Раян здивував. Хейні так і не підлаштувався під суперника

У ніч на 21 квітня у Нью-Йорку, США, чемпіон WBC у першій напівсередній вазі (до 63,5 кг) 25-річний американець Девін Хейні (31-1, 15 КО) мав проводити захист поясу проти 25-річного американця Раяна Гарсії (25-1, 20 КО). Проте другий перед поєдинком встигнув провалити зважування і на пояс не претендував.

Разом з цим ця дія не тільки не завадила Раяну, а ще й допомогла.

Хейні був величезним фаворитом. Але так і не зміг зрозуміти, що робити проти Гарсії.

Здавалося, що поєдинок Раяна Гарсії та Девіна Хейні – це зустріч бійців, які не відповідають один одному за класом. На цьому ж наголошував і чемпіон – казав, що він є боксером класу А+, а Хейні – класу С+.

Читайте також:

ВІДЕО. Три нокдауни для Хейні. Райан Гарсія декласував чемпіона WBC

І загалом, складно було до бою сперечатися з цим. Раян програв єдиний титульний бій – за повноцінний чемпіонський пояс. Загалом рівень його опозиції був дещо нижчий за рівень опозиції Хейні. Девін же з 2019 року боксує тільки у титульних поєдинках, ставав абсолютним чемпіоном і бив сильно більш іменитих суперників, ніж Гарсія.

Ще й перед боєм Раяна понесло. Він розповідав, що його викрадали для того, щоб він дивився на жертвоприношення людей. Казав про світовий уряд, про прибульців. З’являлись відео з вечірок, у тому числі і в час, коли Гарсія був вже у Нью-Йорку за лічені дні до поєдинку. Виглядало це дуже дивно, а за Гарсію переживали навіть функціонери, які не мали відношення до самого бою.

Потім Раян не зробив вагу. Навряд це можна назвати проваленим зважуванням, бо Гарсія, схоже, і не дуже намагався. На півтора кілограми більше заважив претендент, вибувши зі статусу претендента. Гарсія хвалився. Казав, що тепер у нього перевага і йому плювати на пояс. Враховуючи, що вони уклали парі з Хейні про те, що Раян заплатить по 500 тисяч доларів за кожен фунт, який буде понад 63,5 кг, Гарсія мав би значно втратити гроші в гаманці, але він все одно не засмучувався.

І, як показала практика, недарма. Раян Гарсія – один з перших по-справжньому великих суперників для Хейні. Давненько Девін не виходив у ринг проти таких опонентів. Навіть той же Реджис Прогрейс, в якого американець забрав пояс WBC і який все життя боксує у цій ваговій категорії, все одно був менший за Девіна. А Раян – більший.

Зріст, розмах рук, вага явно заважали чемпіону світу. Його джеб не став ключем до перемоги так, як в попередніх поєдинках. Більше того, через його джеб йому ж і залітали удари. Як у першому раунді, коли у відповідь на джеб Раян кинув лівий боковий, і у Хейні затрусились коліна.

Це додало упевненості Раяну і поставило перед чемпіоном задачу. По-перше, не пропустити. Така задача стоїть перед ним регулярно, враховуючи страшенно обережний стиль боксера. По-друге, знайти вихід на зручну для себе дистанцію.

Не сказати, щоб Гарсія робив щось неймовірне. Скоріш навпаки, все було дуже зрозуміло і навіть прогнозовано. Лівий боковий – основний удар для Раяна. Він звалив ним купу опонентів. Більшість нокаутів від нього або правого прямого. Зрозуміло, що буде контратакувати. Накидати, якщо влучить. Намагатись використовувати джеб, якщо вийде, бо руки довші.

Все це і робив Гарсія. Кидав джеб, звідки переводив удар на боковий. Накидався і сипав ударами. Але була й дивина. Як от захист. Намагання увімкнути захист Флойда Мейвезера, який виглядав, неначе Раян дізнався про нього просто перед боєм.

Але все це працювало. Хейні неначе заклякав перед Раяном, коли той ставав боком. Бив в район тулуба і чекав навпроти суперника, поки той відкриється. Гарсія, звісно, дивно поводився перед поєдинком, але чому йому треба було відкриватись – питання хороше та важливе. Девін навряд знає на нього відповідь, бо робив так до кінця зустрічі.

Разом з цим, сила удару чемпіона вразила суперника один раз. На початку бою він дістав правою через руку, і Гарсію відкинуло. Лише на секунду, бо той одразу захотів, щоб суперник підійшов ближче для бійки, але ефект все ж був. Просто протягом поєдинку Хейні більше так і не влучав. Він бив джеби, пропрацював весь тулуб, багато боровся, але важчими ударами голову не діставав.

Що робив Раян? Провокував, контратакував, тримав у напрузі суперника та іноді накидався на візаві. Загалом, план дивовижно простий і не спрацював би, якби удари Гарсії не мали б такого ефекту на Хейні.

Американця ще декілька разів штормило, а у сьомому, десятому та одинадцятому раундах він ще й побував у нокдаунах. Першому, другому і третьому у кар’єрі, відповідно.

Перший виглядав дуже жорстко. Девін лежав на підлозі, намагаючись піднятись не міг підібрати ноги. Це виглядало так, неначе перша поразка Хейні в кар’єрі буде чистим нокаутом. Але він якось піднявся, почав захищатись. Все знову виглядало не дуже, поки Раян не вдарив після команди, не отримав за це мінус бал і не подарував супернику час на відновлення.

Підсумок – перемога Раяна Гарсії. У дуже дивному, незрозумілому поєдинку. В бою, де чемпіон виглядав гірше, ніж завжди, а претендент не здивував нічим, але переміг. Переміг, використовуючи те, що всі і так знали, що він вміє.

Що тепер?

Обидва боксери озвучили варіант реваншу. Хейні хоче отримати ще один шанс. Гарсія начебто не проти. Все ж гроші це точно хороші.

Але не сказати, щоб шансів на це було багато. Проблема у тому, що, або Девіну треба буде набирати вагу для такого протистояння, або його не буде. Гарсія не може зробити 63,5 кілограма. Він ніколи й не бився у цій вазі, формально. У бою проти Оскара Дуарте Гарсія важив майже 67 кілограми, цього разу майже 65.

Про це сказав і сам Раян – він збирається у напівсередню вагу:

«Я не думаю, що Танк переможе Френка Мартіна, але якби він це зробив, він би не став битися зі мною, тому що я підіймаюсь у вазі. Я не вкладаюся у першу напівсередню вагу, я збираюся у напівсередній дивізіон.

Я не можу зробити бісові 63,5 кг. Я навіть технічно ніколи не бився у цій вазі. Моє тіло не дозволяє опуститися нижче 65 кг, це неможливо. Я випробував кожну техніку», – сказав Гарсія.

А отже, можна очікувати виклику на бій Джарона Енніса, який залишиться головним боксером дивізіону після того, як звідти остаточно піде Теренс Кроуфорд.