Назарій ФЕДОРІВСЬКИЙ: «Матч проти Олександрії був схожий на Лігу чемпіонів»

Воротар київської «Оболоні» Назарій Федорівський прокоментував нічию з «Олександрією» (2:2) в матчі 24-го туру УПЛ.

– Порятунок в Олександрії щось дав «Оболоні» в плані психології?

– Кожен бал зараз важливий для нас. Хотілося б дотерпіти і здобути 3 очки. Це був би для нас найкрутіший подарунок. Враховуючи, як розвивалися події, нічийний результат теж задовільний. «Олександрія» дала нам хорошого прочухана. Для нас важливо було взяти очки, щоб далі продовжувати боротьбу і не випадати.

– «Оболонь» виходить вперед, пропускає двічі поспіль і рятується від поразки. Як після такого подвійного удару не кинути грати?

– Ми розраховували після забитого м’яча, що вже не відпустимо результат, адже перед цим не зарахували гол в ворота «Оболоні». Був сценарій, що ми могли дотерпіти, втримати ворота сухими, але так сталося, що нападники «Олександрії» класно зробили свою роботу. Пропустивши другий м’яч, нічого не залишалося, як чіплятися за цю нічию.

– До заключного відрізку матчу тримався нульовий рахунок. З яким планом «Оболонь» виходила на «Олександрію»?

– Ми знали, що «Олександрія» грає через білд-ап, середні-короткі передачі. Старалися перебивати їхню високу лінію захисту, щоб наші нападники чіплялися за м’ячі. В першому таймі нам це не вдавалося, оскільки ми грали проти вітру. Це не виправдовує нас, але перебивати цю лінію було важко мені і нашим захисникам. Головне було не пропустити до перерви, а потім нам стало легше. В період з 50-ї по 80-ту хвилину проводили хороші атаки.

– Матч з «Олександрією» припав на Ваш день народження. Як часто матчі випадали на цю дату?

– Доволі часто матчі випадали на 17 квітня. За рівнем напруги матч був схожий на Лігу чемпіонів. Сценарій цікавий, багато вболівальників. Це десь сприяло. Цікаво, незвично.

– Ви продемонстрували сильну чесноту своєї гри – відбиття пенальті. Удар Калюжного складно було розгадати?

– Якщо порівнювати з поєдинком проти «Минаю», я психологічно переграв Устименка, вказавши йому кут, куди стрибатиму, але в останній момент змінив своє рішення. В ситуації з Калюжним я одразу вирішив, куди стрибатиму. Знав перед матчем, куди рухатись. Іван непогано пробивав. На 95% він був задоволений ударом до моменту, поки я не прочитав його задум.