової шахової ієрархії якнайвище, та, на жаль, сталося аж ніяк не так, як гадалося. Якесь достоту демонстративне нехтування своїм здоров’ям, зрештою, призвело до трагедії: в 38-річному віці талановитий шахіст пішов із життя.

Так вийшло, що мені неоднораз пощастило спілкуватися з людьми, які мали добрі приятельські, ба навіть дружні стосунки зі Штейном. Шахісти відзначали його абсолютну несхожість на інших. Я, полонений стереотипами, питався: «А як же прізвисько «український Таль?!». Та мені відповідали: «Для Штейна таке назвисько було б принизливим». На моє здивоване німування наводили, даруйте за словогру, безпрограшний аргумент: «Штейн не програв Талеві жодної партії!». Майстер спорту, багаторічний завідувач відділу «Спортивної газети» Юхим Лазарєв виокремлював у Штейна-гравця таку рису: «Вмів як мало хто створити й здійснити блискавичну атаку навіть на невеликій ділянці шахівниці». Журналісти й просто близькі до Штейна люди казали так: «Він полюбляв усі вияви життя, та ось, власне, своє життя не надто цінував». Парадокс? Може, й так. Водночас, може, саме така запальна суміш і зумовлювала народження достотних витворів шахового мистецтва за авторством уродженця Кам’янця-Подільського.

«Для Штейна була характерна нескінченна віра в свої сили. Він володів тонким відчуттям у позиціях з обопільними шансами, гострим тактичним зором», – так характеризував Леоніда Захаровича в передмові до книги «Леонід Штейн» у серії «Видатні шахісти світу» Анатолій Карпов. І справді, коли в тебе суперник екстракласу, який і сам не проти ускладнень, гостроти, контратак, то в Штейна наче прокидався якийсь суперазарт, який давав йому змогу знаходити правильні шляхи в нетрях комбінаційних розгалужень. І тому незрідка в нього виходило брати гору над чемпіонами світу. Я вибрав 5 звитяг Леоніда Захаровича над 5-ма чемпіонами світу. Як на мене, саме в цих партіях якнайкраще виявився шаховий талант Штейна.

19.01.1961. Чемпіонат СРСР. москва. Штейн – Петросян 1-0

1.e4 e6 2.d4 d5 3.Кc3 Сb4 4.e5 Кe7 5.a3 Сxc3+ 6.bxc3 c5 7.Фg4 Кf5 8.Сd3 h5 9.Фf4 Кc6 10.Кe2 Кce7 11.Кg3 Кg6 12.Фd2 Сd7 13.Тb1 Тb8 14.O-O c4 15.Сe2 Кxg3 16.fxg3 h4 17.Сg4 hxg3 18.hxg3 Фe7 19.a4 Сxa4 20.Тa1 b5 21.Сa3 Фd7 22.Тf2 Тb7 23.Тaf1 Фd8 24.Фd1 Тh6 25.Сc1 Тh7 26.Сxe6 1-0

У цій партії український шахіст здвоїв тури по вертикалі с і вчасно завдав вирішального тактичного удару своїм білопольним слоном. Результат – захист видатного майстра позиційної гри, майбутнього чемпіона світу (царював на шаховому троні в 1963–1969 рр.) Тіграна Петросяна розсипався на друзки. Зазначу, що Петросян, зрештою, той союзний чемпіонат виграв (єдина поразка – якраз від Штейна), кваліфікувався на міжзональний турнір, а згодом і дістався найвищої шахової вершини. Штейн натомість посів 4-те місце, яке так само дало змогу кваліфікуватися на міжзоналку.

08.01.1964. Матч-турнір за звання чемпіона СРСР. москва. Спаський – Штейн 0-1

1.d4 Кf6 2.c4 g6 3.Кc3 d5 4.cxd5 Кxd5 5.e4 Кxc3 6.bxc3 Сg7 7.Сc4 O-O 8.Кe2 Кc6 9.h4 Кa5 10.Сb3 c5 11.h5 Кxb3 12.axb3 cxd4 13.cxd4 Сd7 14.hxg6 hxg6 15.Фd3 Фb6 16.Сd2 Тfc8 17.Тa5 a6 18.Тc5 Тxc5 19.dxc5 Фc7 20.Сc3 e5 21.b4 Тd8 22.Фg3 Сb5 23.f4 Фd7 24.Kрf2 Сxe2 25.Kрxe2 a5 26.Kрf2 axb4 27.Сxe5 Сxe5 28.fxe5 Фd4+ 29.Kрf3 Фd3+ 30.Kfр4 Фd2+ 31.Kрg4 Тd4 32.Тf1 Тxe4+ 33.Kрh3 Фh6+ 0-1

Результатом напрочуд гострої боротьби в чемпіонаті СРСР 1963 р. стало те, що три шахісти поділили 1–3-тє місця. Щоб виявити чемпіона, було організовано додатковий матч-турнір між ними, який зайшов уже й на новий календарний рік. Штейн провів його без поразок, завдавши болючого удару чорними Борису Спаському. За хід до мату опонент змушений був визнати поразку. Зрештою, той успіх став вирішальним, й український шахіст завоював звання чемпіона СРСР. Хоча після цього Штейн і Спаський зіграли між собою ще більш як півтора десятки партій, однак ще бодай однораз здолати опір суперника в Штейна не вийшло. Водночас загалом перемог над 10-м чемпіоном світу в уродженця Кам’янця-Подільського більше, ніж поразок.

03.08.1965. Командний чемпіонат профспілок. москва. Ботвинник – Штейн 0-1

1.e4 e5 2.Кf3 Кc6 3.Сb5 a6 4.Сa4 Кf6 5.Сxc6 dxc6 6.d3 Кd7 7.Кbd2 Сe7 8.Кc4 Сf6 9.O-O O-O 10.b4 Фe7 11.a4 Тe8 12.Сa3 b5 13.Кa5 Фd6 14.c4 Кf8 15.c5 Фe6 16.Тe1 Тd8 17.Фc2 Кg6 18.Сc1 Кh4 19.Кxh4 Сxh4 20.Сb2 Тe8 21.Тe2 Фg6 22.f3 Тe6 23.Сc3 Фh5 24.Фb2 Сg5 25.Тf1 Сf4 26.g4 Фh3 27.Сd2 Тg6 28.Сxf4 exf4 29.Тg2 h5 30.Фe5 hxg4 31.Фxf4 bxa4 32.Тg3 gxf3 33.Тxg6 fxg6 34.Тxf3 Фg4+ 35.Фxg4 Сxg4 36.Тg3 Сd7 37.Тg2 Тf8 38.Кc4 Сh3 39.Тf2 Тd8 40.Тf3 Сe6 41.Кa3 Сb3 42.Kрf2 Тb8 43.Тg3 Сf7 44.Kрe3 Тxb4 45.Тg1 Тb2 46.Тb1 Тa2 47.Тb8+ Kрh7 48.Кc4 Сxc4 49.dxc4 a3 0-1

Гостра партія з обопільними шансами, зрештою, перейшла в ендшпіль із вирішальною матеріальною перевагою чорних із прохідним пішаком по вертикалі a, яку Штейн майстерно реалізував. Цікаво, що фінальна позиція являла собою якийсь сюр: у переможця – три пари здвоєних пішаків, а менше з тим… Зазначу, що Леонід Захарович цією звитягою зрівняв загальний рахунок особистих двобоїв із гуру радянських шахів.

14.10.1971. Чемпіонат СРСР. ленінград. Штейн – Таль 1-0

1.c4 Кf6 2.g3 e6 3.Сg2 d5 4.Кf3 Сe7 5.O-O O-O 6.d4 c6 7.Фc2 b6 8.Тd1 Сb7 9.Кc3 Кbd7 10.b3 Тc8 11.e4 c5 12.exd5 exd5 13.dxc5 dxc4 14.b4 bxc5 15.b5 Фb6 16.Сf4 Тfd8 17.a4 Фa5 18.Кd2 Сxg2 19.Кxc4 Фb4 20.Кa2 Сe4 21.Кxb4 Сxc2 22.Кxc2 Кb6 23.Тxd8+ Сxd8 24.К2e3 Кxc4 25.Кxc4 Кd5 26.Тd1 Кb6 27.Кd6 Тa8 28.a5 Кa4 29.Кc4 Кc3 30.Тe1 Сxa5 31.Кxa5 Кxb5 32.Тe5 Кd4 33.Тxc5 1-0

Щодо шахових взаємин Штейн – Таль існує два стереотипи. Перший полягає в тому, що Таль був чи не найзручнішим супротивником для Леоніда Захаровича. Це все ж таки не так. Куди більших прикрощів Штейн завдавав, приміром, югославу Светозару Глігоричу (хоча белградський вусань і майбутній арбітр безлімітного матчу на першість світу між Анатолієм Карповим і Гаррі Каспаровим однораз таки виграв у нашого співвітчизника, однак зазнав цілих 7 поразок від Штейна). А другий полягає в тому, що ці два безкомпромісні атакувальні гравці будь-що йшли на загострення, тому партії між ними зчаста були результативними. Й це не відповідає дійсності. Були між ними й швидкі нічиї: за 11 (у сиціліанці на командному Кубку СРСР в Ризі в 1968-му, білими, до слова, грав Таль), 16 або 19 ходів. А із 17-ти очних зустрічей нічиїми завершилися аж 14. Водночас справді жодного разу Штейн Талю не програв (цікаво, чи є ще такі представники шахової еліти тогочасся, які не потерпали від рижанина). З трьох перемог, напевно, найрозкрученішою є його найперша звитяга над 8-м чемпіоном світу на командному Кубку СРСР 1961 р., коли Штейн, який захищав кольори «Авангарду», на 1-й шахівниці переграв лідера «Даугави» Таля (зрештою, «Авангард» фінішував 2-м, а «Даугава» залишилася 5-ю). Однак сьогодні хочу згадати інший успіх Штейна в партії з видатним ризьким гросмейстером. У чемпіонаті СРСР-71 Леонід Захарович у підсумку посів 5-те місце, відставши від бронзового призера Таля на 1,5 очки. Однак особисту зустріч виграв, міцно захопивши територію та створивши потужний пішаковий ланцюжок на вертикалях b і c.

09.03.1972. Командний чемпіонат СРСР. москва. Штейн – Смислов 1-0.

1.c4 Кf6 2.Кc3 e6 3.Кf3 b6 4.e4 Сb7 5.Фe2 Сb4 6.e5 Кg8 7.d4 d6 8.a3 Сxc3+ 9.bxc3 Кe7 10.h4 Кd7 11.h5 Сxf3 12.Фxf3 dxe5 13.h6 gxh6 14.Сxh6 exd4 15.Сg7 Тg8 16.Тxh7 Кf5 17.Сxd4 c5 18.g4 cxd4 19.gxf5 e5 20.Фd5 Тf8 21.cxd4 Тc8 22.Тd1 Фe7 23.Сg2 Тg8 24.Фb7 Тc4 25.dxe5 Фxe5+ 26.Kрf1 Фb5 27.Kрg1 Фc6 28.Фxc6 Тxc6 29.Тh8 Тg6 30.fxg6 Тxh8 31.Сc6 Тg8 32.Сxd7+ Kрe7 33.Сf5 fxg6 34.Тd7+ Kрf6 35.Сd3 Тa8 1-0

Тогоріч українська збірна не зовсім вдало зіграла на всесоюзному рівні, фінішувавши, зрештою, лише 3-ю, пропустивши вперед і збірну москви, й збірну РРФСР. Не можна сказати, що й Штейн, який грав за Україну на 2-й шахівниці, зіграв напрочуд успішно. «+1» у фіналі А, зрештою, аж ніяк не найкращий показник. Однак партія проти чемпіона світу Василя Смислова, який грав за москву на 2-й шахівниці, вийшла абсолютно феноменальною! В англійському початку Штейн вже на 5-му ході задіяв ферзя, оригінально потрактувавши цей дебют. 7-й чемпіон світу обрав натомість не найкращу реакцію на це. Відтак білі своїми пішаками швидко захопили центр, а чорний кінь змушений був на 6-му ході піти додому, себто на початкову свою позицію. А надалі зухвалий пішак білих по вертикалі h, висунувшись уперед, фактично й став запорукою успіху. Штейн знехтував рокіровкою, натомість довів короля до поля g1, що називається, своїм ходом. А надалі вправно захопив турою вертикаль h і метикувато подолав усі захисні задуми москвича. Це була остання партія між Штейном і Смисловим, і Леонід Захарович зрівняв рахунок особистих зустрічей із 7-м чемпіоном світу.

***

У мегапопулярному нині бестселері №1 за списком The New York Times «Шах і мат», який був створений Алі Гейзелвуд (професоркою неврології, докторкою в царині когнітивної нейронауки, італійкою, що живе в США), головні герої так захопилися аналізом шахової партії, що забули про все на світі, зокрема й про їжу. Й їхня колега каже їм: «Якщо ви вирішите, що героїчні подвиги українського гросмейстера половини минулого століття недостатньо вас насичують, у холодильнику є курячий пиріг у горщику». Чи не Леонід Штейн тут мається на увазі як український творець шахових подвигів у половині ХХ ст.?

Звісно, можна чимало казати про те, то, що сталося б, якби Штейн практично доброхітно не спалив себе, не доживши й до 40-річчя. Багато від кого чув думку про те, що це міг би бути перший чемпіон світу, народжений в Україні. Я не є прихильником або противником цієї версії. Між умовним способом та історією складні стосунки, годі й казати. У будь-якому разі перший з уродженців України реальний претендент на світову шахову корону залишив неабиякий творчий спадок, який і дотепер ретельно вивчають амбітні підкорювачі шахових вершин. А Юхим Лазарєв наголошував: «Його творчість подобалася і любителям, і знавцям».

Олексій РИЖКОВ