Погачар у погоні за історією. Прев'ю чемпіонату світу з велоспорту

Уже в неділю, 22 вересня у Швейцарії стартує чемпіонат світу 2024 року з шосейного велоспорту. Минулого року Міжнародний союз велосипедистів (UCI) вперше в історії провів об'єднаний чемпіонат світу, в рамках якого одночасно змагалися представники всіх дисциплін велоспорту: і шосейники, і трековики, і маунтінбайкери, і представники решти видів. Тоді змагання проходили в середині серпня.

Проводити подібного роду об'єднані чемпіонати планують раз на чотири роки в передолімпійський сезон. У 2024 році ж чемпіонат світу з шосейного велоспорту знову проходить окремо, і повернувся на своє звичне місце в календарі – на кінець вересня.

Чемпіонат світу у Швейцарії мав відбутися ще у 2020 році в Еглі та Мартіньї, однак через локдаун швейцарці провести змагання не зуміли. Той мундіаль у терміновому режимі перенесли в італійську Імолу, а до Швейцарії веломундіаль повернувся лише зараз, через чотири роки.

Траса групової гонки ЧС-2020 в Еглі та Мартіньї мала бути однією з найскладніших за рельєфом в історії. Цього року маршрут у Цюриху і прилеглих локаціях буде трохи простішим за рельєфом, але все одно дуже складним. 5500 метрів набору висоти на 275 км дистанції у чоловіків – простим такий маршрут точно не назвеш, і за перемогу боротимуться тільки сильні гірники. Якщо брати п'ять Монументів, то групова гонка нинішнього ЧС за рельєфом найбільше нагадує найскладніший із них, Ломбардію.

Що стосується розділок, то їхні маршрути будуть набагато простішими за рельєфом. При цьому дистанція чоловічої індивідуальної гонки становитиме 46 км – набагато ближче до класичних 50+ км, ніж новомодні укорочені дистанції а-ля 33 км на Олімпіаді в Парижі.

Дійові особи

Розділка

У гонці з роздільним стартом склад учасників буде помітно сильнішим, ніж на недавньому чемпіонаті Європи. Збірна Італії на європейській першості взяла золото і бронзу зусиллями Едоардо Аффіні та Маттіа Каттанео, але за такого рівня конкуренції, як на ЧС, Аффіні дотягнутися до медалей буде дуже складно.

Головна ставка «Скуадри Адзурри» – 2-разовий чемпіон світу в цьому виді програми, Філіппо Ганна. Втім, участь італійця в мундіалі довгий час була під питанням, до складу його внесли в останній момент. У гонках представник «Ineos Grenadiers» не з'являвся практично місяць, пропустивши, зокрема, і чемпіонат Європи. Медальний потенціал Ганни сумнівів не викликає, а ось щодо поточної форми питань дуже багато.

Getty Images/Global Images Ukraine. Філіппо Ганна

Ремко Евенпул приїхав до Швейцарії в статусі чинного чемпіона світу й олімпійського чемпіона в розділці, і по праву вважається головним фаворитом індивідуальної гонки і на ЧС-2024. Компанію в складі збірної Бельгії йому складе Віктор Кампенартс. Чергове дивне рішення тренерського штабу бельгійців, враховуючи поточну форму Алека Сегарта.

Головним конкурентом Евенпула має стати вузький фахівець розділок, Джошуа Тарлінг. У минулому сезоні британець завоював на чемпіонаті світу бронзу, перед цим ставши чемпіоном Європи. Цього року свій європейський титул гонщик «Ineos Grenadiers» не захищав. Маршрут розділки ЧС-2024 не назвеш дуже складним за рельєфом, але й Тарлінг вважається роздільником абсолютно «паркетним», тож не виключено, що для нього ті кілька підйомів у середині дистанції стануть надто важкою перешкодою на шляху до перемоги.

Третій топ-фаворит – Прімож Рогліч, який, як і Евенпул, має медальні амбіції як в індивідуальній гонці, так і в груповій. На відміну від свого партнера по збірній Словенії Тадея Погачара, Рогліч дуже успішний у розділках в одноденному форматі: гонщик «Red Bull Bora» є олімпійським чемпіоном Токіо в цьому виді програми, а на чемпіонаті світу брав срібло в Бергені ще в далекому 2017 році.

Традиційно сильний склад у збірної Швейцарії – Штефан Кюнг і Штефан Біссеггер. Перший на нещодавньому чемпіонаті Європи взяв срібло, перед цим упевнено вигравши розділку на Вуельті, а ось Біссеггер на європейській першості провалився, показавши лише 12-й результат. Сильний дует і у збірної США – Магнус Шеффілд і Брендон МакНалті, а також у Данії – Міккель Б'єрг і Каспер Асгрен.

Виступить у Швейцарії і сенсаційний чемпіон світу 2022 року, норвежець Тобіас Фосс. Хоча повторення того несподіваного успіху виглядає абсолютно нереальним. Лідер збірної Португалії Жоау Алмейда вважається дуже сильним роздільником у формі багатоденок, проте на титульних турнірах виступає набагато слабкіше. Чого не скажеш про Нельсона Олівейру, який, навпаки, на чемпіонатах світу, Європи та Олімпіадах напрочуд стабільний і регулярно заїжджає в топ-10.

Групова гонка

Групова гонка на нинішньому чемпіонаті світу буде дуже складною за рельєфом. З усіх мундіалів у 21-му столітті зрівнятися за складністю може тільки траса ЧС-2018 в Інсбруку. Фаворитом гонки абсолютно закономірно вважається Тадей Погачар. Словенець і так проводив абсолютно видатний сезон, а в разі успіху в Швейцарії стане лише третім гонщиком в історії, якому в один рік вдалося виграти Джиро д'Італія, Тур де Франс і групову гонку чемпіонату світу.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

До мундіалю Погачар підходить у бойовій формі. Після «Великої петлі» Тадей відпочив, після чого в якості підготовки проїхав дві канадські одноденки, другу з яких, Гран-Прі Монреаля, впевнено виграв. Як співкапітан збірної Словенії поїде групову гонку Прімож Рогліч, що дає словенцям приголомшливі можливості для тактичного маневру.

Головним суперником словенського супердуету буде Ремко Евенпул. Безумовно, Тур де Франс показав, що як гірник Погачар перебуває порівняно з лідером збірної Бельгії на якісно іншому рівні. Але тут все ж таки йдеться не про великі гори, а про частокіл непростих пагорбів, а це якраз улюблена територія Евенпула. Саме на такому рельєфі він видавав свої найбільш вражаючі перфоманси в кар'єрі: на Льєж – Бастонь – Льєж, Класиці Сан-Себастьян, на тому самому легендарному етапі Туру Польщі-2020 тощо.

Чи будуть пагорби ЧС-2024 досить важкими для того, щоб Погачар скинув Ремко? Сказати важко. Але сценарій, за якого Евенпул зуміє відповісти на атаки словенця або навіть піти в атаку самому, точно не виключений. Альтернативним варіантом для збірної Бельгії може стати одне з головних відкриттів нинішнього сезону, Максім Ван Гілс. Але все ж йому поборотися за медалі в такій битві титанів буде непросто.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

Букмекери другим фаворитом групової гонки вважають не Евенпула, а чинного чемпіона світу, Матьє ван дер Пула. Але я таку оцінку вважаю докорінно неправильною. Маршрут із набором висоти в 5500 метрів для нідерландця є надто важким, навіть незважаючи на те, що всі відзначають, що він цілеспрямовано готується до швейцарського мундіалю і скинув кілька кілограмів. Та й на Турі Люксембургу нідерландець не виглядає готовим творити дива у Швейцарії.

Серед фаворитів другого ешелону виділимо двох. Насамперед – господаря мундіалю Марка Хірші, який зараз переживає ренесанс у своїй кар'єрі після кількох невдалих сезонів, нехай і перемагає в основному на гонках не найвищого рангу. У піковому для Марка 2020 році саме на такому рельєфі він почувався найкраще. Повертаючись до паралелей із трасою ЧС-2018 в Інсбруку, серед андерів на тому чемпіонаті золото завоював саме Хірші. Випередивши, до речі, того ж Погачара, який тоді посів лише сьоме місце, програвши, зокрема, й українцю Марку Падуну.

Також варто побоюватися Маттео Йоргенсона. Американський універсал чудовий протягом практично всього нинішнього сезону, зокрема сильно виглядав на недавніх канадських одноденках. Маршрут нинішнього мундіалю гонщику «Visma Lease a Bike» підходить чудово, та й у розпорядженні буде дуже сильна команда, включно з такими гонщиками, як Брендон МакНалті та Нілсон Паулесс, які й самі можуть поборотися за високі місця.

У чудовій формі перебуває і Річард Карапас, який під кінець свого другого сезону в складі «EF Education» нарешті почав нагадувати самого себе найкращих зразків. А піковий Карапас у 2021 році на схожій за ступенем складності рельєфу трасі став олімпійським чемпіоном Токіо. Любить такий рельєф і одноклубник Карапаса, Бен Хілі. Утім, в обох є одна й та сама проблема – доволі слабка команда: розраховувати доведеться, насамперед, на самого себе.

Getty Images/Global Images Ukraine. Річард Карапас

Цікавий і канадський дует Майкл Вудс/Дерек Джі. Якщо знову повертатися до ЧС-2018, то тоді Вудс завоював бронзу, та й зараз, незважаючи на 37-річний вік, канадець у повному порядку і нещодавно виграв етап на Вуельті. Ну а про Джі нічого й казати – він просто проводить свій беззаперечно найкращий сезон у кар'єрі, хоча після блискучого виступу на Тур де Франс провалив і Олімпіаду в Парижі, і нещодавні домашні одноденки в Квебеку.

Дуже цікавий склад у збірної Австралії. Тут є і два сильних гірники, Бен О'Коннор і Джей Хіндлі, і спринтер-універсал Майкл Меттьюз на випадок не дуже селективної гонки. Хоча, враховуючи наявність у гонці Погачара, в останній сценарій не дуже віриться. З цієї ж причини низько оцінюються шанси і Біньяма Гірмая, і Мадса Педерсена. У данців, водночас, є дуже непогана і більш гірська альтернатива у вигляді Маттіаса Ск’єлмосе.

Одразу кілька потенційних претендентів на капітанство й у збірної Іспанії. Але, на відміну від австралійців, тут суцільні гірники: Енрік Мас, Мікель Ланда, Хуан Аюсо, Карлос Родрігес. Але найвищі шанси у Пельо Більбао, який і фінішним спринтом володіє непоганим, і форма у нього зараз просто чудова: нещодавно він став другим на Гран-Прі Монреаля на схожому рельєфі, програвши тільки Погачару.

Капітаном збірної Великої Британії буде Том Підкок. На відміну від загальних заліків Гран турів, такі одноденки – це якраз територія для Тома, хоча поточна форма викликає сумніви. Як запасні варіанти – брати Адам і Саймон Єйтси, хоча вони якраз за своєю природою є багатоденниками.

Уперше за довгий час у чудовій формі перебуває 2-разовий чемпіон світу Жуліан Алафіліпп, однак для нього такий рельєф може виявитися занадто складним. Більше надій збірній Франції варто пов'язувати з Роменом Барде, який наприкінці квітня піднявся на подіум Льєж – Бастонь – Льєж.

У збірної Італії дуже непоганий і рівний склад, але дуже не вистачає яскравого лідера. Найкраще на цю роль підходить Андреа Баджолі, але він проводить досить посередній сезон. Збірна Німеччини розраховуватиме на маститого одноденника Максімільяна Шахманна, а також на одне з головних відкриттів нинішнього сезону, Флоріана Ліповітца. Не списуємо з рахунків також колумбійця Дані Мартінеса і португальця Жоау Алмейду, хоча останньому явно бракуватиме вибухової потужності, такої необхідної в подібних гонках.

А наші хто?

Збірна України, на жаль, вкотре їде на чемпіонат світу як статист і масовка. Реальних медальних шансів на шосе в українців не було, мабуть, з часів того самого ЧС-2018 в Інсбруку, коли Марк Падун став п'ятим у груповій гонці андерів. Однак зараз Марк переживає важкі часи в кар'єрі, і боротися за якісь серйозні результати не здатен.

Getty Images/Global Images Ukraine. Кирило Царенко

У розділці Україну представить 29-річний дебютант чемпіонатів світу Віталій Гринів, який нещодавно на чемпіонаті Європи в індивідуальній гонці показав 22-й результат. У груповій гонці виступить Кирило Царенко, і від гонщика «Corratec Vini Fantini» можна очікувати участі у відриві дня або принаймні спроб до нього відібратися.

Розклад чемпіонату світу-2024:

Неділя, 22 вересня

12:50* – індивідуальна розділка, жінки, еліта, 30 км

15:35 – індивідуальна розділка, чоловіки, еліта, 46 км

Понеділок, 23 вересня

10:05 – індивідуальна розділка, чоловіки, юніори (до 19 років), 25 км

15:35 – індивідуальна розділка, чоловіки, андери (до 23 років), 30 км

Вівторок, 24 вересня

9:20 – індивідуальна розділка, жінки, юніорки, 19 км

Середа, 25 вересня

14:50 – змішана естафета, еліта, 54 км

Четвер, 26 вересня

10:50 – групова гонка, жінки, юніорки, 74 км

13:05 – групова гонка, чоловіки, юніори, 127 км

П'ятниця, 27 вересня

13:35 – групова гонка, чоловіки, андери, 174 км

Субота, 28 вересня

13:35 – групова гонка, жінки, еліта, 154 км

Неділя, 29 вересня

11:10 – групова гонка, чоловіки, еліта, 275 км

* – тут і нижче – час київський

Прямі трансляції всіх гонок – на телеканалах Eurosport