Дубинський розповів подробиці про конфлікт у волейбольній збірній

Президент ПВЛУ Володимир Дубинський розповів про деталі скандалу навколо національної збірної України з волейболу.

Керівник головного чемпіонату країни обурений висловлюваннями президента Федерації волейболу України Михайла Мельника, який називає зрадниками капітана Прометея Віталія Щиткова і досвідчених українських волейболістів Яна Єрещенка, Дмитра Терьоменка та Гордена Брова. А в їхній відмові виступати за збірну вбачає саботаж клубу.

Володимир Дубинський підтвердив слова капітана збірної України Олега Плотницького про відсутність комунікації між гравцями та ФВУ. А також розповів про те, що президент ФВУ не відвідує волейбольних змагань й уникає контактів із керівництвами клубів та гравцями. Дубинський зазначив, що ФВУ отримує гроші за проведення змагань, трансфери гравців і при цьому не фінансує національні збірні (чоловічу, жіночу, юнацькі) та приховує фінансову діяльність навіть від членів виконкому ФВУ.

– 18 травня стартує Золота Євроліга. Минулого тижня голова Федерації волейболу України Михайло Мельник достатньо дивно висловився у пресі щодо спортсменів клубу Прометей, звинувативши хлопців у зраді та саботажі. В чому причина таких неочікувано образливих слів у бік чемпіонів України з волейболу?

– Насамперед хочу висловити свою позицію щодо участі гравців у збірній команді. Я особисто та менеджмент ВК Прометей завжди вимагали від гравців участі в національній збірній команді України (це навіть прописано у них у контрактах), і ми завжди приділяємо цьому велику увагу.

Стосовно чоловічої збірної. 18 травня розпочинаються змагання у рамках Золотої Євроліги. Для участі збірної України, саме чоловічої, був оголошений навчально-тренувальний збір у місті Городок. ВК Прометей отримав запрошення для 11 гравців. Також запросили чотирьох волейболістів молодіжної збірної України. Номінально вони гравці ВК Буковина, проте виступають за цей клуб на умовах оренди, бо теж мають контракти з Прометеєм.

Тобто, 15 гравців, які представляли ВК Прометей у Суперлізі минулого сезону, були запрошені у збірну України. З 15 гравців 11 спортсменів прийняли запрошення і прибули до місця розташування. І семеро з них, наскільки мені відомо, потрапили до основного складу. У чотирьох гравців було діагностовано травми, про що клуб офіційним листом повідомив ФВУ та збірну команду України, надавши усі необхідні документи. Натомість президент ФВУ дозволив собі висловити нічим не обґрунтовану позицію у ЗМІ, де образливо назвав спортсменів зрадниками!

Почувши таке висловлювання пана Мельника на загал, ми були просто шоковані, адже ВК Прометей, наші хлопці з перших місяців війни всім серцем грали за країну, виборювали кожну перемогу, і за те, що через стан здоров'я не змогли відправитись на збори, отримали таку образу!

Наприклад, стосовно жіночої національної збірної команди клуб СК Прометей взагалі не отримав від ФВУ жодного офіційного листа з викликом спортсменок. Проте гравчині Прометея прибули на збори і вже 18 травня візьмуть участь в іграх Золотої ліги.

Стосовно чоловічої збірної виклик було надіслано на особисту електронну адресу президента клубу, яка не є офіційною скринькою СК Прометей. Після цього ніхто жодним чином не зв'язувався з менеджментом клубу. Клуб, своєю чергою, одразу після отримання листа офіційно відповів федерації, на що у відповідь гравців звинуватили у саботажі.

Виникають достатньо резонні питання до пана Мельника: якщо це саботаж, то яких зусиль доклав особисто він у вирішенні цього питання, і, якщо опустити формального листа на особисту пошту президента клубу, з ким з керівництва клубу він або його представники мали комунікацію з приводу прийдешніх змагань та розуміння ситуації, що склалася в чоловічій збірній?

Це ж прямий обов’язок президента – комунікація з клубами, організація змагань, пошук інвестицій для розвитку волейболу. Втім, пан Михайло знайшов час на генерацію медіабруду замість комунікації та організації змагань.

Що маємо на сьогодні? Через некомпетентне висловлювання пан Мельник поставив під сумнів імідж не тільки чотирьох гравців збірної, а й наніс невиправний удар по іміджу всього українського волейболу. Золота Євроліга – це дійсно поважні змагання, і ми маємо там високі рейтинги завдяки минулорічному успіху. Нагадаю, дівчата стали переможцями, а хлопці дійшли до фіналу, де поступилися тільки збірній Туреччини. І ми доклали максимальних моральних та матеріальних зусиль, щоб продемонструвати світу наші таланти.

– Вам не здається, що сьогодні відносини між федерацією та клубами стосовно виклику до національних збірних працюють за радянським принципом, не враховуючи ані стан гравців, ані подальші проблеми зі здоров’ям та відновленням спортсменів?

– Зрозумійте: відсутня будь-яка комунікація зі спортсменами, з клубами. Ніхто з ними не розмовляє. Формування національної збірної команди з будь-якого ігрового виду спорту – це багатоетапний процес, який має йти постійно і безперервно, в ньому Міністерство молоді та спорту України цілком покладається на досвід профільної федерації, яка у свою чергу повинна займатися скаутингом та комунікацією зі спортсменами.

І коли сталася наша рідкісна розмова з паном Мельником саме за спорт, щодо чоловічої збірної я почув лише, що президент ФВУ не бачить у збірній ні Плотницького, ні Тупчія, ні Щиткова, ні Терьоменка – усіх тих, хто минулого року виступив проти федерації, бо тоді пан Мельник сприйняв це як особисту образу. Розумієте, заява про те, що Плотницький не має бути в команді, бо він там усіма керує – це не гідно президента ФВУ.

Сьогодні Плотницький – це реальний лідер, найкращий гравець країни. І йому потрібне особливе ставлення, якщо хочете, персональний підхід. До того ж Олег ніколи і ніде не говорив, що не хоче грати за збірну. Не було жодного випадку, щоб в офіційних іграх була хоч якась відмова від усіх перерахованих сьогодні гравців. Так, на Золотій Євролізі вони говорили, що виснажені і відчувають сильну втому.

Я не можу обговорювати рішення гравців. Якщо є така потреба, то президент федерації мав особисто врегулювати ситуацію, а не говорити: Хай не грає. Це не моя справа… будуть інші. Моє глибоке переконання, що це і є робота президента – зібрати найкращих у команді, допомогти головному тренеру, допомогти спонсорам, вирішувати всі питання.

А якщо ми залишаємося на позиціях буде так, як я сказав, то так, це вже якісь радянські пережитки, які не мають місця в житті та відносинах сучасного суспільства, це питання відповідності та компетенції президента федерації.

Ми повинні розуміти, що у європейському спорті федерації розмовляють із клубами і президентами, а не вимагають, погрожуючи дисциплінарними покараннями та дискваліфікацією. І часи, коли партія сказала надо, в нашій країні минули.

– Що це був за конфлікт, чому пан Мельник через особисті амбіції викреслив з гри провідних спортсменів країни?

– Для всіх нас було неймовірним шоком, коли буквально перед виступом збірної у Золотій Євролізі, у відборі на Олімпійські ігри, у відборі на VNL вийшла заява гравців української збірної про те, що вони ладні ледь не бойкотувати виступ команди.

Мельник особисто попросив мене провести zoom-конференцію з гравцями національної збірної. Я прагнув спершу переговорити зі спортсменами від СК Прометей – вони з нами на контракті, і це моя зона відповідальності, але Мельник наполягав на розмові у повному складі. Ця конференція відбулася за кілька днів після заяви хлопців. Я просив Михайла Григоровича приєднатися до спілкування (адже це його зона відповідальності – комунікація з волейболістами), аби ми могли поспілкуватися всі разом. І хлопці мали велике бажання комунікувати. На що він відповів, що не бачить причини з ними говорити.

– Тобто президент федерації не бачить сенсу розмовляти зі спортсменами?

– Саме так. Проте я розумів, що це потрібно зробити, і ми мали з гравцями півторагодинне спілкування. При цьому у залі були всі гравці збірної, включаючи й капітана команди Олега Плотницького. Я сказав хлопцям: грати у збірній – це престиж, тим більше відстоювати честь країни під час війни, ми маємо хорошу успішну збірну – в чому проблема?

Виявилося, що з боку федерації відсутнє забезпечення. Хлопці не мали навіть лікаря. І ця ситуація дуже доречно підкреслила ваше питання стосовно радянського принципу виклику до збірної. Елементарне забезпечення та побутові питання, тренувальний процес – це все ж таки обов’язок федерації. Ще раз наголошу: банальна комунікація з гравцями. Гравці відверто говорили про недостатню участь ФВУ, про відсутність комунікацій. Для мене дивно, що пан Мельник відмовився від поїздки, від зустрічі з командою. Тим більше, коли виникла напруга, і хлопці неодноразово висловлювали бажання такої зустрічі. Адже ми думаємо про майбутнє волейболу і про те, як Україна буде представлена у світі.