Шакур змушує фанатів спати. Це найбільш сумний чемпіон на цей момент

У ніч на 7 липня в Ньюарку, США, у ринг повернувся чемпіон WBC у легкій вазі (до 61,2 кг) Шакур Стівенсон (22-0, 10 КО). Його опонентом для поєдинку-повернення став Артем Арутюнян (12-2, 7 КО) з Німеччини.

Не вирішальний, але визначальний поєдинок для Шакура. Поєдинок, в якому він міг, але не був повинен виступити погано – адже треба було показувати, що проблеми у попередньому протистоянні були лише умовними.

Шакур взяв титул у вкрай нецікавому поєдинку. Бій з Арутюняном – намагання повернути собі повагу

Шакур Стівенсон ніколи не був головним боксером серед фанатів боксу. Його сприймали, як якісного спортсмена. Можливо, найсильнішого боксера легкої ваги у найближчому майбутньому, що ще треба було довести. Але не як людину, за чиї поєдинки можна було б віддати близько ста доларів.

Проте його зустріч проти Едвіна Де Лос Сантоса все зіпсувала ще більше. Стівенсон та його опонент за весь поєдинок завдали трошки більше тридцяти силових ударів і більше рухались довкола одне одного, ніж реально боксували.

Звичайно, що такий бокс не міг не розчарувати. Тим більше, коли настільки завищені очікування щодо спортсмена. Про Шакура говорять, як про наступного лідера pound-for-pound і боксера, якого практично неможливо перемогти. А тут близько одного силового на раунд – куди це годиться?

Повернення після таких поєдинків вимагає бути яскравим. А для цього потрібен суперник, який не бігав би рингом, а давав стилістично зручне протистояння. Артем Арутюнян виглядав саме таким.

Звісно ж, це не те, що очікували фанати. Всі хотіли бачити поєдинок проти Ломаченка – але той не так давно переміг Джорджа Камбососа і не міг би швидко вийти в ринг знову. А Стівенсон не збирався чекати – щоб не було великого простою і щоб якнайшвидше отримати останній бій в рамках контракту із Top Rank Promotions.

А ще чекали на поєдинок проти Джервонти Девіса. Але таке швидко не робиться. А іноді взагалі не робиться. Знову ж таки, Девіс тільки що переміг людину, яка перемагала Артема Арутюняна. І треба було б чекати, поки чемпіон WBA у легкій вазі відновиться. Та віддавати йому левову частку гонорару.

Арутюнян бій за титул не заслужив. Це, якщо говорити відверто. Найбільше ім’я в його рейтингу – Френк Мартін. Хороший бій, в якому Артем програв, а суперник ще й відправив його в нокдаун. Одразу після цього виходити на одного з лідерів дивізіону – дивне рішення.

Але не дивне у стилістичному плані. Боксер, який йде вперед, не має скаженого захисту й іноді чудово відкривається під атаку під час своїх же атак, є клієнтом Шакура Стівенсона. Поєдинок виглядав, як такий, в якому американець нарешті може показати класний бій, а не боротись проти суперника, який все, про що думає – це про захист.

Цього разу все виглядало трошки інакше. Але, на жаль, лише трошки. Задачею Шакура було показати, що той поєдинок проти Де Лос Сантоса – лише випадок, а не правило. Буває всяке. Стилі не підходять, настрій був поганий, травма, голова боліла. Але цього разу все буде інакше.

Проте, не вдалось. По-перше, через суперника. Зазвичай боксер атакувального плану. Артем Арутюнян цього разу працював вкрай спокійно. Жодного намагання битись, нав’язувати свій бокс та тиснути суперника до канатів і в кути. Чому так? Незрозуміло. Адже це однозначно програшна стратегія. З Шакуром міг би боксувати Василь Ломаченко або Джервонта Девіс. Кожен по-своєму, але сам факт. Боксувати проти Стівенсона, коли у тебе сильно нижчий рівень – погана стратегія. Але скидати все на суперника – дурна ідея. Стівенсон теж не хотів проявляти активність. Він смикав суперника, коротко контратакував і йшов на комфортну для себе дистанцію чекати найкращих часів.

Чи міг би Шакур відбоксувати краще? Ми бачили реальний рівень американця і можна точно сказати, що так. Проти Херрінга, проти того ж Оскара Вальдеса Стівенсон боксував краще. У першому випадку це було дійсно цікаво. У другому це виглядало, як урок боксу. Американцю постійно не вистачає запалу та вогню, але на це хоча б цікаво дивитися в плані тактики та стратегії. Але дивитись на те, як він хвилину витягує суперника на себе, щоб дуже коротко контратакувати – дякуємо, але можна далі без нас?

Що тепер?

Шакур йде з Top Rank. Він відмовився від усіх пропозицій компанії. У тому числі й від гарантованих трьох мільйонів доларів, які йому пропонували за відновлення контракту.

Рішення зрозуміле. Стівенсон хоче більше грошей, хоче більш гучні поєдинки. Але чи відповідає рівень зацікавленості ним його очікуванням? Наскільки якісно можна продати бої людини, більшість із яких йдуть у його ж місті, бо на це нецікаво дивитись?

Весь розрахунок на ім’я суперників, можливо. Але тоді сам Шакур не буде диктувати умови. Доведеться підлаштовуватись під того ж Джервонту Девіса чи іншого зіркового суперника.

Величезний потенціал до заробітку наразі не реалізовано. А чи буде це зроблено і чи отримає Стівенсон те, за чим йде від Боба Арума, покаже найближчий рік.