Іноуе зламав Дохені та їхатиме до США. Арум має великі плани на Наою

3 вересня в Токіо, Японія, абсолютний чемпіон світу Наоя Іноуе (28-0, 25 КО) провів другий захист свого статусу – у поєдинку проти ірландського претендента Ті Джея Дохені (26-5, 20 КО). Протистояння вийшло більш конкурентним, ніж на те розраховувала більшість фанатів та експертів. Але лише тому, що суперник не впав так рано, як планувалось, а показав хороший бокс.

У всьому іншому Іноуе, звичайно, перевершив опонента та заслужено здобув перемогу.

Читайте також:

ВІДЕО. Як Іноуе нокаутував Дохені у 7-му раунді та захистив титул абсолюта

Іноуе боксував аж занадто обережно. Дуже незвично для японця

Ніколи в житті Наоя Іноуе не форсував події у ринзі. Часто його швидкі нокаути приходили через те, що японець - просто дуже точний боксер. Суперник вибігав у ринг, кидався на нього, наражався на потужний удар та відключався – ось і вся загадка швидких нокаутів від Наої.

Сам Іноуе доволі спокійно розпочинає поєдинки. Придивляється, прицілюється. Намагається пробити то в голову, то в тулуб. Шукає варіант для завдавання ударів, на які вони розраховували під час підготовки, або ж які побачили, що можна пробити вже під час бою.

Звісно, все це боляче для суперника – через те, що точність атак та контратак Наої дуже висока. Але цього разу Іноуе геть не поспішав.

Пізніше, після поєдинку, абсолютний чемпіон світу пояснив, що розумів, що суперник серйозний, а тому зберігав концентрацію та спокій, щоб провести бій без проблем. І це насправді так. Відсоток дострокових перемог Ті Джея Дохені досить високий, щоб триматись від його ударів якомога далі. Окрім цього, варто відзначити ще й зріст та довжину рук ірландця. На зважуванні та попередніх процедурах не було помітно, що різниця в габаритах все ж дуже відчутна. Руки Дохені дійсно заважали японцю діставатись ближче та атакувати.

Але не можна сказати, що японець беззупинно пер вперед та намагався зламати опонента. Він, скоріш, обрав тактику спокійного та зосередженого розбивання суперника з дистанції. Вдарив у тулуб. Вдарив у голову. Пішов на дистанцію. Спробував зблизитися. Знову те ж саме.

Додатково заважала передня нога суперника-шульги. Весь час Іноуе доводилось розбиратися з тим, куди її поставити й як забрати потрібний шматок рингу, де має стояти нога, щоб атакувати чи зупинити атаку суперника.

Чим займався Дохені? Був обережним – це найперша задача. Тримався подалі від опонента. Довжини рук для цього вистачало. Кидав короткі серії, намагався рухатися в різні сторони та не давати обрізати собі кути.

На диво, доволі багато часу це вдавалось. Не можна сказати, що Ті Джей перемагав. Звичайно, що ні. Дохені, скоріше, відбивався, ніж бився. Він не міг нав’язати свій бокс та не міг змусити робити суперника те, що було треба йому. Все це було задачею Наої, з якою він справлявся.

Проте ірландець не виглядав погано. І заслуга тут обидвох сторін. З одного боку, сам Ті Джей добре працював в атаці та непогано захищався. Він намагався бити і в тулуб, і в голову. Влучав, зустрічав. З іншого боку, сам Іноуе не підіймав темп. Більшу частину протистояння він провів у напівсплячому режимі, коли просто відповідав на випади суперника, але не форсував події.

Чи був це план на бій, чи команда Наої змінила його по ходу поєдинку, незрозуміло. Але ясно те, що і це спрацювало.

Японський абсолютний чемпіон багато бив у тулуб і ці удари заходили. На відміну від лівого бокового, якого було багато і майже весь він був повз ціль. Тулуб турбував і Іноуе, і Дохені, але результативність Наої вирішувала все. Ближче до середини поєдинку ірландський претендент підсів.

Це й потрібно було Наої. Дещо зупинити габаритного, але вікового опонента від його бажання рухатись та відбиватись. Як тільки Дохені почав зупинятись, його шанси на перемогу впали буквально до нуля.

Фінал поєдинку ще раз підтвердив, що сила удару Іноуе особлива. Він, може, й не той самий панчер, який відправляє в нокаут усіх. Але його удари відбирають сили та здоров’я геть у всіх. Саме це й сталося з Ті Джеєм Дохені, який просто фізично не зміг продовжувати через те, що йому відняло одну ногу після удару по тулубу.

Що тепер?

Що буде з Дохені, неясно. Йому все ж 37 років і більше таких шансів не буде. Враховуючи травму, можна і на пенсію йти. Або продовжити заробляти гроші в андеркардах турнірів в Японії.

А от на Іноуе чекає подорож. Вперше з 2021 року він повертається в США. Про це оголосив Боб Арум одразу після поєдинку. Щоправда, повернення, на відміну від оголошення, відбудеться не одразу. Наприкінці 2024 року Наоя проведе ще один бій в Японії, а вже потім полетить до США, щоб битись там.

Це все на фоні того, що Іноуе довгий час казав, що найлегші дивізіони не потребують подорожей і їхня батьківщина зараз – це Японія. Це так, але іноді виїхати за межі батьківщини можна, і це є в планах.

Хто буде суперником? Для Іноуе - будь-хто. Гудман. Ахмадалієв чи взагалі зміна вагової категорії. Все до послуг суперчемпіона. Правила тут диктує Наоя.