Вордлі шокував. Кларк в нокауті, Фабіо прямує до великих боїв

12 жовтня в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбулася друга частина суто британського двобою у надважкій вазі – Фабіо Вордлі (18-0-1, 17 КО) бився проти Фрейзера Кларка (8-1-1, 6 КО). Перший поєдинок закінчився нічиєю, а дивитись на це було досить приємно. Два величезні боксери, які вправно розбивають один одного, виглядали добре протягом усіх раундів.

У другому протистоянні насолодитись їхнім боксом сповна не вдалося. Кларк швидко відправився у нокаут, не встигнувши зробити взагалі нічого.

Вордлі просто вибив все з Кларка. Жодної конкуренції

Фрейзер Кларк – взагалі-то хороший боксер. Він призер Олімпійських ігор, досить добре бився там проти Баходіра Джалолова. Досвідчений чоловік, якому за тридцять. Перейшов в профі з чіткою метою стати чемпіоном або хоча б важливим британським боксером.

Все виходило добре. Один суперник здавався за іншим. Єдиний, хто протримався довго – Маріуш Вах. З ним якось не клеїлось взагалі, але загалом Фрейзер переміг впевнено рішенням суддів.

Потім стався перший поєдинок проти Фабіо Вордлі. Він молодший за Кларка, має вкрай важкий удар, але трошки гірше навчений. Все ж не проходив таку школу, яка припала на кар’єру Фрейзера.

Перший поєдинок фактично мав стати перепусткою у дорослу гру. Переможець отримував статус наступного британського претендента на титул. Ну, або хоча б боксера, який претендуватиме на те, щоб найближчим часом дістатись до титульного шансу.

Проте бій не склався в обох. Фабіо Вордлі влучав, але недостатньо. Кларк падав, вставав, падав, вставав. А в проміжках доволі добре пробивав суперника. Фрейзер взагалі мав хороший вигляд. Він був точнішим, краще працював джебом і мав би перемагати, якби не пропущені важкі удари, нокдауни та епізоди, які можна було віддавати опоненту через важкість влучань.

Тож, закрити це питання було просто необхідно. Рівний поєдинок, рівні шанси. Той випадок, коли реванш точно актуальний, бо сподобався перший бій. І загалом, хотілось би дізнатись, хто з них сильніший.

Кларк дійшов до того, що під час підготовки до реваншу радився з Ленноксом Льюїсом та проводив із легендою спільне тренування. Леннокс навіть казав, що ця ситуація нагадує йому бій проти Рахмана. Тоді у першому поєдинку Льюїс програв достроково, а потім виправився і нокаутував опонента у відповідь.

Але відмінностей все ж багато. Перша – Рахман був явним аутсайдером протистояння. Саме тому Леннокс готувався погано, вийшов у ринг не в формі і після цього програв. Вордлі і Кларк мали приблизно рівні шанси, на думку букмекерів. Друга – Хасім був меншим за Леннокса. Нижчий та мав коротші руки. Фабіо майже такого ж зросту, як і Фрейзер, а руки так взагалі довжелезні.

Тобто, аналогія все ж притягнута за вуха. Але звучало непогано.

Реванш розпочався вкрай обережно. Боксери пострілювали джебами з дистанції, рухались довкола один одного. Нічого незвичного.

Кларк упіймав суперника на моменті, коли той нахилив голову. Вордлі відповів точним ударом. Загалом, нормальний перший раунд поєдинку, коли обидва боксери розуміють, що будь-яке влучання може закінчити протистояння.

Цього разу воно взяло та й закінчилось. Фабіо Вордлі влучив по Фрейзеру Кларку. А той поплив, і досить серйозно. Коліно не взяв, відпочити не захотів. Спробував відбиватись. Потім крутився на місці. А потім пропустив страшенні праві бокові.

Настільки страшенні, що обличчя перекосило після ударів. Чи то вивих щелепи, чи то перелом. Але виглядало, відверто кажучи, страшно. Звичайно, це нокаут. Кларк ще довго оговтувався у куті.

От і все. Не допомогли Фрейзеру ні статистика першої зустрічі, ні навички, нічого. Знову втратив концентрацію, проспав удар. Але того разу вставав. А цього був нокаутований, та ще й з травмою.

Що тепер?

Фрейзеру Кларку – відновлення та здоров’я. Травма така, що можна в ринг і не повернутись. Це вже будуть вирішувати боксер, рідні, команда та лікарі. Прилетіло по-справжньому, не кожен може прийти до тями після такого.

Перед Фабіо Вордлі простір для всього. Він тепер - один із головних британців у надважкій вазі. Великий нокаутер з важкими кулаками.

Звичайно, титулу він зараз не отримає – там ціла черга. Навіть на Дюбуа скоро претендуватиме або Агіт Кабаєл, або Мартін Баколе. Проте побитись з будь-ким із близьких претендентів – саме час. Джозеф Джойс, Джозеф Паркер, Чжан Чжилей, Філіп Хргович, Ефе Аджагба. Всі ці люди до послуг Вордлі просто зараз.

І при цьому британцю всього 29 років. Ще декілька років, і він матиме найкращу форму в житті та повну готовність до титульних протистоянь. А ще не матиме Тайсона Ф’юрі та Олександра Усика на горизонті.