БЕЛОМОІНА: «Як у страшному сні. Сталося те, чого найбільше боялася»

Українка Яна Беломоіна виступила на 4-й у кар'єрі Олімпіаді з маунтінбайку в кар'єрі. Вона була знята як колова на передостанньому колі та показала 26-й результат серед усіх учасниць.

31-річна Беломоіна, що двічі фінішувала в топ-10 олімпійських змагань, у Франції мала 11 хвилин відставання від лідерки перегонів, перш ніж зійти з 4.4-кілометрової дистанції.

Спортсменка пояснила, що підходила до змагань не в оптимальних кондиціях – напередодні захворіла й мала обмежену підготовку до головного турніру олімпійського циклу, а також порівняла Ігри-2024 зі своїм дебютом 2012 року в Лондоні.

Яна Беломоіна: «Засмучена. Очікувала та хотіла більшого. Так склалося, за три дні до гонки відчула, що захворіла. Робила максимально все, щоб почуватися якомога краще, але на такому рівні змагатися не на 100% готовою – це дуже погано.

Вчора виїхала на трасу. Позавчора не була, бо відчувала, що мені треба просто лежати в ліжку – погано почувалася. Вчора поїхала на трасу, але зробила лише одне коло. Сьогодні перед гонкою зрозуміла, що мені ще треба прокатати трасу, тому поїхала, щоб її накатати. Але все одно: я не на 100% була здорова, і тому результат такий, як я себе почувала.

Читайте також:

Маунтінбайк. Українка Беломоїна стала коловою на Олімпіаді

Враження від траси? Гонка насправді дуже швидкісна. Напевно, найшвидкісніша траса за всю мою кар'єру. Я була на тест-евенті минулого року, розуміла, що це як шосейний критеріум, точно не в мій бік. На колі лише 110 метрів набору – це дуже мало. Швидкість середня під 30 км/год – це для таких потужних дівчат.

Можу точно сказати, що зробила все, що в моїх силах. Але, як у страшному сні, сталося те, чого я найбільше боялася.

Перші Ігри у 2012 році проходили найлегше. Бо перед цим стартом я найбільше переживала, що так сталося напередодні гонки. Ще два тижні тому я була на хорошій нозі та готувалася, але підійшла не зовсім так, як хотілося. Тому почала переживати та накручуватися.

Для Саші Гудими (в чоловічому маунтінбайку), напевно, перші Ігри проходять на якомусь азарті, ця атмосфера дає енергію. Ти не накручуєш себе, не мандражуєш. Напевно, це найлегше дається. Гадаю, Саша теж чекає на ці Ігри і готовий показати хороший результат тут.

Післязавтра я відправляюся назад у Словенію. Декілька днів зроблю легкими – сезон був дуже важким, і він продовжується. Через місяць у нас буде чемпіонат світу на моїй улюблений трасі в Андоррі. Він буде дуже гірським, і я на нього активно налаштовуюся».